Стан розвитку вітчизняної селекції тритикале

Сучасна аграрна політика і національна доктрина України в галузі агропромислового виробництва спрямована на досягнення продовольчої безпеки держави, створення умов для розвитку високоефективного виробництва та розв'язання проблем соціальної інфраструктури.

Стабілізація виробництва зерна є одним із основних завдань галузі рослинництва, що суттєво впливає на економічний стан багатьох галузей промисловості і країни в цілому. Україна впродовж тривалого періоду є основним із виробників зерна пшениці в світі. Проте актуалізація енергетичних, економічних, екологічних проблем у світовому та вітчизняному масштабі потребує перегляду наявної структури посівних площ сільськогосподарських культур, у тому числі і зернового клину. Виробництво конкурентоспроможного зерна, призначеного для використання в різних галузях господарства, обумовило потребу виробництва зерна й інших культур, у тому числі і тритикале. Культура тритикале відносно нова, проте в світі, і власне в Україні, проведено великий обсяг комплексних наукових досліджень. Копітка багаторічна робота вчених генетиків, селекціонерів: об'єднання генів спадковості пшениці і жита, виділення біотипів із високою продуктивністю, адаптивністю та якістю зерна - увінчалась створенням комерційних сортів.
З метою збереження та подальшого розвитку вітчизняної селеції і насінництва, прискорення впровадження у виробництво нових сортів і гібридів слід надавати державну підтримку, спрямовану на зміцнення матеріально-технічної бази селекції та насінництва, часткову компенсацію затрат на виробництво оригінального насіння, переобладнання селекційно-насінницьких комплексів, покриття частки витрат, пов'язаних з науковими дослідженнями та сортовипробуванням.
Останніми роками площі під культурою тритикале в Україні поступово зростають, причому впроваджуються у виробництво як озимі, так і ярі його форми, що зумовлено підвищеним вмістом білка зі збалансованим співвідношенням амінокислот і каротиноїдів.
Зерно тритикале широко використовують для виробництва етилового спирту, який застосовують як для медичних, так і харчових цілей. Із зерна тритикале, вирощеного на площі 100 тис. га, щорічно можна виробляти 210-240 тис. т біоетанолу.
Завдяки підвищеному вмісту білка високої якості і добрій засвоюваності, багатому складу (вміст каротину - до 2,5 мг/кг), зерно тритикале ефективно використовують для годівлі птиці, свиней, великої рогатої худоби, овець тощо. До складу збалансованого комбікорму входить 40-45% зерна тритикале. Крім цього, використовують суміш тритикале з бобовими культурами для одержання сіна, силосу, монокорму.
Використання тритикале в сільськогосподарському виробництві розширює можливості виробництва чистої продукції і стабілізує ринок екологічно безпечного продовольчого зерна.
Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні, на 2010 рік нараховує 30 сортів озимого тритикале, з них 29 сортів - вітчизняної селекції та один сорт - зарубіжної.
Із наявних 30 сортів сім  (Амфідиплоїд 44, Амфідиплоїд 256, Амфідиплоїд 52, Ладне, Гарне, Раритет, Ратне) створено Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук, чотири сорти ( Прорив, Союз, Мудрець, Валентин 90) створені в державній науковій установі - Краснодарському науково-дослідному інституті сільського господарства ім. П.П. Лук'яненка. За останні три роки Державний реєстр поповнили шість нових високопродуктивних сортів, п'ять із яких - вітчизняної селекції.

Кологрів
Тип розвитку - озимий. Сорт створено в Донському зональному НДІНГ.
Висота рослини - 103 см. Зимостійкість сорту в умовах проморожування висока. У польових умовах за роки випробування зимостійкість сорту становила 9 балів. Стійкість сорту до вилягання - 8,7 бала, до осипання - 9, до посухи - 8 балів. За роки випробування сорт слабо уражувався основними хворобами та шкідниками. Середньоранній, достигає за 275 діб.
Середня врожайність за роки випробування у зоні Лісостепу - 60,2 ц/га. Прибавка до національного стандарту в зоні Лісостепу - 6,0 ц/га. Маса 1000 зернин - 43,2 г. Зерно містить 12,5% білка.
Рекомендовано для вирощування в зоні Лісостепу.

Дон
Тип розвитку - озимий. Сорт створено в Донському зональному НДІНГ.
Висота рослини - 77-80 см. Зимостійкість сорту в умовах проморожування підвищена, у польових умовах за роки випробування зимостійкість сорту становила 8,6-9 балів. Стійкість сорту до вилягання - 8,5-9 балів, до осипання - 8,8-9, до посухи - 7,7-8,2 бала. За роки випробування сорт слабо уражувався основними хворобами та шкідниками. Середньоранній, достигає за 268-295 діб.
Середня врожайність за роки випробування в зоні Степу - 53,7 ц/га, у зоні Лісостепу - 61,6, у зоні Полісся - 46,1 ц/га. Прибавка до національного стандарту в зоні Лісостепу - 7,4 ц/га. Маса 1000 зернин - 39,4-43,3 г. Зерно містить 13,3-13,5% білка.
Рекомендовано для вирощування на всій території України.
Кентавр
Тип розвитку - озимий. Сорт створено в Донському зональному НДІНГ.
Висота рослини - 84-91 см. Зимостійкість сорту в умовах проморожування - вищесередння, в польових умовах за роки випробуваня зимостійкість сорту становила 8,7-9 балів. Стійкість сорту до вилягання - 8,5-9 балів, до осипання - 8,7-9, до посухи - 7,7-8,2 бала. За роки випробування сорт слабо уражувався основними хворобами та шкідниками. Середньоранній, достигає за 267-294 доби.
Середня врожайність за роки випробування у зоні Степу - 51,6 ц/га, у зоні Лісостепу - 57,9, у зоні Полісся - 43,6, прибавка до національного стандарту у зоні Лісостепу - 3,7 ц/га. Маса зерен - 39,8-42,6 г. Зерно містить 13,6-14,8% білка.
Рекомендовано для вирощування на всій території України.

