Banner
5 червня 2008

Підходи до грунтоощадного землеробства (повна версія)

Хороша дискова сівалка відповідає таким критеріям:
u мінімально пошкоджує поверхню грунту;
u мінімалізує попадання стерні до насіннєвих лунок;
— забезпечує добрий контроль глибини висівання;
— має вузьке ущільнююче колесо з регульованим тиском;
— контроль глибини висівання здійснюється окремо від контролю тиску прикотковуючого колеса;
— має окремий від прикотковуючого колеса механізм закриття насіннєвої лунки.

Контроль за бур’янами
Поширена думка, ніби метод No-Till потребує значно більшого застосування гербіцидів порівняно з традиційними системами землеробства помилкова, якщо правильно дотримуватись принципів грунтоощадного землеробства. Метод No-Till, на відміну від традиційного орного землеробства, більше залежить від сівозмін, конкурування культур і профілактичних протибур’янних заходів. Використання гербіцидів на долар кінцевої продукції часто незначно більше, а іноді й менше, ніж за орного обробітку. В системі No-Till гербіциди краще застосовувати як додаток до інших методів контролю за бур’янами, тоді як більшість орних систем застосовують оранку й гербіциди як їх заміну.
На початку запровадження методу No-Till багато хто вважав, що гербіциди можуть замінити оранку. Насправді ж зробити це можуть лиш добрий менеджмент і застосування оптимальних сівозмін; гербіциди — тільки один із інструментів у цій схемі.
Отже, сівозміни, які містять культури близького типу, із близьким перебігом вегетації, можуть створювати проблеми щодо бур’янів із такими властивостями. Яскравий приклад цього — вівсюг за постійного вирощування ярих зернових культур. Застосування розширених сівозмін у системі No-Till зменшило кількість таких проблем. Фермери, які користуються традиційними методами землеробства, могли б відчути переваги різноманітніших сівозмін, але з економічного погляду неможливо вирощувати багато культур, застосовуючи традиційний орний обробіток у посушливих районах.
Принцип міжвидової конкуренції є другим інструментом, що його прихильники No-Till використовують у боротьбі з бур'янами. Існує кілька аспектів конкурентної боротьби рослин. Найочевидніший той, що збільшення інтенсивності вирощування культур, яке потрібне для оптимізації технології No-Till, збільшує також конкуренцію культури з бур’янами. За менш інтенсивних сівозмін сильнішими є бур’яни.
Другий аспект — бурхливий ріст культур у вузьких посівних рядках, який формує ранню й високу густоту стояння культурних рослин. Отож, у системі No-Till чимало культур (за винятком таких, як кукурудза і соняшник) треба висівати з міжряддями не більше 15–20 см. Для кукурудзи й соняшнику варто застосовувати рівновіддалене розміщення рослин (відстань між рядками має дорівнювати відстані між рослинами в рядку і становити, залежно від сорту, 38–60 см). Утім, ширину міжрядь у більшості випадків визначають характеристиками посівної і збиральної техніки. Тому деякі фермери, що працюють у системі No-Till, вдаються до модифікації своїх сільгоспмашин.
Вузькі міжряддя не тільки стримують ріст бур’янів, а й сприяють рівномірнішому розподіленню пожнивних решток після збирання врожаю.
Для збільшення конкурентоспроможності культурних рослин слід також зважати на такі чинники, як внесення стартових добрив, обробка насіння, високі норми висіву, рівномірність глибини висівання.
Санація — ще один аспект контролю за бур’янами, який може бути застосований у системі No-Till. Прикладами застосування санації є: недопущення потрапляння насіння бур'янів у посівний матеріал культури, очищення посівних і збиральних машин на узбіччі полів, викошування й обприскування країв поля, контроль бур’янів у стерні після збирання врожаю.
Запізнення із застосуванням гербіцидів після жнив є головною причиною сильного забур’янення у грунтоощадному землеробстві. Стерню потрібно обприскувати ще до того, як бур’ян сформує насіння. Зволікання з обприскуванням в надії, що, може, вдасться його уникнути, — невиправдане. Вчасне знищення бур'янів у стерні забезпечує також кращу водозберігаючу здатність грунту та сприяє зниженню рівнів захворюваності культур і поширення популяцій комах-шкідників.
Ще одним способом зменшення впливу бур'янів є правильний підбір посівних і збиральних машин. Рівномірне розподілення пожнивних решток по всій ширині захвату жатки забезпечує рівномірне розподілення насіння бур’янів, що певною мірою сприяє ефективності застосовуваних проти них гербіцидів. Крім того, нерівномірне розподілення пожнивних решток стримує ріст ранніх культур, підвищує фактор фітотоксичності, знижує температуру грунту. Все це разом зменшує конкурентоспроможність культурних рослин.
Сівалки, які незначно пошкоджують грунтову поверхню, також сприяють контролю за бур’янами: більшість насіння залишається на поверхні, його з’їдають тварини або ж воно просто не може прорости через несприятливі умови. Як уже зазначалося, найбільш невдалі з погляду потрапляння в грунт насіння бур’янів є анкерні сошники.
До того ж, система No-Till передбачає специфічний підхід до застосування гербіцидів. Прихильники No-Till більше вдаються до раннього передпосівного внесення, а шанувальники орного землеробства віддають перевагу післясходовому чи поверхневому. Перший спосіб передбачає повне або часткове внесення гербіцидів у пожнивні рештки до сівби сільгоспкультури. Це підсилює ймовірність того, що опади зможуть активізувати гербіцид до проростання культури. Гербіциди зазвичай вносять за 30–45 днів до сівби. Інтервал між внесенням і сівбою, а також потреба почасткового внесення гербіциду багато в чому залежить від типу препарату, умов довкілля, кількості пожнивних решток і передбачуваного обсягу бур'янів.

