ПРОГНОЗ ФІТОСАНІТАРНОГО СТАНУ НА 2005 РІК (повна версія)

Заселення сходів цукрових буряків почалось з половини травня. Протягом вегетації чисельність звичайного довгоносика становила 0,3–1,7, максимально — 3–10 екз./м2 (Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Черкаська обл.), місцями в осередках нараховували близько 25 екз./м2 (Вінницька обл.), було пошкоджено 35–60% рослин. Чисельність сірого довгоносика становила 0,2–0,5, максимально — 2,5–5 екз./м2 (Кіровоградська, Київська, Хмельницька, Черкаська обл.).
Під час осінніх грунтових розкопок було встановлено середню чисельність личинок звичайного довгоносика — в межах 0,5–2,0, максимально — 15–24 екз./м2 (Київська, Полтавська, Черкаська обл.), в осередках — близько 100 екз./м2 (Київська обл.), сірого довгоносика — 0,4–0,7 екз./м2.
Популяція звичайного бурякового довгоносика має значний запас міцності й у поточному році створюватиме небезпеку сходам культури, насамперед у перерахованих вище областях.
У травні 2004 р. відзначено заселення сходів цукрових буряків буряковими блішками за чисельності 1–2, по краях — 3–4 екз./м2. Згодом шкідник заселив 8–100% площ, 22–40% рослин за середньої чисельності 1,0–6,0, максимально —10,0–12,0 екз./м2 (Вінницька, Донецька, Запорізька, Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Київська, Одеська. Черкаська обл.). Місцями в осередках чисельність становила 16–20 екз./м2 (Івано-Франківська, Харківська, Черкаська обл.).

Бурякова крихітка торік заселила 65–100% обстежених площ за чисельності 1,5–6,0, максимально — 15–28 екз./м2 (Одеська, Тернопільська, Чернівецька обл.), в осередках нараховувалося 75,0–130,0 екз./м2 (Львівська, Хмельницька обл.).
Заселеність полів буряковою попелицею становила 30–80% обстежених площ, за чисельності 5–18 екз./рослину; було пошкоджено 42–56% рослин. Висока чисельність фітофагів відзначена в господарствах Вінницької, Волинської, Луганської й Полтавської областей, де максимально нараховувалося 87–200 екз./рослину, а в окремих районах Вінницької та Херсонської областей шкідник не підлягав обліку.
У поточному році за сприятливих погодних умов основні шкідники цукрових буряків шкодитимуть посівам насамперед у зазначених вище областях.
У сезоні, що минув, коренеїд цукрових буряків проявлявся в усіх зонах бурякосіяння. Перші ознаки хвороби було відзначено в ІІ декаді травня. Надалі хворобою було охоплено 35–50% площ, пересічно було уражено 9–20%, максимально — 35% рослин (Волинська, Одеська, Рівненська, Тернопільська, Харківська обл.), на окремих площах фермерських господарств Вінницької області — близько 40% рослин. Прояв перших ознак ураження рослин церкоспорозом відзначався в ІІІ декаді червня. В подальшому хвороба набула поширення повсюдно в Лісостепу та Поліссі на площі 58–100% за середньої ураженості рослин — 22–56%. У низці господарств Вінницької, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської, Черкаської областей церкоспороз набув місцями характеру епіфітотії із сильним ступенем ураження — 55–100% рослин. У 2004 р. широкого поширення набула борошниста роса — в Степу і Лісостепу хвороба охопила 35–100% обстежених площ, де пересічно вона уразила 8–30% рослин, а в осередках Вінницької, Кіровоградської Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Чернігівської та Чернівецької областей максимальне ураження листків нижнього та середнього ярусу становило 50–70%.

Вірусною жовтяницею було охоплено 40–100% обстежених площ, пересічно уражено 5–20%, максимально — 35–40% рослин (Івано-Франківська, Полтавська, Чернівецька обл.). Мозаїка та іржа проявилися слабо з ураженням 4–7% рослин і не мали господарського значення. Фомоз проявився осередками в посівах буряків у другій половині вегетації, уразив повсюдно 7–20% рослин, максимально місцями — 25–40% рослин (Волинська, Івано-Франківська, Харківська, Черкаська обл.).
Середня ураженість коренеплодів паршею (звичайна, пояскова), становила 3–11%, максимально 15–20%, гнилі коренеплодів — 1–5%, максимально 10%.
В сезоні, що настає, розвитку хвороб цукрових буряків слід очікувати за наявності сприятливих погодних умов — за надмірного зволоження грунту, або його пересихання та ущільнення, або в разі недотримання технології вирощування культури.

