Новітні технології виробництва молока на реконструйованих фермах
Перспективний розвиток молочного тваринництва України неможливий без впровадження сучасних технологій виробництва молока. Водночас практично на всіх існуючих фермах України використовуються технології, які закладені в проекти корівників 30–40- річної давності і які не дають змоги впроваджувати високопродуктивну техніку, зокрема, сучасні доїльні установки, системи приготування та роздавання кормів, прибирання та утилізацію відходів виробництва. При цьому затрати праці на виробництво 1 ц молока перевищують 15 людино-годин, що робить галузь низькорентабельною.
Об’ємно-планувальні вирішення існуючих корівників не забезпечують також нормальних умов функціонування тварин, адже площа приміщення на одну корову в старих проектах зведена до мінімуму. Існуючі проектно-технологічні вирішення корівників і технології виробництва молока, які закладені в них, вичерпали свої можливості, і в країнах з розвинутим молочним скотарством вони давно не використовуються. У зв’язку з цим нами започатковані роботи, які спрямовані на відновлення молочного тваринництва України на новій технологічній і технічній основі. Робота виконується за двома напрямами:
— впровадження сучасних технологій виробництва молока шляхом реконструкції існуючих корівників, яких в Україні налічується більше 15 тис.;
— створення молочних ферм нового покоління, які за технологією виробництва, об’ємно-планувальними вирішеннями і технологічним рівнем відповідали б сучасним вимогам і забезпечували б продуктивність стада на рівні 6–7 тис. кг молока на рік.
Проведені дослідження показали, що базовими корівниками в Україні є приміщення на 100 і 200 голів. Незважаючи на значну кількість розроблених і використаних свого час різних проектів корівників, усі вони мало чим відрізняються один від одного. Основною відмінністю між приміщеннями є їх ширина і конструктивна мережа колон, що дуже важливо для проведення реконструкції і впровадження сучасних технологічних і технічних рішень. За розмірними характеристиками існуючі приміщення класифікуються таким чином:
w завширшки 9 м з відстанню між колонами 3+3+3 м;
w завширшки 10,9 м з відстанню між внутрішніми колонами в поперечному розрізі 3,5+3,9+3,5 м;
w шириною 12 м з відстанню між внутрішніми колонами в поперечному розрізі 3,5+5,0+3,5 м;
w завширшки 18 м з відстанню між внутрішніми колонами в поперечному розрізі 3,0+4,0+4,0+4,0+3,0 м;
w завширшки 18 м з відстанню між внутрішніми колонами в поперечному розрізі 6,0+6,0+6,0 м;
w завширшки 21 м з відстанню між внутрішніми колонами в поперечному розрізі 7,5+6,0+7,5 м;
w шириною 21 м з рамним каркасом.
В основу цих корівників покладена прив’язна система утримання, заїзди в приміщення мають ширину всього 2,7 м і зорієнтовані на роздавання кормів мобільними роздавачами типу КТУ-10 у традиційні годівниці, що спричиняє високі затрати праці на їх очищення від залишків корму.
Незважаючи на те, що в структурі затрат праці у виробництві молока 60–70% становлять затрати на процес доїння, в 90% існуючих корівників використовують недосконалі за технічним рівнем і продуктивністю доїльні установки, що призначені для доїння корів у відро. Такий тип доїльних установок в європейських країнах використовують лише у відділеннях для отелення та ізоляторах. Тому існує великий резерв для зниження затрат праці на виконання процесу доїння. Недосконалою в існуючих проектах корівників є і система прибирання гною, яка негативно впливає на мікроклімат в приміщеннях, а, відповідно, і на продуктивність тварин. Очищення стійл і внесення підстилки також потребують великих затрат праці.
Таким чином, аналіз проектно-технологічних рішень корівників свідчить про те, що виробництво молока в Україні зосереджено на фермах, де ані технологія утримання тварин, ані рівень технічного її забезпечення (50–60%) не відповідають сучасним вимогам галузі. З цим пов’язані і такі високі затрати у виробництві молока.