ДАУ 5
Тип розвитку - озимий. Сорт створено в державному вищому навчальному закладі - Державному агроекологічному університеті.
Висота рослини - 90-93 см. Зимостійкість сорту в умовах проморожування вищесередня, у польових умовах за роки випробування зимостійкість сорту становила 8,6-8,8 бала. Стійкість сорту до вилягання - 7,9-9 балів, до осипання - 8,6-8,9, до посухи - 7,4-8,4 бала. За роки випробування сорт слабо уражувався основними хворобами та шкідниками. Середньоранній, достигає за 273-288 діб.
Середня врожайність за роки випробування у зоні Степу - 56,2 ц/га, у зоні Лісостепу - 59,4, у зоні Полісся - 51,3 ц/га. Прибавка до національного стандарту в зоні Степу - 2,9 ц/га, у зоні Лісостепу - 5,2, у зоні Полісся - 4,4 ц/га. Маса 1000 зернин - 37,8-39,2 г. Зерно містить 13,5-13,9% білка.
Рекомендовано для вирощування на всій території України.

Аякс
Тип розвитку - озимий. Сорт створено в ПП "Сорт".
Висота рослини - 118 см. Зимостійкість сорту в умовах проморожування середня - вищесередня, у польових умовах за випробування зимостійкість сорту становила 8,3 бала. Стійкість сорту до вилягання - 8,8 бала, до осипання - 8,8, до посухи - 8 балів. За роки випробування сорт слабо уражувався основними хворобами та шкідниками. Середньоранній, достигає за 275 діб.
Середня врожайність за роки випробування у зоні Лісостепу - 56,1 ц/га. Прибавка до національного стандарту в зоні Лісостепу - 1,9 ц/га. Маса 1000 зернин - 39,6 г. Зерно містить 12,6% білка.
Рекомендовано для вирощування в зоні Лісостепу.

Попит з боку виробників на насіння ярого тритикале підштовхує селекціонерів до виведення нових сортів. На 2010 рік Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення, нараховує 16 сортів ярого тритикале. Всі сорти - української селекції. Вісім сортів  (Аіст харківський, Хлібодар харківський, Жайворонок харківський, Соловей харківський, Коровай харківський, Легінь харківський, Оберіг харківський, Харків АВІАС) створені в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук; три сорти (Лосинівське, Всеволод, Вересоч) - в Національному університеті біоресурсів і природокористування.

Жайворонок харківський
Сорт занесений до Державного реєстру у 2002 році. Добре себе зарекомендував у Лісостепу та Північному Степу України. Сорт створений методом індивідуального добору із міжлінійної гібридної популяції в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. Сорт середньостиглий. Тривалість вегетаційного періоду становить 85-95 днів. Маса 1000 зернин - 42-44 г, що на 2-2,5 г перевищує стандарт Аіст харківський. Біологічною особливістю сорту є підвищена посухостійкість у період формування та наливання зерна. За стійкістю до бурої іржі та септоріозу листя на бал перевищує стандарт, що за наявності імунітету до борошнистої роси, летючої та твердої сажок дає можливість вирощувати його без застосування пестицидів.
Середня врожайність сорту - 32,4 ц/га, що на 4,2 ц/га перевищує стандарт Аіст харківський. Вміст білка - 13 відсотків.

Легінь
Сорт середньостиглий (вегетативний період становить 95-100 днів). Легінь вирізняється імунітетом проти ураження летючою та твердою сажками, борошнистою росою, стійкістю до бурої та жовтої іржі, кореневих гнилей, фузаріозу колосу, септоріозу листя. Завдяки цим генетичним особливостям вирощується без застосування фунгіцидів.
Середня врожайність сорту - 4-5 т на гектар.

Харків АВІАС
Сорт занесений до Державного реєстру сортів рослин у 2009 році.
Висота рослини - 94-101 см. Стійкість сорту до вилягання - 8-9 балів, до осипання - 8-9, до посухи - 7-8 балів. За роки випробування сорт слабо уражувався основними хворобами та шкідниками. Середньоранній, достигає за 95-109 діб.
Середня врожайність за роки випробування у зоні Лісостепу - 32,6 ц/га, у зоні Полісся - 38,6 ц/га. Зерно містить 13,3-13,6% білка.
Рекомендовано для вирощування в зоні Лісостепу та на Поліссі.

Всеволод
Сорт занесений до Державного реєстру сортів рослин у 2009 році.
Висота рослини - 82-93 см. Стійкість сорту до вилягання - 8-9 балів, до осипання - 8-9, до посухи - 8 балів. За роки випробування сорт слабо уражувався основними хворобами та шкідниками. Середньоранній, достигає за 98-102 доби.
Середня врожайність за роки випробування у зоні Лісостепу - 31,6 ц/га, на Поліссі - 38,2 ц/га. Зерно містить 13,1-14,4% білка.
Рекомендовано для вирощування в зонах Лісостепу та на Поліссі.
Л.Дем'яненко,
мол. наук. співробітник УІЕСР,
В.Лисікова,
старш. наук. співробітник,
З.Києнко,
наук. співробітник