Підживити сад: як вчасно реагувати на стрес та правильно вносити добрива
Коли йдеться про живлення рослин, важливо не те, скільки добрив ми даємо, а як вони між собою збалансовані. Якщо ми хочемо отримати не тільки великий, а й якісний урожай, і при цьому уникнути надмірного росту зеленої маси у багаторічних культур, таких як яблуня чи груша, варто робити ставку саме на збалансоване живлення. Тоді рослини розвиваються рівномірно, і не доводиться потім виправляти ситуацію сильною обрізкою.
Про баланс елементів та вчасне реагування на стресові фактори розповів продакт-менеджер компанії UnifеrX Руслан Гаврилянчик.
Пане Руслане, з огляду на кліматичні зміни і те, що абіотичні стреси вже стали звичною реальністю, як саме допомогти рослинам краще адаптуватися до несприятливих умов?
— Зараз головне — це весняне живлення і ті стреси, з якими ми все частіше стикаємося. Хотілося б, щоб цього року їх було менше, ніж торік, але, швидше за все, без них не обійдемось. Цьогорічна зима була нетипова — таку не кожен пригадає за останні 15 років, тож і весна, а можливо й літо, можуть бути такими ж нетиповими. У природі все врівноважується: якщо десь було холодніше, то десь буде тепліше. Якщо взимку було холодно, то в іншу пору року температура «наздожене» — навесні, влітку чи навіть восени. А для рослин це означає додаткові стреси, до яких треба бути готовими. Особливо це важливо для багаторічних культур. Якщо ми орієнтуємося не лише на обсяг урожаю, а й на його якість, це має велике значення. Тим більше, що ми все частіше працюємо з зовнішніми ринками, де продукцію потрібно перевозити й довго зберігати — і тут якість виходить на перший план.
Якщо говорити про позакореневе живлення, то це більше доповнення до основного, ґрунтового. У ґрунтового живлення є свої підходи — це і внесення добрив, і фертигація. А позакореневе живлення — це інструмент, який допомагає «підтягнути» баланс там, де через ґрунт це зробити складніше.
Особливо важливо враховувати потреби рослин у різні періоди. До цвітіння потрібні елементи, які стимулюють розвиток листкової розетки, яка згодом забезпечує рослину енергією та органічними речовинами під час цвітіння. У цей момент закладається потенціал урожаю, тому він дуже важливий. Після цвітіння акценти змінюються — запускаються інші процеси, і тут головне не втратити час, хоча обмеження по застосуванню позакореневих внесень завжди є.
Влітку, коли плоди активно ростуть, теж важливо правильно підживлювати рослини. І часто лише ґрунтового живлення вже недостатньо, щоб дати саме ті елементи, які потрібні. Я маю на увазі, зокрема, кальцій. З одного боку, його в ґрунті зазвичай достатньо, іноді навіть дуже багато. Тому його й відносять до мезоелементів — тобто елементів середнього рівня важливості. Але якщо подивитися на потреби рослини, то кальцію вона споживає більше, ніж деяких макроелементів, наприклад фосфору. Попри це, через його наявність у ґрунті та відносну «доступність» для рослини, кальцій часто сприймається як менш критичний елемент, хоча в реальності він відіграє дуже важливу роль у формуванні якісної продукції.
Коли плоди активно ростуть, важливо правильно підживлювати рослини
В той же час якщо ми говоримо про врожайність, то кальцію рослині зазвичай вистачає, якщо він є в достатній кількості в ґрунті. Інша справа — якість. Коли нам потрібно отримати більш щільний, твердий плід або покращити інші якісні показники, ми часто змушені додатково «підтягувати» кальцій у рослину. І тут є нюанс: надлишкове підживлення кальцієм може створювати проблеми. Воно впливає не лише на сам плід, а й на загальний баланс живлення. Наприклад, змінюються процеси живлення через кореневу систему, на процесах формування вегетативної маси і навіть впливають на розвиток рослини в цілому.
Зокрема, якщо разом із цим у рослині є достатньо нітратного азоту, надлишок кальцію може «підштовхнути» його засвоєння. Іншими словами, кальцій у надлишку може посилити поглинання нітратного азоту, а надлишок нітратів стимулює рослину більше рости “в зелень”, тобто нарощувати вегетативну масу. В результаті, рослина більше спрямовує свої сили на ріст зеленої маси, а не на формування плодів, які нам потрібні.
Які на вашу думку основні помилки, які допускають в садах в плані живлення?
