Скільки корму витрачаємо — скільки втрачаємо?

Під час годівлі свиней найбільш відповідальним і водночас найбільш складним є етап безпосередньої доставки корму до тварин — у кількостях, розрахованих для одержання запланованої продуктивності.
Вибір засобів годівлі свиней передусім залежить від системи утримання тварин, типу годівлі, способів приготування та роздавання кормів.
Як свідчить практика, економічно найбільш вигідним є групове утримання свиней на дорощувані та відгодівлі, з вільним доступом до годівниць та годівлею досхочу. Але при цьому важливо знати точну кількість максимального споживання корму тваринами та кількість його втрат.
Нинішні показники дають відчутну розбіжність. Зокрема, система годівлі ВАСГНІЛ (1985), чеська та датська системи дають дуже відчутну розбіжність за цим показником. Тому визначення максимального споживання кормів молодняком свиней за період дорощування та відгодівлі, залежно від живої маси тварин, має фундаментальне значення.
Для цього у ДГ УААН “Гонтарівка” провели дослідження щодо визначення максимального споживання та кількості втрат комбікорму молодняком свиней, залежно від різних засобів годівлі, за середньодобового приросту 600–700 г. Спостерігали за 12 свинками уельської породи, що мали на початок досліду середню масу 30 кг.
Дослід тривав 122 дні — до отримання живої маси 100 кг. Тварин дослідної групи утримували в індивідуальних станках. У групових станках — контрольну групу. Повноцінний комбікорм давали досхочу в індивідуальні годівниці бункерного типу для дослідної групи та в стандартні лоткові — контрольній групі. Рецептуру комбікорму коригували протягом досліду для отримання приросту живої маси за весь період відгодівлі на рівні 600 г. Напували з допомогою автоматичних поїлок, розміщених по одній у кожному індивідуальному станку. Для групового використовували одну на шість голів.

Комбікорм у період відгодівлі від 30 до 70 кг мав у розрахунку на кг сухої речовини такий склад: к.е. — 1,22; сир.пр. — 163; с.клітковина. — 60; Са — 8,4; Р — 7.
У заключний період відгодівлі склад раціону дещо змінили: на кг сухої речовини комбікорму припадало: к.е. — 1,28; с.п. — 151; с.к. — 70; Са — 8,1; Р — 7.
Протягом усього досліду двічі на добу визначали кількість залишків у годівниці та кількість втрат корму біля неї. Після того, як годівниці вичищали від залишків комбікорму, задавали контрольовану його кількість за таким розрахунком, щоб вона була більшою, ніж кількість корму, яку була б здатна спожити тварина. За цими даними, двічі на добу розраховували фактичне споживання комбікорму кожної групи з шести голів. Комбікорм та залишки, що вибирали з годівниці, піддавали зоохіманалізу з урахуванням таких показників: суха речовина, сирий протеїн, сира клітковина, сирий жир, БЄР, сира зола, Са, Р, азот, а також розраховували енергетичну цінність комбікорму в кормових одиницях. Живу масу тварин визначали двічі на місяць.
Мінімальна температура в середині свинарника була 12°С в період із 4 до 6 ранку. Максимальна — 21°С — у період із 16 до 18 вечора. Відносна вологість — 70%.
Максимальне споживання комбікорму тваринами дослідної групи за період дорощування та відгодівлі, залежно від року та живої маси, наведено в таблиці 1.
Максимальне споживання комбікорму тваринами контрольної групи за період дорощування та відгодівлі, залежно від року та живої маси, наведено в таблиці 2.
Протягом усього досліду тварини дослідної та контрольної груп споживали по 3,6 кг та 3,8 кг комбікорму. Втрати корму сягали 3% у дослідній групі та 9 — у контрольній. Порівняно з даними системи годівлі ВАСГНІЛ, отримані показники споживання комбікорму на 15–20% вищі. Це пов’язано з непродуктивними втратами комбікорму внаслідок розкидання його тваринами. Це підтверджує: годівля свиней з бункерної годівниці з одержанням прогнозованого рівня продуктивності є актуальною, бо вона зменшує непродуктивні втрати корму — на 6%, кількість споживаного корму — на 5% та підвищує продуктивність тварин на 5–6% порівняно з годівлею тварин із традиційних лоткових годівниць.

А. Палагута,
аспірант, Інститут тваринництва УААН