Роль покривних культур під час вирощування багаторічних трав

Продуктивність осушених земель нерозривно пов'язана з розробкою і впровадженням науково обгрунтованих систем землеробства. Важливою ланкою системи землеробства на осушених землях є сівозміна.
Розробка схем спеціалізованих сівозмін інтенсивного напряму потребує знання оптимального складу попередників і місця багаторічних трав у сівозміні, періоду їхнього використання, продуктивності основних ланок сівозмін.
Багаторічні дослідження, проведені на Коломийській дослідній станції, засвідчили, що на осушених землях польовому травосіянню належить провідне місце.
У комплексі агротехнічних заходів, що забезпечують високі й стабільні врожаї багаторічних трав, важливим є вибір покривної культури.
Дослідна ділянка осушена закритим гончарним дренажем. Грунти - дерново-опідзолені поверхнево оглеєні. Перед закладанням дослідів в орному шарі (0-20 см) містилося Р2О5 - 98, К2О - 104 на 100 г грунту, рН-сольове - 5, вміст гумусу - 2,84 відсотка.
Агротехніка вирощування - для зони Прикарпаття.
Під покривні культури багаторічних трав вносили N60Р90К90. після збирання покривної культури проводили підживлення першого укосу багаторічних трав фосфорно-калійними добривами Р40К60, на травах другого року використання вносили N30Р60К60.
Результати досліджень показали, що врожайність покривних культур у середньому становила: озимої пшениці - 36,5 ц/га, ячменю - 25,1, вико-вівсяної суміші - 278 ц з гектара.
Покривні культури по-різному впливали на розвиток конюшини, що, в основному, відбилося на створенні неоднакового режиму освітлення. Найбільш сприятливі умови для росту й розвитку конюшини були під покривом вико-вівсяної суміші.
Сповільнений ріст бобових культур у ранні фази сприяв меншому затіненню й пригніченню рослин конюшини. Найсильніше затінення конюшини в ранні фази її росту й розвитку виявили озимі культури, а серед ярих - ячмінь. Освітленість конюшини у фазі сходів і двох-трьох справжніх листків під покривом озимих культур була в 3,5 раза нижчою, ніж під ячменем, а під вико-вівсяною сумішкою - на 8,9% більшою.
Озимі покривні культури посилювали процес зрідження конюшини в перший рік життя порівняно з іншими покривними культурами. Так, на час збирання покривних культур збереженість рослин конюшини становила за підсівання під вико-вівсяну суміш - 75,4%, озиму пшеницю - 47,1%, ячмінь - 64,9 відсотка.
Тому покривні культури в польових сівозмінах є важливим чинником, що визначає величину врожаю багаторічних трав.
Найвищий урожай зеленої маси багаторічних трав першого року використання одержано за підсівання під вико-вівсяну сумішку - 470,7 ц/га, під ярий ячмінь - 458,6 і озиму пшеницю - 385,3 ц/га. Відповідно, на цих варіантах мали найвищий вихід сухої маси та кормових одиниць.
У разі підсівання трав під озимі культури спостерігалося зниження їхньої врожайності порівняно з підсіванням під ярі культури.
Урожайність багаторічних трав другого року використання мало залежала від покривних культур. За підсівання трав під вико-вівсяну суміш підвищувався кількісний склад конюшини в травостої першого року використання з 75,5 до 82,1% щодо ячменю і на 10,5-17,6% порівняно з озимими. При цьому, відповідно, зменшувалася й кількість бур'янів.
Аналогічні результати мали й на травах другого року використання. Але тут зафіксували вищий процент тимофіївки - 53,3-68,2% загальної маси.
Найвищий вміст протеїну був у масі, де трави підсівали під вико-вівсяні суміші. На другий рік використання в зеленій масі трав вміст протеїну зменшився в 1,4-1,7 раза, жиру й кальцію - в 1,6-2,1 раза, але збільшився вміст клітковини в 1,2-1,5 раза.
Вихід кормових одиниць з одного гектара сівозмінної площі становив за підсівання під вико-вівсяну суміш - 65,3 ц/га, яру пшеницю - 63,5, озиму пшеницю - 59,2 ц/га; перетравного протеїну, відповідно, мали: 7,1; 6,3; 5,7 ц (табл. 1).
Тож проведені дослідження засвідчили, що покривні культури - вико-вівсяна суміш та яра пшениця - забезпечили найвищу врожайність багаторічних трав, а отже, - й найбільшу продуктивність сівозміни.

Б. Федорин,
завлаб насінництва трав
Коломийської ДС
Івано-Франківського інституту АПВ