Нарис про життя «спортсменів»

Привіт! Мене звати Вадим Воробйов.
Мені 26 років, я студент ветеринарного факультету Білоцерківського НАУ.
Влітку 2012 р. я проходив стажування у Німеччині за програмою APOLLO у селищі Кінберг, що знаходиться у федеральних землях Хавеланд поблизу Берліна (за 46 км від нього).
Я зачитувався минулими номерами «Тваринництва та ветеринарії», особливо цією студентською рубрикою. Тому вирішив поділитися своїм закордонним досвідом. Розповідь піде про пансіонат «Ягдхаус Паарен» для утримання коней, що є власністю пана Акселя Кееса, який водночас володіє й частками інших сільськогосподарських підприємств.
Цей пансіонат є досить цікавою формою приватного господарювання, оскільки не ставить за кінцеву мету отримання максимальної кількості певної продукції, а має свою особливу специфіку…

Пансіонат для коней пропонує достатній набір послуг
для того, щоб кожен, бажаючий мати у своїй власності спортивну «грацію тваринного світу», мав чудову
нагоду здійснити свою мрію.
До переліку послуг входять:
   особисте стійло для утриманця;
   повноцінна годівля;
   контроль ветеринарного лікаря;
   гігієнічний догляд за твариною;
   проводка за відсутності навантажень
з боку господаря.

Також у розпорядженні є спеціально обладнані автомобільні причепи для перевезення коней парами та поодинці. Для гостей пансіонат має двомісні кімнати, вітальню із невеликим баром, альтанку та дитячий ігровий майданчик.

Вартість утримання коня у середньому становить близько 300 євро на місяць. Робочий день у «Ягдхаус Паарен» починається о 5:30 із загального обходу та огляду тварин, під час якого
звертають увагу, перш за все, на їхню поведінку (занепокоєння чи пригнічення).
Потім відчиняють ворота кожного стійла, що виходять на вигульний майданчик. Протягом дня тварини по черзі та, звісно, за потреби проходять проводку у спеціальному для того пристосуванні — «каруселі».
9:00 — ветеринарний лікар Єва Кеес здійснює огляд та контроль стану здоров’я утриманців.
10:20 — обслуговуючий персонал розпочинає процедури догляду за тваринами: очищення шерстного покриву сухим
та вологим способами із використанням індивідуально визначених засобів. Основною щоденною процедурою
під час догляду за шкірою та шерстю красенів та красунь
є ретельне вичісування шерсті жорсткими щітками із синтетичного волокна, а також вичісування гриви та хвоста.
А от вологе чищення показане за норми один раз на два тижні із застосуванням шампуню (Dermocan, Zedan Honigshampoo-спрей та ін. за порадою ветеринара та вибором власника), щіток, губки та, звісно, води.

Далі — роздавання кормів, кількість яких та склад є суворо визначеними окремо для кожного «спортсмена». Але на відміну від інших галузей сучасного тваринництва, в аспекті утримання коней обійшлося без інновацій. Тварини вживають такі корми, як: сіно лугове, сіно люцерни, вівсяну дерть, свіжу моркву, яблука (задля підтримання оптимального рівня гемоглобіну). Лише в окремих випадках, коли того вимагає або радить застосувати лікар, використовують вітамінні та/або мінеральні добавки у вигляді комбінованих препаратів або самостійних вітамінних/мінеральних препаратів (Force, KNZ, Flourzahne). Проте, зважаючи на аматорський характер занять, тварини мають усе необхідне для повноцінного здорового життя.
Не зайвим буде згадати, що усі корми вирізняються чистотою від домішок мінеральних добрив (усі основні корми отримано із полів, що удобрені органікою).

За потреби — під час організації змагань, виставок, перевірок статних якостей коня (збігання кроку) — площу майданчика для тренувань вирівнюють або навіть змінюють спеціальною технікою, а також ставлять тумби і перешкоди для коней та трибуни для глядачів. Головну роль в утриманні відіграє процес тренувань тварин, що переважно є турботою власників, які не лише активно цікавляться тонкощами виховання «чемпіонів», але й віддають своїм улюбленцям чимало зусиль та, перш за все, — любові. Важливим є партнерство жокея та тварини, яке потребує не тільки майстерності і вправності наїзника, а й навичок коня, його слухняності, та найголовніше — взаємопорозуміння. Допомогу під час тренування у стрибках через перешкоди та дресування здійснює Олександр Тіхачке — досвідчений спеціаліст у дресурі, який також є працівником пансіонату.

Підтримання належного психофізичного стану значною мірою досягається саме завдяки правильно побудованим відносинам у тандемі кінь — жокей, перш за все, шляхом проведення спеціальних лекцій на свіжому повітрі, які люб’язно і охоче проводить господар пансіонату Аксель Кеес, призначаючи їх за домовленістю із власником тварини. Зазвичай лекції проходять у будні із 17:20–17:40 та тривають 40–60 хв. Під час лекцій власникі разом зі своїми улюбленцями виконують настанови господаря пансіонату, який в цей час відмічає характер виконання маневрів (постава, крок, рись, перехід до галопу та ін.).

Для тренувань передбачені всі необхідні споруди та майданчики:
   накрита зала із піщаною підлогою;
   відкритий майданчик для виконання вправ з улюбленцем та різноманітні перешкоди, які монтують за потреби.

Також на базі пансіонату «Ягдхаус Паарен» раз на рік, на початку серпня, проводять регіональні змагання серед жокеїв: Groes Dressur — змагання дресирувальників, де кінь має виконувати різні показові вправи у формі виступу, та Springturnier — турнір, в якому кінь долає перешкоди. Учасники отримують місця та відповідну кількість пунктів, які заносяться до турнірної таблиці сезону та в подальшому впливають на їхню долю у загальному заліку за підсумками сезону.