Прогноз запасів продуктивної вологи на весну

Серед основних факторів зовнішнього середовища, які забезпечують ріст і розвиток рослин, важливе місце належить грунтовій волозі. Оптимальний рівень її гарантує одержання високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур. Джерелом накопичення запасів вологи в грунті на початок вегетаційного періоду є атмосферні опади, що випали восени минулого року та впродовж зимових місяців. Іншими складовими, які впливають на формування запасів продуктивної вологи, є глибина промерзання грунту, наявність і висота снігового покриву на полях упродовж зими та інтенсивність танення снігу весною. За даними Українського гідрометцентру, значна кількість опадів, сума яких у 1,5–2 рази перевищила середні багаторічні показники, спостерігалась на всій території країни у жовтні, що сприяло насиченню грунту вологою. У листопаді на переважній території, за винятком степової зони, та в грудні повсюди мав місце суттєвий недобір опадів. Унаслідок цього у верхніх шарах грунту перед його замерзанням відбулася значна втрата вологи. У грудні тривалий період утримувалась морозна без опадів погода і відбувалось промерзання грунту, глибина якого в кінці місяця досягала 30–70, а в центральних та північних областях — 80–108 см. У таких умовах запаси грунтової вологи також не поповнювались, а зменшувалися. Упродовж січня і лютого на тлі значного коливання температури і суттєвого недобору опадів неодноразово утворювався і руйнувався сніговий покрив, висота якого змінювалася від 1 до 20 см, місцями — до 30 см. Загальна кількість опадів за осінньо-зимовий період коливалася в межах 104–124 відсотків середніх багаторічних показників у степовій та лісостеповій зонах і 120–144 відсотків норми на Поліссі. Дослідження свідчать про те, що в умовах нестійкої зими ефективність твердих опадів не перевищує 30–40 відсотків. За довгостроковим прогнозом агрометеорологічних умов на 2003 рік, опрацьованим у відділенні “Агроресурси” Інституту гідротехніки і меліорації, весняні процеси розпочнуться у строки, близькі до середніх багаторічних і будуть супроводжуватися хвилями тепла і поверненням холоду. У березні очікується суттєва позитивна теплова аномалія, внаслідок чого відхилення середньомісячної температури від кліматичної норми становитиме 1,5...2,5°С. Це прискорюватиме танення снігу і розмерзання грунту. Активна вегетація озимих культур розпочнеться у другій декаді березня в південних та в третій декаді — на решті територій, що на 3–5 днів раніше звичайних строків. У цей термін здійсниться з’єднання і урівноваження грунтової вологи між верхніми і нижніми шарами грунту. За розрахунками, запаси продуктивної вологи у метровому шарі під озиминою та на зябу коливатимуться в межах 145–164 мм у степовій зоні, 170–211 — у Лісостепу та 193–238 мм на Поліссі, що порівняно з середніми багаторічними показниками, становитиме переважно 104–115 відсотків, а щодо найменшої вологоємності — 80–95 відсотків (табл.). Цієї вологи буде цілком достатньо для розвитку і росту польових культур весною та на початку літнього сезону. Проте, зважаючи на очікуваний підвищений тепловий режим у квітні, коли середньорічна температура на 1,5...2°С перевищуватиме кліматичну норму, та недобір опадів у травні, слід приділяти увагу агротехнічним заходам, спрямованим на закриття і збереження грунтової вологи, а саме: для руйнування капілярів грунту та знищення випаровування вологи за першої можливості слід провести боронування сільськогосподарських угідь і здійснити сівбу ранніх ярих і зернобобових культур у вкрай ранні та стислі строки. В. Просунко,
канд. геогр. наук, заввідділом агрометеорологічного
та математичного аналізу
і досліджень ІГІМ УААН