— По-перше, це надлишок азоту після цвітіння. До цвітіння, зрозуміло, коли вегетативну масу треба наростити, то все нормально, а після цвітіння, особливо коли ми хочемо накормити достатньо кальцію, то ми часто не звертаємо увагу на надлишок азоту. У результаті отримуємо надмірний ріст пагонів, які потім доводиться сильно обрізати взимку чи навесні. А це, в свою чергу, погіршує транспортування кальцію в плід. Як наслідок, отримуємо плоди недостатньої твердості і якості.
Друге — пізній початок обробки кальцієм або використання неякісних його форм. Якщо почати пізно або застосовувати невідповідний продукт, це одразу створює проблеми, які потім важко виправити.
Третє — коли ми орієнтуємося лише на розмір плоду. Якщо продукція не йде одразу на реалізацію, а плануємо її зберігати або транспортувати, то калібр — далеко не найважливіший показник. Тут якість важливіша.
І четверте — це коли ігноруємо захист рослин від стресу. Коли ми підживлюємо рослини, але не враховуємо захист від абіотичних стресів, то можемо втратити ефект від усього, що вже зробили. Частина роботи просто «згорає». Тому сьогодні живлення рослин обов’язково має поєднуватися із захистом від стресових факторів.
Ну, а якщо це все скласти до купи, то системний підхід — це дуже важливий чинник успішного догляду за садом.
Можемо виокремити пʼять важливих моментів у живленні росли. Зокрема:
Це обов’язковий контроль вегетативного росту у плодових культурах. Проте зауважу, що якщо проводиться надмірна обрізка саду, то це також не дуже сприятливо для рослини.
Це раннє забезпечення кальцієм, в період росту плоду, а не тоді, коли вже плід сформований. Тобто клітинні стінки формуються тоді, коли клітини діляться, а це той час коли плід формується, збільшується в розмірі. І якщо ми пропускаємо цей період активного поділу клітин, а приступаємо до живлення кальцієм вже тоді, коли плід сформований, то це зрозуміло, що пізно, і частина клітин буде не відповідної якості.
Баланс елементів живлення, особливо, якщо враховувати синергію між елементами живлення. І тут все просто, якщо зважати на те, що у рослині є баланс між плюсами і мінусами — катіонами та аніонами. І на це ми часто не звертаємо увагу, на жаль. Якщо, наприклад, перегодувати рослину кальцієм, то він починає конкурувати з іншими позитивно зарядженими елементами, зокрема з калієм. Через цю конкуренцію рослина гірше засвоює калій. А калій важливий для накопичення цукрів і смаку. Тому при надлишку кальцію плоди можуть ставати більш щільними й твердими, але менш солодкими. І навпаки: якщо дати забагато калію, він пригнічує засвоєння кальцію. У результаті плоди можуть бути більш м’якими, з гіршою структурою, але часто солодшими. Такий перекіс у один бік, покращує одну якість плоду, проте погіршує іншу.
Тому коли ми дали рослині достатньо плюсів, вона хоче тягнути мінус. Одним з найлегших мінусів для рослини — це є нітратний азот. І тоді ці проблеми також треба враховувати. Таким чином баланс елементів живлення треба враховувати на різних етапах розвитку рослини.
Антистресова програма. Чому це так важливо враховувати? Тому що коли рослина в стресі, вона руйнує те, що заклала попередньо, і часто ця руйнація починається саме з клітинних мембран, клітинних стінок. Коли ми говоримо про якісні показники — це сьогодні, напевно, більш важливо. Розміри врожаю ми навчились формувати, а от з якісними показниками часто виникають проблеми.
На мою думку, сьогодні варто більше зосереджуватися саме на якості продукції. Бо якісне завжди можна продати дорожче, і саме це визначає економічний результат. Нікому ж не цікаво отримати великий урожай яблук, який піде тільки на сік за мінімальну ціну. Обсяги важливі, але якість усе одно має бути на першому місці.
Зазначу, що позакореневе живлення має бути безпечним, а для цього воно повинно бути збалансованим та ефективним.
Кальцій — це один з найбільш складних елементів живлення для садових рослин. Чому — бо ним зазвичай необхідно перегодувати рослину. Кальцій виконує дві функції у рослині:
- Зміцнює клітинні стінки та мембрани у рослині
- Діє як вторинний месенджер у сигнальних подіях під час розвитку та у відповідь на сигнали навколишнього середовища.
Саме сигнальну функцію рослини достатньо забезпечує ґрунтове живлення. А на зміцнювальний ефект на клітинні стінки рослина самостійно в достатній кількості для споживачів забезпечити не може. Нам потрібно вплинути на цей процес.