Соняшник

На посівних площах соняшнику геліхризова попелиця заселила 70–100% площ, 30–100% рослин за чисельності 10–30, місцями 50–80 екз./рослину (Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Луганська, Черкаська обл.). Сірий і чорний довгоносики, піщаний мідляк за чисельності 0,5–4 екз./м2 пошкодили 20–30% рослин, польовий трипс за чисельності 2–12 екз./рослину пошкодив 20–50% рослин.
Погодні умови 2004 р. сприяли розвитку фомозу, що охопив 30–100% обстежених площ, 10–35% рослин, максимально — 45–100% рослин. Зафіксовано в господарствах Вінницької, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Харківської, Херсонської областей. Несправжня борошниста роса проявилася на 40–100% обстежених площ, переважно в Центральному Лісостепу та Степових областях за ураження 9–40%, місцями 55–80% рослин (Дніпропетровська, Донецька, Кіровоградська, Миколаївська обл.).
Білою і сірою гнилями на площі 35–100% від обстеженої пересічно було уражено 10–20%, максимально — 38–70% рослин (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Черкаська обл.).
Інші хвороби проявлялись осередково: борошнистою росою та іржею було уражено 8–20% рослин, бактеріальною плямистістю — 10–15%, місцями близько 50% листя (Дніпропетровська обл.), фомопсисом — близько 25% (Кіровоградська обл.), аскохітозом — на 25% обстежених площ виявили 52% уражених  рослин (Харківська обл.).
За сприятливих погодних умов 2005 р. в зазначених областях слід очікувати прояву шкодочинності основних шкідників і хвороб соняшнику.

Картопля та овочеві культури

Найнебезпечніший шкідник картоплі — колорадський жук. У 2004 р. шкідник повсюдно заселив 60–100% кущів за чисельності всіх стадій розвитку 8–25, максимально — 35–70 екз./кущ, пошкодив 25–60% кущів, що на рівні середньобагаторічних показників.
На посадках картоплі минулого сезону фітофтороз набув епіфітотійного характеру — поширився в усіх областях, уразив пересічно 12–55%, максимально 70–100% кущів (Вінницька, Житомирська, Донецька, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька обл.). Макроспоріоз поширився на площі 45%, уразив 9–30%, максимально — 50% кущів і вище (Вінницька, Донецька, Київська, Луганська, Полтавська, Чернігівська обл.), масового розвитку альтернаріоз набув у господарствах Івано-Франківської, Київської областей, де ураження становило 30–50% кущів.
Фітофтороз на посадках томатів активно розвивався в червні на площі 45–100%, уразив 12–60% рослин. Найбільшого розмаху хвороба набула в господарствах Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Київської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Чернівецької областей та АР Крим, де ураженість рослин максимально сягала 70–100%. Макроспоріоз уразив 18–40%, максимально — 58–80% рослин (Донецька, Луганська, Херсонська обл.), септоріоз — 38–50% рослин, в осередках — 80% (Миколаївська, Херсонська обл.), верхівкова гниль і бактеріоз — 4–15% рослин.
Рослини цибулі були уражені пероноспорозом на 80–100% обстежених площ — 17–40%, місцями — 45–100% рослин (Вінницька, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Чернігівська, Харківська обл.).
Враховуючи достатній запас інфекції, в 2005 р. слід очікувати повсюдно зростання хвороб картоплі та овочевих культур — від помірного до епіфітотійного рівня за умов високої відносної вологості повітря та помірної температури.
Річний прогноз фітосанітарного стану дає змогу обгрунтовано спланувати можливі обсяги застосування пестицидів. Проте щороку примхлива погода вносить істотні корективи в динаміку поширення шкідників і хвороб. Тому рішення щодо управління процесом виробництва товарної продукції сільського господарства слід приймати на основі оперативного прогнозу економічних наслідків поточної фітосанітарної ситуації.
Для широкого впровадження сучасних систем прогнозування фахівці ІЗР УААН розробили комп'ютерну систему оперативного прогнозу економічної доцільності захисту озимої пшениці від комплексу шкідників. Така інтерактивна система розміщена в Інтернеті, і що дає змогу в режимі реального часу через комп'ютерну мережу на підставі поточної чисельності комплексу основних шкідників на посівах озимини оперативно оцінювати економічні наслідки фітосанітарної ситуації: можливі втрати урожаю, доцільність хімічного захисту, а з урахуванням складових обраної системи хімічного захисту — рентабельність тих чи інших заходів. Отже, комп’ютерний прогноз може слугувати інструментом для оперативного аналізу фітосанітарного стану з метою прийняття економічно обґрунтованих рішень у захисті рослин на всіх рівнях управління сільськогосподарським виробництвом - від головних управлінь сільського господарства обласних держадміністрацій до фермера.

В. Федоренко, В. Чайка,
Інститут захисту рослин УААН,
О. Сядриста, Головдержзахист