Підступний ворог мастит: обізнаний — озброєний

Мастити займають провідне місце в структурі захворювань великої рогатої худоби, що зумовлюють зниження молочної продуктивності, погіршення санітарно-технологічних якостей молока та економічних показників його виробництва.

Данило Крюков
Спеціально для проекту
«Тваринництво та ветеринарія»

За даними вітчизняних і зарубіжних дослідників, протягом річного циклу маститами хворіють до 77% тварин дійного стада, що призводить до зниження річного надою на 15–25%. Крім того, ринкову вартість «маститного» молока знижують такі його якісні зміни, як збільшення кількості соматичних клітин, сироваткового білка, хлоридів, лужності, щільності, бактеріального обсіменіння та зниження вмісту жиру, лактози.
Найбільший ступінь ураження корів маститом спостерігають в осінньо-зимову і весняну пори року.

Кількість мікробів у навколишньому середовищі зростає
Кількість потенційних збудників маститу надзвичайно велика (понад 90). Останніми роками етіологія маститу на молочних фермах істотно змінилася. Якщо кілька років тому основними збудниками виступали  переважно мікроби, а саме стрептококи та стафілококи (Streptococcus agalactiae  та  Staphylococcus aureus), то нині дедалі частіше мастит спричинюють екологічні збудники і так звані шкірні колонізатори (коагулазо-негативні стафілококи, або КНС) (рис. 1). Причин цьому декілька: по-перше, на багатьох підприємствах активно впроваджують профілактичні заходи (використання дезінфекційних розчинів після доїння, антибіотичне консервування вимені тощо), по-друге, системи утримання великої рогатої худоби також змінилися, так, наприклад, усе менше корів виганяють улітку на пасовище.
Збудників зазвичай поділяють на «асоційованих із тваринами» та «асоційованих із навколишнім середовищем»  або на головні та другорядні (табл. 1). За інфікування головними збудниками кількість соматичних клітин, як правило, значно підвищується, але часто можна розпізнати хворобу за виразними симптомами. За інфекцій другорядними збудниками реакції зазвичай виявляються досить помірними.
Клінічний чи субклінічний?
Широке впровадження машинного доїння, недотримання технології виробничих процесів, ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних норм призводять до почастішання випадків захворювання корів на мастит. Майже кожен випадок маститу з клінічними ознаками розпочинається із субклінічного, а на кожен прояв клінічного маститу припадає до 15, а то й до 40 — субклінічного. Кількість корів, секрет молочної залози яких дає позитивну реакцію за дослідження на субклінічний мастит, збільшується з кожною наступною лактацією: корови до трьох років — 67,4%, чотирьох-п’яти років — 80,0, шести-семи років — 80,0, восьми років і старші — 94,1%.

   Субклінічний. Субклінічний мастит часто проходить хронічно і виявляється здебільшого пізно через відсутність клінічних симптомів. Він являє собою резервуар збудника, який підвищує потенціал інфекції.
За субклінічного маститу виникає невелике запалення молочної залози, що візуально непомітно. Водночас молоко і вим’я мають абсолютно здоровий вигляд. За зовнішніми ознаками субклінічний мастит у корів не діагностуть. Для його визначення потрібно провести спеціальні лабораторні дослідження: аналіз на ураження маститом (КМТ) і підрахунок кількості соматичних клітин (SСS). Цей тип запалення, залежно від збудника захворювання, може перейти в клінічну форму за короткий (декілька годин) або тривалий період (декілька місяців), а  також вилікуватися самостійно.
Субклінічний мастит супроводжується збільшенням у молоці кількості соматичних клітин, змінами біохімічних показників і наявністю вірулентних бактерій. Найбільший вплив на вміст соматичних клітин у збірному молоці припадає саме на субклінічний мастит. Таке молоко, потрапляючи у загальний надій, може стати джерелом захворювань людей і молодняку тварин, спричинених переважно стрепто- і стафілококами.

   Клінічний. Клінічний мастит у корів помітний навіть без проведення лабораторних аналізів. Основні ознаки маститу у корів такі: чверть вимені набрякає, червоніє і теплішає. У молоці з’являються пластівці або грудки та/або молоко змінює колір. Згустки молока — це скупчення лейкоцитів, білків і залишків тканин. Молоко може містити  домішки крові, стає водянистим. Уражена чверть вимені здебільшого стає болючою, а загальний стан може погіршуватися (наприклад, поява лихоманки, втрата апетиту).  За важкого клінічного маститу рівень молокоутворення сильно падає.
Може знизитись рівень кальцію в крові, що провокує появу симптомів молочної лихоманки (гіпокальціємії). Цей різновид маститу у корів часто називають токсичним маститом, оскільки є чітко виражені симптоми інтоксикації організму.
Розрішення клінічного маститу може відбуватись кількома  напрямами: хронічна форма маститу, повне одужання, приховане запалення або втрата чверті вимені.
Швидкість розвитку маститу у корів буває різною. Відомі випадки, коли запалення молочної залози було помітне вже через 2–3 год після проникнення мікробів у дійку. Буває, що бактерії розмножуються поступово, тому перші ознаки хвороби виявляються через два-три місяці після проникнення інфекції в організм. Запалення молочної залози у корів триватиме доти, поки не буде знищено збудника інфекції.