Позакоренево на цей процес теж можна впливати, але треба враховувати особливості кальцію. Є чотири фракції кальцію в рослині. Друга, третя і четверта фракції — це органічний кальцій, який рослина «загнала» в клітинні стінки та мембрани. І повторно рослина цей органічний кальцій використати не може, тобто з органічного вона його розщепити не може, як інші елементи — азот, фосфор чи калій. Тільки перша фракція — катіонний кальцій (Са2+)той кальцій, який рослина бере коренем з ґрунту, його достатньо невелика кількість, він достатньо швидко в рослині витрачається. Кальцій потрібно постійно додавати у вигляді катіонів, для того щоб рослина його перетворювала в органічний в клітинних стінках. Ми не можемо цим кальцієм нагодувати рослину сьогодні, щоб його вистачило на завтра. Щодня треба додавати цей кальцій через корінь і те саме стосується і через листок. Це називається немобільні елементи живлення — бор, кальцій, марганець. Бор теж треба давати кожен день потроху. Кожен день обприскувати рослину фермер не буде, тому на ринку вже є препарати, які пролонговано можуть лежати на листку і потроху поступати в рослину. Кальцій рухається від коренів з водою до листка. На плодах продихів або немає, або їх значно менше ніж на листках. В плодах кальцій рухається значно тяжче. Позакореневе живлення значно покращує ситуацію. Головне підібрати препарати, які допоможуть рослині отримувати ті елементи, які потрібні їй для розвитку.
Якщо говорити про те, що нам сьогодні ще недостатньо вивчено — це захист рослин від стресів. Як з ними правильно боротись?
— Для того, щоб боротися зі стресом рослин, треба це поняття детально розібрати. Чому це так важливо? Ця проблема проаналізована та опублікована ще в 2008 році компанією «Байєр», яка показала, що абіотичні фактори, на які ми мало звертаємо увагу, значно сильніше впливають на урожайність не тільки польових культур, а й плодових та ягідних. Можливо, не з точки зору розміру, а більше з точки зору якості. Сьогодні абіотичні стреси мають більший вплив на рослину аніж біотичні стреси — шкідники чи хвороби, з якими ми навчилися працювати. Якщо не звертати увагу на абіотичні стреси, то ми можемо не отримати той урожай, на який розраховували.
Стрес — це доволі складний процес. Щоб пояснити його простіше, розглянемо, як він впливає на рослину через активні форми кисню. Коли рослина утворює органічні речовини з CO₂ і води, вона також виділяє кисень, тому він завжди присутній у її клітинах. Але важливо, що кисень існує не лише у звичній формі O₂, а й у вигляді більш активних сполук. До таких форм належать, наприклад, вільні радикали та пероксид водню. Вони постійно утворюються в рослині й впливають на внутрішні процеси, зокрема на окиснення. У відповідь рослина намагається врівноважити ці процеси, запускаючи відновлення. У результаті в рослині підтримується баланс: активні форми кисню сприяють окисненню, а сама рослина компенсує це, відновлюючи речовини через синтез органіки. Саме ця рівновага і є важливою для її нормального функціонування.
Коли рослина не перебуває у стресі й почувається добре, вона підтримує окисно-відновний баланс. У ній є достатня кількість різних форм кисню та інших речовин, які допомагають цей баланс регулювати.
Щоб зменшити негативний вплив стресу, потрібно допомогти рослині контролювати надлишок активних форм кисню. Це відбувається за допомогою антиоксидантів, які підтримують баланс, адже вони регулюють їх рівень.
Другим кроком потрібно зупинити цю інтоксикацію, що відбувається за допомогою надлишкових кількостей амонію, етилену. Для цього в хід йдуть амінокислоти, які нам уже відомі як антистресові продукти.
Третім кроком буде відновлення зруйнованих ферментів. І лише потім можна щось говорити про стимуляцію росту рослини за допомогою, наприклад, фітогормонів, які будуть спрямовувати напрям розвитку рослини.
Сьогодні на ринку є цілий ряд антистресових продуктів, але в більшості випадків кожен з них працює лише на якомусь одному чи двох з цих етапів антистресової системи — або як антиоксиданти, або як амінокислоти, відновлюючи ферменти, зупиняючи інтоксикацію, або стимулюють ріст тощо. Тобто продукти працюють точково по одному конкретному процесі.
Найкращим варіантом буде використовувати комплексні препарати, які покращують ситуацію та вирішують одразу кілька питань. Коли рослина у стресі, їй потрібно дати самі ті елементи, які їй потрібні в цей момент. На щастя, на ринку сьогодні широкий вибір продуктів, які спрямовані на допомогу рослині в її розвитку. Вибір — за фермером.
Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com
Інтерв'ю
ТОП новин за тиждень
Наші партнери
