Оновлення парку тракторних причепів (повна версія)

Основними передумовами початку активізації аграріїв середнього рівня є їх кількісне збільшення і наявність у них вкрай спрацьованого парку тракторних причепів. Про це свідчать проведені дослідження ринку на початку нинішнього року, згідно з якими на одне агротовариство припадає в середньому 1,3 одиниці причепів, а в розрахунку на 1 трактор — 0,4 одиниці. Крім того, на активність використання тракторних причепів вплинули агротехнології, запропоновані як західними, так і російськими сільськогосподарськими виробниками, які у нас не прижилися. Наприклад, розкидання соломи по полю або її пресування змусили ускладнити процес вантажоперевезень із втратою частини доходів і часу. В цілому нині склалось три види технологій, які є доволі простими й нетрудомісткими.

Перша, і одна з найпоширеніших, — перевезення сипких і навалювальних вантажів універсальними причепами вантажопідйомністю близько 6 т (2ПТС-4, 2ПТС-6). Цей вид причепів набув широкого застосування завдяки основному парку тракторів тягового класу 1,4 (МТЗ-80, -82, ЮМЗ) зі змінними параметрами кузова самого причепа. Наприклад, у разі встановлення надставних бортів місткість кузова змінюється з 5 м3 до 10 і навіть 14 м3. Застосування цієї технології в Україні охоплює близько 55% усіх вантажоперевезень тракторними причепами. Ефективнішого способу донині ще не створено, а тенденція до збільшення кількості середніх господарств із року в рік зростає. Тому ця технологія й надалі залишиться широко застосовуваною.
Друга технологія заснована на використанні універсальних причепів вантажопідйомністю до десяти тонн. Застосовують її, як і за першого методу, але у великих господарствах з тракторами тягового класу 1,8 та 2,0 (ХТЗ, “Джон Дір”). Відмітною особливістю цієї технології є високі витрати в розрахунку на 1 кг вантажу, який перевозять, що за рівня реальної платоспроможності великих господарств широкого застосування не отримала. Намагання аграріїв оптимізувати витрати, змушує їх рухатися до рівня середніх господарств. Виходячи з цього, найближчим часом зменшиться потреба у причепах великої вантажопідйомності. Третя технологія призначена для вантажів конкретних параметрів і розмірів, а саме: для спеціалізованих причепів різної вантажопідйомності. Найбільшого розвитку цей вид причепів набув торік. В основному це пов’язано з динамічним розвитком сільськогосподарських підприємств вузької спеціалізації, наприклад: птахівництво, виноградарство тощо. Перевагою цієї технології є те, що вона дає змогу використовувати тракторні причепи в умовах обмежених вантажів найефективніше. Використання цього методу за період минулого року становило близько 20%, збільшившись на 12 пунктів, скоротивши при цьому потребу в універсальних причепах вантажопідйомністю до 10 т.

Основними постачальниками тракторних причепів у господарства України є вітчизняні підприємства, такі як Джанкойський машинобудівний завод, “Рівнесільмаш” та “Уманьферммаш”. Увесь спектр продукції, що випускають ці підприємства, можна поділити на дві групи: спеціалізовані та універсальні тракторні причепи вантажопідйомністю від 4 до 10 т, що є ідеальним для вітчизняного ринку.
Єдина відмінність у тому, що кожний із виробників випускає певний модельний ряд тракторних причепів. Наприклад, “Уманьферммаш” виробляє спеціалізовані причепи вантажопідйомністю 5 т і універсальні — 10 т, а Джанкойський машинобудівний завод покриває лінійку від 4 до 8 т як спеціалізованими, так і універсальними причепами. Конкуренція між виробниками існує тільки щодо цінових показників. При цьому слід віддати належне вітчизняним виробникам щодо формування цін на цей вид сільгосптехніки. Приміром, середня ціна на 4-тонну модель причепа, яка склалася нині, становить від 19 тис. грн, а за причіп вантажопідйомністю 10 т покупці мають заплатити 48660 грн. До речі, саме цей діапазон цін наразі стримує активність європейських виробників, у яких середня ціна становить близько 40 тис. грн за 6-тонну модель. Для порівняння: українські аналоги коштують у середньому 20 тис. грн. Окрім того, існує проблема щодо поставок запасних частин європейських аналогів у майбутньому.
Отже, найближчим часом, з огляду на  розпаювання земель у сільському господарстві України і дальше скорочення кількості великих господарств, розвиватиметься сектор середніх і дрібних агропідприємств. Ця тенденція й надалі сприятиме розвитку вантажоперевезень універсальними причепами вантажопідйомністю до 6 т. Тому виробництво існуючих причепів вантажопідйомністю до 10 т буде організовано під замовлення на спеціалізованому підприємстві. Активний напрям розвитку агросектору вузької спеціалізації буде сконцентровано на одиничних моделях спецпричепів. Це також стимулюватиме до налагодження випуску причепів під замовлення на спеціалізованому підприємстві. Тому найближчим часом відбудеться скорочення числа виробників цього виду сільгосптехніки. Крім того, розвиток спеціалізованого підприємства  сприятиме розвиткові сталої культури виробництва. Покупці в майбутньому від цього тільки виграють, оскільки буде налагоджено взаємозамінюваність вузлів і комплектуючих.

Проектно-дослідна група Straefe