Мікроби,
«асоційовані з коровами»
   Staphyloсoссus aureus
Спосіб передавання
Staphyloсoссus aureus — один із збудників, «асоційованих із коровами», що мешкає на поверхні дійки як усередині, так і зовні вимені, і є причиною численних випадків як клінічного, так і субклінічного маститу.  Іззовні дійкового каналу збудник може проникати під час доїння у дійку, наприклад, із повітрям або за вакуумних коливань. Після доїння дійковий канал протягом 1–2 год залишається розширеним, а за пошкодження канал може залишатися частково відкритим постійно. Найчастіше ураження відбувається під час доїння через доїльну гуму, серветки для вимені тощо.
Симптоми
Staphyloсoссus aureus зазвичай спричинює утворення рубців, ізольовані вогнища інфекції (інкапсульовані зони запалення або мікроабсцеси), які важко лікуються антибіотиками. Такі вогнища можуть згодом прориватися і поширювати інфекцію в інші ділянки вимені. Таким чином інфекція може тривати місяцями і навіть роками. У збудників немає яскраво виражених патогенних (хвороботворних) властивостей, тож їх доволі часто не виявляють протягом тривалого періоду.
Діагноз
Під час ураження Staphyloсoссus aureus кількість соматичних клітин, як правило, постійно підвищується. Їхній вміст можна встановити з допомогою каліфорнійського тесту на мастит (табл. 3). Але й за низької кількості соматичних клітин корови можуть виділяти збудника. Точний діагноз потребує стерильного взяття зразка перших цівок молока та проведення цитобактеріологічної діагностики (визначення вмісту соматичних клітин і збудників маститу). Слід зазначити, що золотистий стафілокок виділяється не завжди. Створення стресової ситуації перед взяттям проби протягом 12–24 год (наприклад, проведення процедур догляду за копитами) підвищує ймовірність його  виділення.
Staphyloсoссus aureus здебільшого провокує  або субклінічний мастит, або його легкі клінічні форми.
Терапія
За субклінічного маститу в період лактації  застосування антибіотиків дає такий самий ефект, як і за самостійного одужання тварини. Таким чином лікують, як правило, корів у кінці лактації перед запуском. Проте лікування в період лактації має сенс тільки у корів (норма вилікування — > 75%) до 30-го дня лактації і тих, які перебувають максимум на другій лактації. Щоб Staphyloсoссus aureus не переріс у проблему всього стада, слід провести ретельну санацію.
Діюча речовина
За клінічного маститу рекомендують застосовувати інтрацистернальне лікування (лікування каналів вимені), яке можна комбінувати з парентальним уведенням лікувальних засобів (внутрішньом’язово) за сильних змін у секреті або за наявності вузлів. Внутрішньом’язово можна застосовувати пенетамату гідройодид (напівсинтетичний пеніцилін), який доцільно використовувати у поєднанні із пеніциліном або цефалоспорином інтрацистернально. Макроліди також придатні для лікування. Їм притаманна  бактеріостатична дія (бактерії живі, але не в змозі розмножуватися).  Цефалоспорин і пеніцилін мають бактерицидний ефект (бактерії гинуть, а потім виводяться з організму). Але за стійкості збудників до пеніциліну доцільніше використовувати цефалоспорини.
Санація
Уражених  корів (> 200 000 клітин/мл молока, позитивна реакція чверті) слід лікувати антибіотиками інтрацистернально або парентально безпосередньо перед переходом на сухостій. Постійних носіїв потрібно вибракувати.
Профілактика
Щоб уникнути поширення інфекції, потрібно запобігати зараженню під час доїння. Основні запобіжні заходи: доїльні рукавички, здоювання перших цівок у спеціальне відро, використання одноразових серветок для вимені, проведення проміжної дезінфекції доїльних апаратів і дезінфекції після доїння. Крім того, інфікованих корів слід утримувати окремо, максимально повно видоювати та якомога раніше переводити на сухостій, якщо це можливо.

