Нові м’ясо-яєчні популяції курей для фермерських господарств

Нові м’ясо-яєчні популяції курей для фермерських господарств Нині в Україні відсутні м’ясо-яєчні породи та популяції курей, які б повністю задовольняли за несучістю, живою вагою та зовнішнім виглядом власників присадибних та фермерських господарств (табл. 1). М’ясо-яєчні породи курей, які були створені в ХІХ–ХХ ст., ще й досі розводять у деяких господарствах (сусекс світлий, австралорп, адлерська срібляста, нью-гемпшир, кучинська ювілейна та ін.), уже не відповідають потребам сучасного ринку через низьку несучість дрібних яєць та невисоку живу вагу. Гібридні ж кури сучасних високопродуктивних кросів вітчизняної та зарубіжної селекції (борки-117, беларусь-9, ломанн-браун, хай-лайн та ін.) мало пристосовані до утримання в екстенсивних умовах присадибних та фермерських господарств, де використовуються не повністю збалансовані комбікорми та не створюються в курниках необхідні “комфортні” умови. Тому кури високопродуктивних кросів у присадибних господарствах мають низьку несучість та збереженість. Виходячи з цього, поряд з виведенням промислових вузькоспеціалізованих яєчних та м’ясних кросів курей одним із завдань Інституту птахівництва (ІП) УААН є створення популяцій м’ясо-яєчних курей, які в екстенсивних та напівекстенсивних умовах утримання мали б добру несучість, високу масу яєць та покращені м’ясні форми. Ця птиця повинна також характеризуватися підвищеною стійкістю до хвороб і температурних стресів, добре використовувати місцеві корми та мати привабливий екстер’єр. Крім того, відомо, що більш біологічно повноцінну продукцію птахівництва (яйця та м’ясо) можна одержати від курей, які мають можливість задовольняти такі свої інстинкти, як купання у піску, довге перебування під сонцем, вживання в їжу соковитих кормів, комах. Тому кури м’ясо-яєчних популяцій, які створені в ІП УААН, перебуваючи на вільному чи вольєрному утриманні в умовах фермерських та присадибних господарств, будуть нести яйця та давати м’ясо вищих смакових якостей, ніж ті, що утримуються в штучних умовах великих птахокомплексів. Ці дієтичні продукти присадибного птахівництва завжди будуть мати попит та успішно конкуруватимуть з дешевою продукцією, виробленою у великих промислових птахогосподарствах. Ця тенденція чітко спостерігається в країнах з розвинутим птахівництвом (Англія, Франція, Ізраїль та інші). Зважаючи на те, що швидке розповсюдження нових вітчизняних м’ясо-яєчних популяцій курей з комбінованим типом продуктивності (дають яйця та м’ясо) має велике народногосподарське значення, вченими Інституту птахівництва було розроблено генетико-селекційну програму і розпочато створення нових високопродуктивних м’ясо-яєчних популяцій курей для фермерських та присадибних господарств. Як вихідний матеріал було використано дві генофондні популяції курей (бірківська срібляста та бірківська золотиста) та півні-плідники породи білий плімутрок зарубіжного походження. На базі цього генетичного матеріалу було створено чотири м’ясо-яєчні популяції птиці з різним забарвленням оперення (зозулясте, біле, палеве, рябе) та одну синтетичну популяцію білого плімутрока. Цілеспрямована селекційно-племінна робота значною мірою покращила продуктивність та м’ясні якості створюваної птиці (табл. 2). Збереженість гібридних популяцій птиці висока (90,3–96,9%). Починаючи з 2003 року, передбачено широку апробацію популяцій м’ясо-яєчних курей в умовах присадибних та фермерських господарств. Для цього в різних регіонах України буде створено мережу репродукторів ІІ-го порядку, укомплектованих бірківськими м’ясо-яєчними курми. Усе це дасть змогу реалізувати населенню значну кількість добового молодняку. Нижче наведено перспективну модель м’ясо-яєчної птиці. При утриманні в фермерських та присадибних господарствах вона буде мати високу комбіновану продуктивність: 205–215 яєць на несучку за рік при середній живій масі дорослих курей 2,9–3,2, а півнів — 3,9–4,3 кг (табл. 3). М’ясо-яєчна птиця також матиме високу життєздатність (збереженість молодняку — 94–97%, дорослої птиці — 95–96%), привабливий екстер’єр та добре використовуватиме корми місцевого походження (пшениця, кукурудза, ячмінь, картопля, макуха, соковиті корми). Інститут птахівництва та його дослідне господарство “Бірки” запрошує усіх, хто вирішив розводити м’ясо-яєчні популяції курей, до співробітництва. Телефони Інституту птахівництва УААН: (05747) 7-80-03, 7-80-93. Телефон дослідного господарства “Бірки”: (05747) 3-44-78. О. Катеринич, канд. с.-г. наук, Ю. Бондаренко, д-р біол. наук, Інститут птахівництва УААН