Озимий ріпак: оптимізація живлення та захист від стресів

На сьогодні в наукових і виробничих колах є різні думки про ріпак як про культуру в системі землеробства, але ніхто не заперечує одну з найвищих рентабельностей цієї культури. 

Найбільшу економічну привабливість для сільгоспвиробників за останні п'ять років здобула унікальна культура - озимий ріпак. Географія його виробництва охоплює всі регіони України.
Згідно з рекомендаціями селекційних центрів та агротехнічних лабораторій профільних дослідницьких інститутів України, СНД, Європи, ріпак варто вирощувати на родючих грунтах із глибокою структурністю, представлених суглинними й глинистими з хорошою водопроникністю, з реакцією середовища, близького до нейтрального (РН=6,2-7). Рекомендовані попередники: озимі зернові, картопля, овес, ярий ячмінь.
Винесення елементів живлення з грунту цією культурою, за різними даними, сягає різних кількостей. Так, ріпак здатний поглинати з одного гектара: азоту 180-300 кг, фосфору - від 60 до 100, калію - від 200 до 400, кальцію - від 120 до 200, сірки - від 80 до 180, магнію - від 50 до 90 кг, а також мікроелементи: заліза - від 350 до 800 г, марганцю - від 1300 до 2500, цинку - від 400 до 700, бору - від 250 до 500 г, міді - від 30 до 60, молібдену - від 12 до 25 грамів.
 Щоб одержати врожай насіння 40 ц/га, рекомендовано вносити азотні добрива в кількості 80-100 кг д. р. на гектар до сівби або відразу після висіву. Фосфорні добрива переважно треба вносити до осінньої оранки (або під попередню культуру) від 70 до 100 кг д. р. на гектар. Достатній вміст калію в грунті (11-15 мг на 100 г грунту) визначає високу потребу ріпаку в калійних добривах (150-200 кг д. р. калію на гектар). Крім забезпеченості макроелементами, ріпак потребує внесення додаткової кількості мікродобрив, що містять магній, марганець, цинк, бор, сірку.
Рекомендоване насичення в структурі посівних площ (не більше 15%), технологічна ємність виробництва, значні витрати на забезпечення живлення й заходів захисту від хвороб і шкідників ріпаку є основними причинами нераціональної економії в сільгосппідприємствах на мінеральних і органічних добривах, ЗЗР. Такий підхід у виробництві призводить до невисоких урожаїв ріпаку, особливо в умовах Степу України, а часом - і до відмови від вирощування цієї культури.
Розглядаючи концепцію оптимізації підживлення ріпаку, ми запропонували технологію його вирощування із застосуванням органо-мінерального добрива Rost-Концентрат на основі гумату калію. Цей вид добрива дає змогу знизити норми внесення мінеральних добрив на 30-50, а засобів захисту - на 20% та підвищити стійкість рослин до несприятливих умов зовнішнього середовища.
Його склад добре збалансований і містить гумінові та фульвокислоти, макроелементи - NPK у співвідношенні від 5:5:5, широкий спектр мікроелементів у хелатній формі та інші фізіологічно активні речовини, має високу проникність у міжклітинний простір, є добрим антистресантом, індуктором, адаптогеном, імуномодулятором рослин. Його можна застосовувати в баковій суміші з усіма відомими пестицидами, добривами й біопрепаратами, він технологічний у застосуванні.
Досвід використання гумінових добрив, які утримують органо-мінеральний комплекс, показав високу ефективність на різних польових культурах і забезпечив достовірні збільшення врожаю від 9 до 30% проти контролю.
Ми рекомендуємо таку схему застосування добрив і ЗЗР для оптимізації живлення й захисту від стресів озимого ріпаку:
1. У післязбиральний період попередника під лущення чи дискування внести обприскувачем або комбінованим агрегатом робочий розчин - 200-300 л/га, до складу якого додати 2 л Rost-Концентрату й 50 кг сульфату амонію. Бажано в цю сполуку додати один з біопрепаратів: Байкал ЕМ-1, 1-5 л/га, або Агробак плюс, 1-2 л/га, Гаупсин, 5 л/га, Агрозим, 1-4 л/га, які сприяють прискореному процесу гуміфікації рослинних решток і синтезу доступних форм елементів живлення.
2. Передпосівну обробку насіння здійснити робочим розчином ємністю 10 л, до складу якого ввести: протруйник інсекто-фунгіцидної дії зі зниженою дозою на 40% від рекомендованої, Rost-Концентрат - 200 мл/т, плівкоутворювальний регулятор росту Марс-EL або Вимпел, 200 мл/т, Байкал ЕМ, 1-100 мл/т, або Агробак плюс, 400 мл на тонну.
3. Осіннє позакореневе підживлення проводять у фазі трьох-п'яти листочків робочим розчином - 200 л/га, до складу якого входять: Rost-Концентрат, 0,5 л, регулятори росту рослин Марс-EL або Вимпел, 0,3 л, біопрепарати Байкал ЕМ-1, 2,5 л, або Агробак плюс, 1-2 л, чи Гаупсин, 2 літри.
4. Ранньовесняне підживлення здійснюють твердими азотними туками з розрахунку 50-70% рекомендованої норми або баковою сумішшю Rost-Концентрат, 1 л/га, й КАС, 30 л/га, в робочому розчині ємністю 300 л на гектар.
5. Весняну вегетаційну обробку поєднують із заходами боротьби зі шкідниками й хворобами за встановлення середньодобової температури 7°С і проводять робочим розчином -  200-250 л, до складу якого входять: Rost-Концентрат, -і 0,75-1 л, один із рекомендованих інсектицидів і фунгіцидів зі зниженою на 20% дозою та 15 л КАС.
6. Вегетаційну обробку перед цвітінням здійснюють робочим розчином - 200-250 л, до складу якого входять: Rost-Концентрат, 0,75-1 л, один із рекомендованих інсектицидів зі зниженою на 20% дозою, КАС, 15 л, біопрепарати Байкал ЕМ-1, 2,5 л, і 2 л Гаупсину.
Органо-мінеральні добрива в бакових сумішах з іншими добривами й пестицидами можна застосовувати на будь-якому етапі виробництва, але найбільшою була ефективність за комплексного застосування наведеної вище схеми.
Зважаючи на складність перезимівлі озимого ріпаку, а також велику ймовірність негативних явищ під час весняної вегетації, ми рекомендуємо здійснити весняний комплекс робіт, описаний у п. 4-6 даної технологічної схеми як один із способів підвищення продуктивності культури й зниження витрат на виробництво. 

А. Крупський,
директор ТОВ "СГП "Данко",
аспірант Інституту рослинництва УААН
ім. Юр'єва