   Streptoсoссus agalactiae
Спосіб передавання
Streptococcus agalactiae — специфічний збудник маститу корів — дуже заразний і передається під час доїння (через доїльний апарат, заражені руки оператора і матеріали (ганчірки), використовувані для обмивання вимені тощо) (рис. 2). Streptococcus agalactiae  функціонує у вимені корови і може вижити поза молочною залозою лише протягом короткого проміжку часу. Збудник може бути знищений у стаді шляхом використання відповідного лікування у поєднанні з правильною практикою доїння. Проте може легко знову поширитися за потрапляння  зараженої тварини до стада. Така інфекція може тривати місяцями.
Симптоми
Секрет у корів має молочно-вато-водянистий вигляд і містить жовті гнійні пластівці. В окремих чвертях кількість соматичних клітин сягає понад 1 млн/ мл молока, хоча клінічні симптоми не виражені яскраво. Мастит, спричинений цим збудником, досить часто має субклінічний перебіг, здебільшого залишається невизначеним і може стати хронічним.
Діагноз
Дуже високий вміст соматичних клітин. Важливим є також стерильне взяття проб перших цівок молока у всього стада. Розвиваються як клінічна, так і субклінічна форми маститу.
Терапія
Лікування у великої рогатої худоби маститу, що зумовлюється Streptococcus agalactiae, може бути успішним за використання антибіотиків під час лактації (у 90% випадків). Антибіотикотерапію в інфікованих тварин слід проводити впродовж не менше трьох днів. Гігієнічний догляд під час лікування вимені є надзвичайно важливим, оскільки у разі недотримання гігієнічних норм є небезпека ураження кандидозним маститом. Якщо дотримання відповідних гігієнічних заходів неможливе, треба проводити парентеральне лікування. Через два тижні після закінчення періоду очікування проби перших цівок молока слід повторити знову.
Діюча речовина
Для швидкого лікування пропонують ввести пеніцилін G інтрацистернально.
Профілактика
Високі вимоги до гігієни доїння та дезінфекція дійок йодовмісними  засобами догляду за вименем — основні профілактичні заходи. Інфікованих та неінфікованих корів слід утримувати окремо. Якщо стадо розокремити неможливо, потрібно проводити проміжну дезінфекцію доїльного обладнання під час санації. Заражене молоко перед вживанням в обов’язковому порядку потрібно піддати пастеризації. Також необхідно контролювати тварин у сухостійний період після отелення і лікувати інфікованих тварин. Якщо тварина показала повторно позитивний результат аналізу — її вибраковують.
   Streptoсoссus dysgalactiae
Спосіб передавання
Цей збудник мешкає в підстилці (особливо органічній: соломі, тирсі тощо), застійній воді та грунті, його також можна виявити на шкірі вимені та живота, на статевих органах корови. Зазвичай цей збудник потрапляє із довкілля на дійки корови між доїннями, але інколи це може траплятися і під час доїння. Ці мікроорганізми неможливо видалити із стада, оскільки вони є складовою довкілля. Частота зараження цими бактеріями зростає в умовах, що сприяють їхньому поширенню, наприклад вологої пори року. Більшість випадків захворювань на мастит, викликаних Streptococcus dysgalactiae, виникає на початку та  в кінці періоду сухостою.
Симптоми
За клінічної форми у молоці утворюються тонкі бліді або жовтуваті гнійні пластівці. Кількість соматичних клітин збільшується (інколи істотно).
Діагноз
Щоб діагностувати запалення вимені, треба зробити тест на мастит. Встановити правильний діагноз може допомогти цитобактеріологічне обстеження. Мастит, збудником якого є Streptococcus dysgalactiae, буває хронічно субклінічним, а також клінічним.
Терапія
За появи клінічного маститу, викликаного Streptoсoссus dysgalactiae, лікування запалення треба проводити негайно. Позаяк збудник розміщується у молочних протоках, слід проводити інтрацистернальне лікування ураженої ділянки.
Діюча речовина
Як засіб лікування можна застосовувати пеніцилін G. Терапію потрібно проводити щодо всіх тварин, які мають хоча б одну позитивно реагуючу чверть, та тварин із підвищеним вмістом соматичних клітин. Альтернативно можна використати пенетамату гідройодид.
Профілактика
Дотримання правил гігієни доїння, техніки обмивання вимені та догляду за доїльною установкою, підтримання чистоти корівника і належного мікроклімату, проведення дезінфекції — забезпечення цих вимог допоможе знизити вміст Streptoсoссus dysgalactiae, тим самим убезпечити стадо від інфекційного захворювання. 
   Corynebacterium bovis
Спосіб передавання
Corynebacterium bovis є облігатним видом мікрофлори вимені та дійок і тому передається під час доїння. В основному він «оселяється» на протоках молочної залози. Спостерігається особливо в стадах, де не проводять належної дезінфекції дійок після доїння.
Симптоми
Немає або незначні зміни в секреті.
Діагноз
Незначне збільшення кількості соматичних клітин (порівняно з сусідніми чвертями) і невелике зниження виробництва молока. Corynebacterium bovis є другорядним збудником, хоча може викликати і запалення вимені, проте хвороба перебігає у легкій формі, субклінічно.
Терапія
Лікування антибіотиками у період лактації недоцільне. Рівень захворюваності на Corynebacterium bovis може бути значно зменшений завдяки антибіотичному консервуванню вимені.
Профілактика
Дезінфекція дійок після доїння.
 Далі буде