Оптимальна свиноферма

Автор, маючи власний досвід у галузі свинарства, пропонує свої міркування щодо оптимізації деяких параметрів рентабельного виробництва свинини.

Останні кілька років в Україні спостерігаються позитивні зрушення в тваринницькій галузі: будують нові молочнотоварні ферми, свинарські комплекси обладнують сучасним технологічним устаткуванням, підприємства закуповують високопродуктивну сільськогосподарську техніку. Завдяки цьому підвищуються надої корів, прирости на відгодівлі великої рогатої худоби та свиней. І все ж є ще чимало резервів для підвищення економічної складової у тваринництві.
Застосувати на практиці сучасні технологічні рішення та концепції — означає для підприємства отримати в результаті конкурентоспроможну продукцію з низькою собівартістю, а отже, одержати прибуток. Як ми вже зазначали, можливості для додаткового прибутку є. Проілюструємо свої твердження на прикладі показників у галузі свинарства. Досягнувши їх, підприємство зможе конкурувати зі світовими виробниками свинини.
Отже, для успіху потрібно:
n 25 і більше поросят від свиноматки за рік;
n 400 г і більше середньодобового приросту поросят;
n 850 г і більше середньодобового приросту на відгодівлі;
n максимально 2,5 кг комбікорму на 1 кг приросту;
n 56–58% пісного м’яса у напівтушах;
n 2,5 т свинини в живій масі від свиноматки за рік.
Тепер підрахуємо: підприємству, яке утримує 1000 свиноматок, треба продавати за рік 2,5 тис. т свинини, середнє поголів’я має нараховувати близько 13000 голів, витрати кормів мають становити максимально 7250 т комбікорму за рік і, при цьому, на підприємстві має працювати не більше 12–13 робітників. Таке господарство сьогодні та в майбутньому буде рентабельним.
Такі підприємства успішно працюють на заході України: ТОВ “Полісся-Агро”, “Пан Курчак”, СФГ “Чебені Плюс”, що й не дивно, бо в них вкладено потужні інвестиції, тут трудяться досвідчені спеціалісти, корми виготовляють на власних комбікормових заводах, здійснюють правильну селекційну роботу. Як водиться, переробку м’яса та доставку до кінцевого споживача контролює сам виробник, тобто отримує додаткову вартість із готової продукції. Таким господарствам, вочевидь, не страшні ніякі коливання цін.
Водночас весняне падіння цін до рівня 5,5 грн практично вивело з ринку малих підприємців, які відгодовували від 2 до 20 свиней. Це стало економічно не вигідно. Нині населення, якщо й утримує кілька тварин, то лише для власних потреб.
На плаву утрималися господарства з кількістю свиней від 500 до 1000 голів, наприклад, такі СФГ, як “Мислина”, “Фасти”, “Ковчег” Волинської області. Досягнення цих невеликих підприємств вражають: від однієї свиноматки тут отримують 10–12 поросят масою 1,4–1,9 кг; тварини на відгодівлі досягають маси 100–115 кг за 5–5,5 місяця, а витрати кормів не перевищують 2,5 кг корму на голову за добу. В грошовому вираженні витрати на корм за 5,5 місяця становлять 300–370 грн. За нинішньої ціни на свинину 9,5 грн/кг живої маси дохід із продажу становитиме 950 –1050 грн за одну голову. Успіх цих підприємств не випадковий: вони самостійно виготовляють збалансовані корми для кожної категорії свиней, використовують новітні технології годівлі та догляду за тваринами, здійснюють селекційну роботу.
Як свідчить практика, високого економічного результату можна досягти за відгодівлі не менше 100 свиней або не менше 25 свиноматок. І лише за умови застосування кращих західних технологій. У цьому разі навіть зниження цін на свинину дасть змогу невеликим підприємствам та фермерським господарствам мати прибуток у свинарстві.

Ю. Другак,
генеральний директор
ТОВ “Ковель-Агро-Альянс”