Для відновлення молочного тваринництва на новій технологічній і технічній основі ми розробили проектні пропозиції з реконструкції всіх типів корівників, що їх нині використовують в Україні з максимально можливим впровадженням у них сучасних елементів технології виробництва молока. Але в процесі виконання цієї роботи встановлено, що найбільш доцільною і економічно вигідною є реконструкція корівників завширшки 18 і 21 м. Тому в цій статті ми представляємо матеріали, пов’язані з реконструкцією саме таких корівників.
При розробці проектів модернізації планувальних рішень корівників бралося до уваги те, що господарства мають різні, як економічні, так і природно-кліматичні умови. Тому в основу корівників були покладені різні технології утримання тварин: прив’язна, вільно-вигульна і комбінована (таблиця 1). Але за будь-якої технології утримання використані такі принципи і впроваджені нові елементи технології:
w збільшено площу приміщення на одну тварину;
w годівля тварин грубими і соковитими кормами здійснюється з кормового столу, а концентрованими — за допомогою кормових станцій;
w широке використання високопродуктивних кормових комбайнів;
w за прив’язної технології утримання устаткування стійл автоматизованими прив’язями типу ОСП-Ф-26;
w за безприв’язної і комбінованої технологій доїння корів відбувається на доїльних установках-майданчиках, змонтованих як у приміщеннях корівників, так і в спеціальних доїльних залах. За прив’язного утримання — використовуються нові доїльні установки типу “Молокопровід” УДМ-100 та УДМ- 200 “Брацлавчанка”;
w заміна скребкових гноєприбиральних транспортерів на шнекові та укорочені стійла за прив’язного утримання і впровадження сучасних технологій прибирання стійл та кормових столів за безприв’язного. На рисунках 1, 2, 3, представлені найбільш оптимальні варіанти реконструкції корівників завширшки 18 і 21 м під сучасну прив’язну та безприв’язну технології утримання корів. Реконструйовані таким чином корівники можна використовувати як на великих колективних фермах, так і за умов фермерських господарств.
Розрахунок економічної ефективності свідчить про те, що строк окупності затрат на реконструкцію корівників залежить від існуючих факторів: ціни на молоко, рівня продуктивності стада на певній фермі і рентабельності виробництва. Так, за ціни на молоко 700 грн за одну тонну, продуктивності корів 4000 кг в рік та рентабельності виробництва від 30 до 50% термін окупності затрат на реконструкцію становитиме, відповідно, 2,5–1,5 року. При підвищенні продуктивності корів до 5–6 тис. кг в рік строк окупності знизиться до 2,0–1,2 і 1,6–1,0 років, відповідно.
Впровадження сучасних технологій виробництва молока на фермах України шляхом реконструкції існуючих корівників дасть змогу створити комфортні умови утримання тварин і цим самим забезпечить максимальну реалізацію генетичного потенціалу, а, відповідно, — значно підвищить їх продуктивність. Проведена реконструкція існуючих корівників дасть змогу також впровадити новітню високопродуктивну техніку та створити умови для раціональної організації виробничих процесів, знизити затрати праці та собівартість продукції і таким чином значно підвищити рентабельність виробництва молока.
v v v
Увесь комплекс робіт з розробки проектних пропозицій, пов’язаних з реконструкцією кожної конкретної молочної ферми, вибором оптимального типу машин і обладнання, його монтаж та наладку ви можете замовити в Українському науково-дослідному інституті по прогнозуванню та випробуванню техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва.
Наша адреса: 08654 Київська область, Васильківський р-н, смт Дослідницьке (тел. 3-38-30).
М. Луценко,
зав. відділом Українського науково-дослідного інституту по прогнозуванню та випробуванню техніки і технологій для с.-г. виробництва, д-р с.-г. наук,
Ю. Мельник,
начальник Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, канд. с.-г. наук