Контроль за хворобами і шкідниками
Так само як і в боротьбі з бур’янами, найважливішими факторами контролю за патогенами та шкідниками є управлінські рішення, спрямовані на запобігання цій проблемі. Найкращими варіантами тут будуть сівозміни і санація (дезінфекція). Зокрема, через наявність пожнивних решток на грунтовій поверхні виникають чорна плямистість листя, септоріоз та кореневі гнилі. Тому контролювати ці хвороби треба за допомогою сівозмін: злакові культури не потрібно висівати після злакових, пшеницю — після кукурудзи.
Є хвороби, не пов’язані з пожнивними рештками, — їх передають комахи (жовта мозаїка ячменю, біла мозаїка пшениці). У цьому разі слід вдаватися до застосування гербіцидів. Знищення злакових бур’янів у стерні, в тому числі падалиці хлібних злаків, істотно зменшить популяцію таких комах. До речі, система No-Till дає фермерам перевагу, якої вони не матимуть у разі традиційного орного землеробства. За грунтощадної технології сівба озимої пшениці може бути відстрочена щонайменше на два тижні, оскільки грунт вихолоджуватиметься повільніше. А пізня сівба знижує ризик того, що комахи з навколишніх територій сформують популяції після появи сходів пшениці.

Banner
Banner
Banner

Інтерв'ю

Banner

ТОП новин за тиждень

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни
17 лютого 2025

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни

Станом на 17 лютого 2025 року середньозважені закупівельні ціни на зернові та олійні культури в Україні залишаються відносно стабільними.

Нові жниварки SUNSPEED від CLAAS для збирання соняшнику без прив’язки до ширини міжряддя
16 липня 2025

Нові жниварки SUNSPEED від CLAAS для збирання соняшнику без прив’язки до ширини міжряддя

CLAAS представляє три нові жниварки SUNSPEED з робочою шириною захвату від 7,50 до 11,90 м для збирання соняшника незалежно від ширини міжряддя.

0,01% річних — ALFA Smart Agro та провідні банки України оновили умови агрокредитів
20 листопада 2020

0,01% річних — ALFA Smart Agro та провідні банки України оновили умови агрокредитів

Чотири провідні банки України — Raiffeisen Bank Aval, ОТП Банк, ПроКредит Банк та Альфа-Банк — пропонують аграріям фінансування на купівлю продуктів ALFA Smart Agro на більш вигідних умовах.
Агробізнес 4.0 має на увазі масове впровадження кіберфізичних систем у виробництво (промисловість 4.0), обслуговування всіх людських потреб, таких як праця і дозвілля
6 липня 2017

Агробізнес 4.0 і його наслідки для України

Farming 4.0 або Агробізнес 4.0 - нова тема для дискусії в світовому аграрному співтоваристві.

Ціни на зерно в Україні: що подорожчало, а що здешевшало станом на 14 липня
14 липня 2025

Ціни на зерно в Україні: що подорожчало, а що здешевшало станом на 14 липня

Станом на 14 липня 2025 року в Україні зафіксовано підвищення цін на більшість основних зернових культур. Найбільше зросла вартість пшениці, кукурудзи та соняшнику.

Наші партнери