Потреба телят у поживних речовинах

Інтенсивна годівля у перші тижні життя поліпшує конституцію і стан здоров’я телят, а також закладає основу продуктивності та впливає на процес обміну речовин майбутньої корови.

О. Бабенко,
координатор проекту soft-agro.com

Традиційні схеми випоювання телят передбачають певну нестачу поживних речовин, мотивуючи це тим, що їхня потреба стимулюватиме тварин до більш раннього споживання концентратів і сіна, розвиваючи таким чином рубець. Але останні дослідження багатьох наукових установ Європи і США стверджують протилежне: обмежена годівля телят у перші тижні життя призводить до слабкого імунітету і в подальшому зумовлює низькі надої, тобто спричинює значні економічні втрати у майбутньому.

Перші тижні – основа майбутнього життя
Саме під час народження і в перші тижні життя тварини закладається основа росту клітин її органів. Маса теляти при народженні становить 6–7% маси дорослої тварини. Ця маса має бути подвоєна впродовж 56 днів життя теляти (Van Amburgh). Щоб досягти цього, середньодобові прирости мають становити близько 1000 г.
Для нормального росту теляти і бажаної майбутньої продуктивності вирішальними є не лише тем­пи росту тварини, але й час, коли цей процес відбувається. Так, вчені (Fiebig та ін.) ще у 1985 р. показали, що інтенсивність годівлі впливає на розвиток різних органів (рис. 1). Дослід­ження (Koch, Steinhfel) свідчать, що найбільший рівень розвитку клітин щодо маси тіла відбувається у перші 50 днів життя.
У тварин, яких вирощують інтенсивно, є можливість повною мірою розвинути всі органи. Для деяких органів та м’язів фаза гіперплазії (збільшення кількості клітин) продовжується до 150-го дня життя і навіть далі, але основна кількість клітин органів і мускулатури закладається до 50-го дня життя теляти.

Метаболічне програмування
Рівень надходження поживних речовин в утробі матері та годівля у перші дні життя закладають матрицю метаболічних реакцій, які діятимуть протягом усього життя. Часто цей процес називають метаболічним програмуванням. Якщо на початку життя організм отримує обмежену кількість поживних речовин, то гормональна система і система ензимів налаштовуються таким чином, щоб забезпечити організму виживання завдяки росту і розвитку. Коли ж такий «запрограмований» індивідуум потрапляє в умови достатньої або надмірної годівлі, у нього виникають захворювання обміну речовин, ожиріння і низька продуктивність (Koch and Hommon, Nutztierpraxis aktuell 43 2012).
В умовах традиційної годівлі телят саме так і «програмують». У перші тижні життя, отримуючи мало молока, організм налаштовується на відкладання жирових резервів, щоб витримати нестачу поживних речовин.
Пізніше телят починають інтенсивно відгодовувати комбікормом і грубими кормами. Починається компенсаторний ріст (здатність надолужити зростання після попередньої затримки або зниження ваги залежить від стадії розвитку, об’єму накопиченого жиру, виду і рівня нестачі поживних речовин, тривалості та інтенсивності затримки росту, а також виду годівлі у компенсаторній фазі, Bergk). Але органи вже не здатні розвинути себе на нормальному рівні, оскільки момент нарощування потрібної кількості клітин уже втрачено. Крім того, тварина вже «запрограмована» збільшувати жирове депо, що спричинює проблеми з обміном речовин.
Висновки
Тварини, що мають від народження високий рівень споживання корму і високі добові прирости, пізніше, коли стають дорослими, також мають вищий рівень споживання корму, вищу продуктивність і триваліший період використання. Щоб організм теляти отримав оптимальні умови для розвитку, середньодобові прирости мають бути на рівні 1000 г.

Развиток вимені
Велике значення для молочної продуктивності має розвиток вимені. Дослід, що був проведений ученим Brown та ін., є прямим підтвердженням цього (рис. 2). Телят від народження і до восьмого тижня життя було розділено на дві групи:
 контрольна група отримувала ЗНМ із вмістом молочного протеїну 21,3%, жиру — 21,3% та 19,6 МДж обмінної енергії у концентрації 1,1% сухої речовини від маси тіла;
 тестова група отримувала ЗНМ із вмістом 30,3% молочного протеїну, 15,9 — молочного жиру і 18,4 МДж обмінної енергії у концентрації 2% сухої речовини від маси тіла.
Після забою тварин вимірювали масу паренхімних тканин вимені та їхню частку на 100 кг маси тіла. Частину тварин продовжували годувати далі — з дев’ятого по 14-й тиждень життя: контрольну групу – із середньодобовими приростами на рівні 400 г, тестованих тварин – вволю. У результаті тварини, яких годували досхочу, мали майже втричі (275%) краще розвинуту паренхімну тканину вимені. Зміна інтенсивності годівлі після 14-го тижня вже не впливала на площу паренхімних тканин вим’я.
Це дослідження свідчить про те, що обмеження телят у поживних речовинах у перші дні життя негативно впливає на утворення і розвиток клітин різних органів. Воно має негативні наслідки на майбутню продуктивність тварин, причому різниця може становити від 300 до 1400 кг молока за лактацію.

Подібні ре­­зуль­­тати показали та­­кож Mike van Amburgh, Meyer у дослідженні Кор­нель­ського університету (США).