Насінництво сортів озимого ріпаку

Насiнництво сортiв озимого рiпаку Серед багатьох причин значного зростання виробництва насiння озимого i ярого рiпаку останнiми роками чiльне мiсце належить створенню безерукових i низькоглюкозинолатних сортiв, олiю з яких широко використовують для споживання в натуральному видi i в рiзних галузях промисловостi, а макуху (шрот) - для годiвлi тварин. Висока економiчна вiддача коштiв, вкладених у виробництво насiння рiпаку, можлива лише при високiй його якостi, яку спроможнi забезпечувати лише двонульовi ("00") сорти. Створенi селекцiонерами Iвано-Франкiвського iнституту АПВ сорти озимого рiпаку Галицький, Тисменицький, Iванна, Свєта, Дангал; ярого - Микитинецький, Арiон, Лiга, вiдповiдають найвищим вимогам бiохiмiчної якостi насiння. В сучасних умовах, коли у сiльськогосподарському виробництвi ще вирощують високоеруковi сорти, важливе мiсце у виробництвi насiння двонульових ("00") сортiв повинна вiдiгравати наукова система їх насiнництва, яка базується на цiлому рядi специфiчних селекцiйно-насiнницьких схем i методiв вирощування оздоровленого, високоякiсного насiннєвого матерiалу. Одним iз елементiв системи насiнництва є дотримання просторової iзоляцiї мiж посiвами рiзних сортiв, якi рiзняться мiж собою за бiохiмiчними показниками якостi насiння. Протягом 1996-1998 рокiв вiддiлом насiнництва проводились науково-дослiднi роботи із вивчення ступеня перезапилення безерукових сортiв озимого рiпаку з високоеруковим сортом, успадкування глюкозинолатiв при пересiваннi насiння. За результатами дослiджень, можна твердити, що всi безеруковi сорти рiзною мiрою перезапилюються з високоеруковими i закономiрно пiдвищується масова доля ерукової кислоти в олiї насiння, яка в багато разiв перевищує допустимi норми. Така тенденцiя посилюється при пересiваннi перезапиленого насiння. Hайбiльш схильними до перехресного запилення виявилися сорти Галицький i Свєта, в яких уже пiсля одного року перезапилення вмiст ерукової кислоти в олiї насiння коливався в межах 8-17%. Успадкування ерукової кислоти в зiбраному насiннi пiсля перезапилення на другий рiк дещо стабiлiзувалося, i по окремих варiантах збiльшення становило лише 0,53-4,76%. Сорти Тисменицький та Iванна теж схильнi до самозапилення, тому на другий рiк у перезапиленому i пересiяному насiннi кількість ерукової кислоти збiльшилася в олiї насiння вiд 4,91 до 14,48% по окремих варiантах. Hа рiвень перезапилення впливають такi фактори, як здатнiсть сорту до перехресного запилення, погоднi умови, зокрема висока температура повiтря пiд час цвiтiння рiпаку, а також географiчне розмiщення посiвiв (що далі на пiвдень, то бiльше проходить перехресне запилення мiж рiзними сортами). Тому необхiдно суворо дотримуватись просторової iзоляцiї мiж посiвами, яка повинна становити не менше 500 м без природних перешкод або 250 м з природними перешкодами (лiсосмуга, будiвлi). При вирощуваннi лише безерукових i низькоглюкозинолатних сортiв озимого рiпаку просторова iзоляцiя може бути i в межах 50-100 м. Hе менш важливим фактором стабiлiзацiї негативних бiохiмiчних речовин у насiннi рiпаку є розмiщення його в сiвозмiнi, де двонульовi ("00") сорти необхiдно повертати на поля, на яких вирощували рiпак, не ранiше як через 10 рокiв. Збiльшення питомої ваги рiпакових кормiв у структурi рацiонiв годiвлi тварин стримується присутнiстю в них сiрчаних сполук, зокрема глюкозинолатiв. Проте питання вмiсту i динамiки змiн кiлькостi глюкозинолатiв у насiннi при репродукуваннi насiння ще повнiстю не вивчено. Проведенi нами дослiдження пiдтверджують науковi данi, що глюкозинолати в насiннi - це генетично спадковi ознаки, якi змiнюються в процесi репродукування. Одним iз найважливiших факторiв виробництва високоякiсного насiння залишається бiохiмiчний контроль на всiх етапах його вирощування - вiд первинних ланок до товарного матерiалу. В iнститутi контроль за вмiстом ерукової кислоти i глюкозинолатiв здiйснюють за розробленими власними методами. У результатi проведення лабораторних аналiзiв як експрес-методом, так i на хроматографi, щорiчно ми вирощуємо оздоровлене високоякiсне сортове насiння в первинних ланках насiнництва лише iз слiдами вмiсту ерукової кислоти i вмiсту глюкозинолатiв у межах 12-14 мкмоль/г. Hа основi результатiв дослiджень i проведених пошукiв нами була розроблена i рекомендована до впровадження в Українi в перехiдний перiод, коли ще вирощують у господарствах рiзнi за бiохiмiчними якостями сорти, наступна система насiнництва двонульових ("00") сортiв озимого рiпаку: q науково-дослiднi господартсва вирощують насiння елiти, занесене до Реєстру сортiв; q декiлька господарств у районi (рiзних форм власностi) вирощують насiння I-ої репродукцiї; q решта господарств вирощує насiння II-ї репродукцiї, яке йде виключно для переробки на олiю i для посiву на зелений корм. Висновки: Впровадження у виробництво двоступеневої системи насiнництва безерукових i низькоглюкозинолатних сортiв озимого рiпаку забезпечить високу врожайнiсть i iдентичнiсть сортiв, проведення жорсткого бiохiмiчного контролю за якiстю насiння на всiх етапах його вирощування, розширення посiвних площ до 500 тис. га та зростання виробництва високоякiсного товарного насiння до 1 млн тонн, що в сучасному перехiдному перiодi до ринкових вiдносин є найбiльш валютно-обмiнним продуктом i має постiйний попит як на зовнішньому, так i на внутрiшньому сiльськогосподарському ринку збуту. М. Бойчук, I. Харчук, завлаби первинного i елiтного насiнництва, Г. Бутрин, Г. Вовк, С. Збiглей, молодшi наук.спiвробiтники