Показ “от кутюр” у Монтекьярі

Італія — центр дивовижної європейської цивілізації. Упродовж багатьох тисячоліть у цю прекрасну країну поспішають, щоб побачити шедеври мистецтва й природи, відвідати покази мод, поніжитися в променях лагідного сонця. Тож подорож до Монтекьярі, провінція Брешія, що в Ломбардії, на Відкритий Європейський показ голштинів була пронизана виключно романтичним настроєм. Містечко Монтекьярі розмістилося на півдорозі між Міланом та Венецією, неподалік від Бергамо, звідки родом знайомий нам Труфальдіно.

Спільними зусиллями асоціацій селекціонерів провінцій Верона та Брешія у виставковому центрі дель Гарда було організовано шосту Міжнародну виставку голштинів з показом та аукціоном. Як водиться, в центрі дель Гарда щотижня проводять ярмарки, де можна придбати худобу та продукти сільгоспвиробництва: сири, ковбаси, вино, хліб. Протягом року тут надають послуги перевізникам худоби — дель Гарда слугує своєрідним “готелем” для тварин, де їх миють, годують. Тому що, за правилами ЄС, перевозити худобу на довгі дистанції без таких зупинок заборонено.
Через загрозу захворювання на блутанг у виставці не брали участі французькі, британські та бельгійські голштини. Але 185 тварин із 64 стад з 18 італійських провінцій та з іноземних країн було показано на належному рівні.
Італійки, як і француженки, завжди славилися гарним смаком та вишуканістю. А ще їм притаманна деяка експресивність. Так от, на аукціоні молочної худоби відразу впало в очі, що італійські голштини теж різняться з “голландками”, “німкенями” та “іспанками”. Чи то завдяки конституції, чи то грації, але ці “моделі” справляли напрочуд приємне враження. Виявляється, що чисельність італійських голштинів зросла понад 1 млн голів. Середня продуктивність — до 9 000 кг молока за рік. У показах та аукціонах брали участь найкращі представниці. Але як обрати чемпіонок, на що звернути увагу?
Секретами суддівської майстерності поділився пан Брайан Карскадден, суддя міжнародного класу з Онтаріо, Канада. Пан Брайан народився й виріс на фермі, де вирощували голштинів. Після університету, де вивчав тваринництво, працював як аналітик з питань розведення  биків-плідників. Пізніше почав працювати в компанії Semex, де оцінював биків-плідників. Займався вибором корів для найвідоміших компаній із розведення ВРХ. Тепер відповідає за закупівлю молодих бичків у Канаді та США. Виявляється, щоб стати суддею на показах худоби, потрібно мати спеціальну освіту. Навчатися треба кілька років. Слід не тільки знати багато про зв’язок конституції з продуктивністю, а й мати добру пам’ять, уміти вести презентації, знаходити позитивні слова для короткої характеристики  кожної корови чи теляти, мати широкий контакт із фермерами. Звичайно, потрібно багато практикуватися. Пан Карскадден судив чимало міжнародних конкурсів у Японії, Коста-Риці, Гватемалі, Британії, Бразилії і навіть під час Тижня голштинів в Австралії. І ось тут, у Монтекьярі, він продемонстрував, як із показу корів можна зробити справжнє свято.
Особливо цікаво було спостерігати за змаганнями юних поводирів телят. Майстерність, з якою молоді фермери примушували тварин рухатися повільно по колу, шикуватися в рядок паралельно одна одній — причому передні ноги в них мали стояти струнко і на одній лінії, а хребет мав бути абсолютно рівним, — просто вражала.
Цього року “італійка” Аль Пе Доріана з ферми братів Бельтраміно вдруге підтвердила звання Головного чемпіона.
Конвінта, яка належить Еррера, одержала звання Резервної чемпіонки та Міс найкраще вим’я показу. “Іспанка” Травеція Джеймс Ельза заслужила нагороду — Почесне згадування.
Як же оцінюють красунь на Європейському показі голштинів? За молочністю, кількістю жиру та протеїну? Пан Карскадден розповів, що в Канаді, наприклад, програми оцінювання та класифікації базуються на картках для корів голштинської породи. Якщо класифікація полягає в індивідуальному порівнянні тварини з модельним типом, то оцінювання передбачає порівняння даної тварини з іншими.
Наведена діаграма відтворює відносну важливість стану ключових компонент будови тіла корови. Оцінюючи, слід уникати присвоєння числових балів.
Порівняння складових будови тіла корови
Корова, яку ми обрали для прикладу, широкоморда і широкогруда, має рухливі передні ноги. Властивості передньої частини тіла вказують на її неабияку молочну продуктивність.
Зверніть увагу на достоїнства голови цієї корови. Її нижня щелепа свідчить про міць та породистість; довга та гнучка шия відповідає вимогам молочарства; підгруддя та горло характеризуються чистотою ліній.
На фотографіях, що наведені нижче, корова ліворуч має ширші груди (A), потужніші ребра (B) та ширшу морду, ніж її суперниця.
Усі відділи грудної клітки корови, яку бачимо на фото нижче, достатньо глибокі та сухорляві. Зверніть увагу на загальну збалансованість форм тварини та довжину її тіла. Лінії її кістяка вирізняються чистотою та добротністю, вона має глибокі п’яткові частини копит та міцні бабки.
На фотографіях унизу в корови ліворуч краще захищені серце (C) та шлунок (D). Зверніть увагу на гармонійність сполучення шиї цієї корови з плечовим поясом, а    останнього — з рештою тулубу.
Ця корова демонструє бажану вайлуватість. Вона має чисті лінії кістяка, тонкі стегна, гостру лінію холки, об’ємну статуру й справляє враження вигідного поєднання молочної продуктивності та сили.
Зверніть увагу на корову внизу, зокрема, на її міцну лінію спини та довжину хрестця, на правильне розміщення тазостегнових сполучень і їхній потужний вигляд (E).
Вигляд ззаду засвідчує бажану ширину стегон, тазостегнових сполучень і маклаків та уможливлює оцінювання загальної довжини стегон. Стрілка (F) привертає увагу до гармонійності сполучення поперекового відділу з хрестцем. Зверху добре проглядається ширина та міць поперекового відділу, гострість лінії холки та плавність її сполучення з іншими частинами тулуба.
Хрестець першої з корів, зображених на фото внизу, заслуговує на високу оцінку. Він характеризується ідеальною спадистістю ухилу (G) від тазостегнових сполучень до маклаків та доброю визначеністю лінії кореня хвоста. Загальні форми хрестця вирізняються рідкісною чистотою ліній та свідчать про високу молочну продуктивність.
Корінь хвоста другої корови — дещо висунутий; його форми не можна назвати рафінованими, а спадистість ухилу (H) менша через зависокість маклаків.
Подивіться на бездоганні ноги цієї корови. Тварина може похвалитися пласкою та чистою лінією підколінних сухожиль (I), міцними бабками та глибокими п’ятковими частинами копит. Узагалі, наведена форма ноги відповідає ідеальному набору кривих ліній. Нога корови, зображена на середньому врізі, занадто пряма (J), а на лівому — занадто вигнута (K) і має, до того ж, заслабкі бабки.

Ольга Сидоренко,
Монтекьярі, Італія

Далі буде