Останні випробування яєчних кросів у Голландії у 2002–2003 роках показали, що серед білих кросів кращими є “Декалб”, “Бованс”, “Ломанн ЛСЛ” з несучістю за 13 місяців використання 326–335 яєць на початкову несучку і 336–341 шт. — на середню. Серед коричневих кросів — “Хайсекс”, “Бованс”, “Декалб” з відповідними показниками несучості 327–324 і 337–340 шт. Показники споживання корму на голову в день щодо білих кросів коливаються від 115 до 122 г, а коричневих — 118–127 г. Падіж птиці становив, відповідно, 7,4–12,5% і 5,7–10,8%. Перевищував 10% він у білих кросів “Бованс”, “Декалб”, “Шевер 2000”, у коричневих — “Декалб”, “Іза”. На жаль, білого і коричневого кросів фірми “Хай Лайн” (США) і цього разу на випробуваннях не було.
Останнім часом побутує думка, що на одне птахомісце в найкращих господарствах від імпортних яєчних кросів одержують по 314 яєць за рік. Для того, щоб з’ясувати, наскільки це можливо і за яких умов, ми проаналізували динаміку щотижневої несучості кросу “Хайсекс білий “ за даними фірми “ЕйчПіБі”, які були представлені на презентації цього кросу в Києві 20 січня 2004 року (табл. 4).
Як видно з цих даних, несучість за 52 тижні, тобто за рік продуктивного періоду, починаючи з моменту знесення першого яйця (19 тижнів життя), становила 306 яєць на початкову несучку. Оскільки для того щоб посадити в те саме приміщення нову партію несучок, необхідна профілактична перерва 3-4 тижні, до того ж, за рекомендаціями фірми вирощену молодку слід перевести в доросле стадо в 15-тижневому віці, зайнятість птахомісць у пташнику протягом календарного року скорочується на 6–7 тижнів. Таким чином, за календарний рік у пташнику птиця може нестися 45–46 тижнів (52-3(4)-3) і за цей період від неї можна одержати на початкову несучку, а отже, і на птахомісце максимум 274 яйця.
М’ясні кури. В Україні, на жаль, нині відсутня власна племінна база для розведення цього виду птиці — немає жодного племзаводу і племптахорепродуктора першого порядку. Є кілька племптахорепродукторів другого порядку, до яких щорічно завозять батьківські стада кросів з різних зарубіжних селекційних фірм. При цьому кроси часто міняються. Так, якщо 2 роки тому найбільш поширеними були кроси “Кобб 500”, “Арбор Акрез”, то у 2003 році — “Росс 308”. Сьогодні в Україні найпоширенішими є 5 кросів різних селекційних фірм Європи й Росії, племінний матеріал яких зосереджений у 9 племптахорепродукторах другого порядку (табл. 5).
Виходячи з аналізу результатів вирощування бройлерів різних кросів та даних конкурсних випробувань і рекламної інформації, кращими кросами є “Росс 308”, “Смєна 4”, “Гібро ПН”. Жива вага бройлерів у віці 35 днів становить 1880–2018 г, у 42 дні — 2450–2478 г за конверсії корму на 1 кг живої ваги, відповідно, 1,59–1,66 кг і 1,71–1,73 кг (табл. 6).
Від батьківського стада кросів “Арбор Акрез”, “Росс 308”, “Гібро ПН” можна одержати найвищу несучість (161–166 шт.), а отже, і найбільше добових курчат (131–134 голови), вихід м’яса від несучки становить 305–315 кг. Батьківські форми кросу “Смєна 4” (Росія), який створено у 2002 році, мають високі показники з виведення молодняку (94,4%) і збереженості птиці на рівні 96,5% (табл. 6).
Серед рекордних показників, яких досягають окремі господарства в останній період вирощування бройлерів, називають середньодобовий приріст на рівні 100 г. Аналіз динаміки щотижневого середньодобового приросту живої ваги бройлерів кращих кросів за нормативами фірм показав, що максимальний приріст у віці з 36 до 42 днів вирощування на рівні 92–98 г можна одержати тільки від самців, а від самок — 69–74 г. У середньому щодо самців і самок цей показник не перевищує 86 г (табл. 7).
І. Степаненко, канд. с.-г. наук,
Г. Коваленко, канд. с.-г. наук,
Інститут птахівництва УААН
Далі буде