ОСГ: оцінка перспективності заготівлі якісного молока (проект технічної допомоги вітчизняній молочній галузі)

Молоко, що виробляють господарства населення, відіграє дуже важливу роль, забезпечуючи додатковий дохід сільському населенню та майже половину сировини для молокопереробних підприємств, тому відмовитися від його виробництва найближчим часом Україна не зможе, навіть попри невисоку якість такої продукції та високі витрати на його заготівлю.

Д. Приходько, економіст,
А. Ярмак, економіст,
В. Говгера, консультант,
ФАО,
Р. Литвин, спеціаліст,

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій
Чи є виробництво молока особистими селянськими господарствами (ОСГ) прибутковою справою, і чи здатні вони в подальшому забезпечувати молокопереробну галузь сировиною відповідної якості та за доступною ціною? На це та багато інших запитань упродовж останніх декількох років намагаються відповісти експерти Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) спільно зі спеціалістами Сумського національного аграрного університету (СНАУ) в рамках проекту технічної допомоги вітчизняній молочній галузі за фінансової підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та загальної підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України (МАПП).
За нинішніх ринкових умов існує підгрунтя для того, щоб особисті селянські господарства виробляли молоко, зокрема для особистого споживання.
Теоретично ОСГ виявились також здатними заготовляти якісне молоко, щоб постачати його на молокопереробні заводи. Однак реалізація цього на практиці можлива лише за умови, що ОСГ перестане бути ОСГ і перетвориться на системний фермерський бізнес із досить численним стадом корів, відповідними умовами для його утримання, годівлі та доїння, а також за дотримання ветеринарних та санітарних норм, зокрема й щодо охолодження та зберігання молока.
Молоко та його соціально-економічна роль
в українському селі
За даними Державної служби статистики України (ДССУ), у 2012 р. виробництво молока становило майже 13% валової продукції (ВП) сільського господарства, яка, своєю чергою, сягала 223,3 млрд грн.
За останні два десятиліття відносна частка молока у ВП тваринництва та сільського господарства суттєво скоротилась; обсяги його виробництва зменшились удвічі (рис. 1). Уперше за два десятиліття виробництво молока збільшилось у 2012 р., коли було отримано сумарний надій молока 11,4 млн т, що на 17% більше порівняно з попереднім роком. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та ФАО, у 2012 р. Україна зайняла 13 місце у списку найбільших світових виробників молока.
Окрім того, що молоко відіграє суттєву роль у формуванні всього ВП сільського господарства, воно є також сировинною базою молокопереробної галузі для виробництва сиру, масла, свіжих молочних продуктів, сухого молока тощо, які Україна традиційно експортує.
Особливо важливу роль молоко відіграє й у формуванні доходів та продовольчої бази ОСГ, які у 2012 р. виробили понад 8,8 млн т сирого молока — 78% загального обсягу виробництва країни (рис. 2). Понад 2 млн т молока, виготовленого ОСГ, було реалізовано на переробні підприємства, середня закупівельна ціна становила 1,9 грн/кг, а сукупна валова виручка, отримана господарствами, — 3,8 млрд грн.

Сезонність у виробництві молока
Велика частка ОСГ у структурі заготівлі молока значною мірою підвищує сезонність виробництва. Із практичних міркувань, щоб заощадити на заготівлі кормів, ОСГ планують отелення корів навесні кожного року, щоб пік лактації (денний надій молока) припадав на літній період, коли вільно доступні пасовища. Цей історично складений устрій життя зумовлює сезонність виробництва молока та створює проблеми молокопереробним підприємствам, які у зимовий період відчувають гостру нестачу сировини, а в літній — мають його надлишок (рис. 3).

Працювати з підприємствами простіше та вигідніше, ніж з ОСГ
У 2012 р. загальне надходження молока та молочних продуктів на переробні підприємства становило 4,7 млн т. Останнім часом спостерігається тенденція повернення молокопереробних заводів до закупівлі молока у сільськогосподарських підприємств, що виробляють молоко вищої якості, порівняно з молоком, що надходить від особистих підсобних домогосподарств. Середня зважена закупівельна ціна молока для сільськогосподарських підприємств у 2012 р. становила 2,7 грн/кг, що на 42% вище від ціни на молоко другого класу, яку отримували господарства населення (рис. 4).
Порівняно з 2011 р., у 2012-му переробні підприємства збільшили на 15% закупівлю молока у с.-г. підприємств та зменшили на 10% — у ОСГ. У результаті, з урахуванням зниження закупівельної ціни на молоко, обсяг сукупної валової виручки ОСГ від продажу молока та молочних продуктів у 2012 р. був на 22% меншим, ніж у 2011 р.

Аналітичні моделі та їхні
випробування в реальних умовах
З метою дослідження економічної складової виробництва молока в ОСГ у межах реалізації проекту було створено декілька аналітичних моделей, зокрема:
 модель розрахунку найменшого розміру молочного господарства, здатного в контексті поточних ринкових умов окупити початкові інвестиції та стати прибутковою справою;
 модель розрахунку очікуваної ефективності інвестицій на збільшення чисельності поголів’я худоби та поліпшення якості виробленого молока;
 модель розрахунку очікуваної ефективності інвестицій тільки на поліпшення якості виробленого молока;
 універсальна модель розрахунку очікуваної ефективності інвестицій у створення комерційних молочних ферм із поголів’ям 250 та 500 корів.

Розмір ОСГ має значення
Щоб оцінити мінімальний ефективний розмір молочного господарства, який дав би змогу отримувати прибутки у разі реалізації молока на переробку, було враховано такі важливі фактори:

 інвестиції, розраховані на започаткування нової справи (купівлю початкового стада молочних корів, обладнання, механізованої сільгосптехніки та спорудження приміщень);
 середню ціну реалізації молока першого класу, встановлену на рівні 3,81 грн/л, другого класу — на рівні 2,24 грн/л;
 відсоткову ставку за кредитами у національній валюті та ставку дисконтування, що зафіксовані на рівні 15%;
 вартість робочої сили родини власника ОСГ (з метою належної її оцінки);
 тривалість проекту — 6 років.
За результатами розрахунків, інвестиції в молочні господарства приватного сектору, які налічували до 6 голів великої рогатої худоби (ВРХ), фінансово неприбуткові (рис. 5). Такі господарства не можуть окупити інвестиційні ресурси, потрібні для успішного ведення прибуткових операцій за ринкових умов.
Показник чистої поточної вартості (NPV) наближений до нуля, а внутрішня норма прибутку (IRR) — до 15% вартості капіталу в господарствах населення, які мають близько 8 голів ВРХ. Проте наближеність до точки беззбитковості робить інвестиції у такі господарства дуже чутливими до ризиків ринкових коливань. Тільки господарства, що мають у своєму розпорядженні понад 10 голів ВРХ, мають потенціал генерувати стабільно позитивні показники NPV і IRR на рівні понад 15% вартості капіталу. Зі збільшенням поголів’я худоби в ОСГ беззбиткова ціна на молоко зменшується від 5,5 грн/кг у господарствах із 2 коровами до 3,07 грн/кг — у ОСГ із 12 головами ВРХ.
Про перевірку роботи моделей на практиці читайте у наступному номері журналу.      Далі буде