ПІДМАРЕННИК МОЖНА ПЕРЕМОГТИ (повна версія)

Ботанічна характеристика
Однорічна яра рослина, часто зимуюча. Коренева система стрижнева. Стебло лежаче, завдовжки 50–200 см, чотиригранне. На вузлах потовщене, жорстковолокнисте. Покрите загнутими вниз щетинками (гачками). Завдяки цьому, за наявності поряд інших рослин, чіпляється за них і, розвиваючись, піднімається вгору. Може переважати за висотою зернові культури, за сильного забур’янення спричинює їх вилягання. Листки клиноподібно-ланцетні, зібрані по 6–8 у кільця. Квітки з білим вінчиком до 2 мм у діаметрі, розміщені в напівзонтиках, що зібрані в складну волоть. Цвіте в травні-серпні. Плоди — вкриті гачкуватими щетинками округлониркоподібні горішки, коричневі, завдовжки 1,75–3,0, завширшки 1,25–2,25 і завтовшки 1,5–1,75 мм. Маса 1000 горішків — 3,0–3,5 г. Плодоносить у липні-вересні. На одній рослині формується 350–600 і більше горішків, які в грунті зберігають схожість до 5–8 років. Свіжодостиглі горішки сходять лише наступної весни (в березні-травні) та восени (в серпні-вересні) з глибини не більше 8–9 см. Мінімальна температура проростання насіння — 1…2°С. Літньо-осінні сходи добре перезимовують. Сходи мають червонувато-фіолетовий колір.

Шкодочинність.

Найбільш шкодочинний підмаренник чіпкий у посівах зернових культур і ріпаку. Він виступає конкурентом для культурної рослини, обмежуючи доступ елементів живлення, води, енергії сонця. Внаслідок цього зменшується інтенсивність фотосинтезу, а отже, — врожайність і якість зерна. Бур’ян виростає вищим за зернові та утримує на поверхні лану багато сонячної енергії. У нього відбувається інтенсивний фотосинтез, він розростається, затінює і пригнічує культурні рослини. Підмаренник спричинює вилягання посівів, значно ускладнюючи збирання врожаю. Наявність всього 1 росл./м2 підмаренника зменшує врожайність з 1 га на 0,15–0,20 ц/га. Поріг шкодочинності для зернових і ріпаку (за різними джерелами) становить від 0,5 до 2,0 шт./м2.

Після проходження через органи травлення тварин насіння зберігає здатність до проростання, поширюючись із органічними добривами.
Насіння найкраще проростає з верхніх шарів грунту, тому такі агротехнічні методи боротьби, як боронування, дискування, культивація та оранка, є ефективними для знищення підмаренника. Важливо також підібрати чисті поля й незабур’янені попередники, якісно очистити насіннєвий матеріал тощо. Оскільки схожість насіння в грунті зберігається 5–8 років, позбутися цього бур’яну тільки агротехнічними методами дуже важко, це завдання на кілька років. У культур суцільного способу сівби (зернові, ріпак тощо) ефективним є застосування гербіцидів.

Застосування гербіцидів

До гербіцидів групи 2,4-Д підмаренник відносно стійкий, що й стало, ймовірно, однією з причин його швидкого поширення в посівах зернових. Але нині є достатньо ефективних гербіцидів для знищення цього “причепи”. Найбільшу ефективність гербіциди забезпечують, якщо їх вносити у фазі сходів підмаренника. На пізніших фазах розвитку бур’яну ефективність гербіцидів може знижуватися, тоді доведеться збільшувати норми їх внесення. Найефективніші проти підмаренника гербіциди, що містять у своєму складі діючі речовини, подані в табл. 1.
В Україні є широкий вибір гербіцидів для знищення підмаренника у посівах зернових культур. У табл. 2 подано найкращі препарати для застосування як на зернових, так і на зернобобових культурах, кукурудзі, буряках, картоплі, ріпаку.

В. Лихочвор,
д-р с.-г. наук, в.о. професора каф. рослинництва,
директор Новаційного центру Львівського державного аграрного університету