М’ясні породи ВРХ Великобританії

Великобританія славиться великим і конкурентоздатним м'ясним скотарством, яке входить до складу мережі з 50000 ферм (племінних, для відгодівлі чи змішаного типу). Автори пропонують огляд основних м'ясних порід британського генофонду ВРХ.

Як британці виробляють м'ясо
Британську яловичину виробляють високопрофесійні підприємства, які й здійснюють належний контроль за цінами на продукцію та виходом її на ринки. За чисельністю поголів'я британські ферми найбільші в Європі.
Наявність дешевої та багатої рослинності упродовж більшої частини року - основний чинник, що характеризує виробництво м'яса у країні. Крім вирощування племінної худоби на експорт, м'ясний сектор тваринництва Великобританії вирощує на пасовищах якісних бугайців-кастратів і телиць, молодих бугаїв та дорослих корів для забою.
Ціна на виробництво телят на підсисанні та вирощування їх до забійної маси має контролюватися і триматися в певних межах для виробника. В галузі м'ясного скотарства вартість вирощування бугайців на підсисанні до 300 кг живої маси (що важливо, - генетична вартість) може становити лише 4% загальних витрат на виробництво продукції. Проте цих 4% визначають продуктивність забійної тварини. Відтворна здатність корови в м'ясному скотарстві - найважливіший чинник при визначенні собівартості яловичини на фермі. Корови, які не змогли запліднитися і вигодувати здорове теля, затримують увесь процес виробництва м'яса. Генофонд м'ясного скотарства Великобританії пропонує високопродуктивних і життєздатних тварин, спроможних підтримувати високу відтворність.
Галузь виробництва м'яса, зокрема яловичини, у Великобританії має чітке розуміння кінцевих потреб споживача. Сьогодні споживачу потрібна пісна, яскрава, насичено-червона, але разом з тим і ніжна, соковита, ароматна яловичина. Селекція та генетика Великобританії враховує ці вимоги так само, як і необхідність орієнтуватися на найбільш вдалий забійний вихід м'яса та кісток і годівлю. Бойні, своєю чергою, доводять до відома виробників вимоги національного та міжнародного ринків для виробництва м'ясної худоби, яка відповідає цим вимогам. Наразі у Великобританії для виробництва високоякісної яловичини розводять щонайменше 47 порід, коротку загальну характеристику основних (і споріднених за походженням) 27-ми з яких наведено нижче.

Абердин-ангус
Порода абердин-ангус давно визнана найкращою материнською породою м'ясної худоби, що відображається в поновленому швидкому її поширенні на Британських островах (своїй батьківщині) впродовж останніх 20 років. Ця всезростаюча популярність лише набирає темпів, чому сприяють зусилля виробників яловичини. За свідченням фермерів, чорний абердин-ангус легкий в обслуговуванні, що є важливим з економічної точки зору, адже знижуються затрати праці на фермах. До переваг названої породи слід віднести природну комолість і дрібноплідність тварин, що сприяє легким отеленням; регулярне запліднення; добру здатність до використання пасовищного корму; подовжену тривалість життя та здатність виробляти яловичину найвищої якості за мінімального використання концентрованих кормів. Порівняно з деякими континентальними породами, витрати на утримання корів породи абердин-ангус є дуже низькими. Витривалість та жага до життя помісних з абердин-ангусом телят робить породу ідеальною для схрещування і в м'ясних, і в молочних стадах. Емпіричні дані постійно підтверджують, що найменша частота випадків допомоги при отеленнях зустрічається саме в абердин-ангуса, хоча переваги легких отелень, що виражаються в підвищеній молочності та меншому числі фізіологічних ускладнень при отеленнях є вже давно задокументованими. Помісні абердин-ангуські телята швидко й інтенсивно виростають у прибуткову якісну худобу, яка задовольняє сучасні вимоги щодо туш середніх розмірів - близько 280-320 кг. Первістки стають ідеальними підсисними коровами, яких легко обслуговувати, вони народжують щороку по теляті і дають велику кількість молока для їхнього вирощування, що сприяє швидкому росту малят. Середня жива маса дорослих бугаїв - 1000 кг, корів - 630, а висота в холці - 145 і 135 см, відповідно. Напівкровні по абердин-ангусу корови чудово придатні для наступного схрещування з бугаями як породи абердин-ангус, так й інших. За чисельністю (понад 60000 корів) тварини описуваної породи перебувають на першому місці серед найпоширеніших м'ясних порід Великобританії.

Британський лімузин
Уперше імпортована до Великобританії із Франції у 1971 році, лімузинська порода мала репутацію "породи для одержання добрих туш", породи, що могла дати якісну яловичину з низьким співвідношенням кісток та жиру. Вельми істотний вплив даної породи на виробництво м'яса в Британії був зумовлений її перевагами щодо легкості отелень, росту, молочної продуктивності і плодючості, ефективного використання корму і високого виходу м'яса з туші.
Успіх тварин породи британський лімузин оснований на винятковому поєднанні материнських та забійних якостей. Матки породи лімузин легко теляться, їх легко доглядати, і вони довго живуть; до того ж, бугаї мають високі продуктивність, ріст та зовнішню привабливість конституції; їхні потомки мають відмінні туші, високий забійний вихід та вихід м'яса. Здатність тварин породи лімузин давати 1/2- та 3/4-кровних потомків, у яких туші мають гарну будову, найвищий забійний вихід та найбільший вихід м'яса (73,3%), на яке існує значний попит, робить її високопридатною для задоволення потреб ринку у постійному надходженні якісного м'яса. Завдяки скоростиглості породи, тварини забезпечують ринок молодою, але зрілою яловичиною середнього діапазону ваги, яка має попит і на ринках, і в супермаркетах. Бугаї породи лімузин відомі своєю якістю м'яса, легкими кістками, запліднювальною здатністю і екстра-типом, який вони передають усім нащадкам, незалежно від маток. При використанні для підсисання корови породи лімузин добре функціонують і в верховинних, і в низинних виробничих системах. Вони відомі своєю легкістю отелень та невибагливістю щодо утримання, які є життєво важливими чинниками в сьогоднішній фермерській економіці. Висока молочна здатність та виняткова плодючість доповнюються природною витривалістю та економічністю утримання. Середня жива маса плідників - 1000 кг, корів - 650. Наразі це одна з найчисленніших порід Великобританії, питома вага якої становить до 35% з 1,9 млн худоби, зареєстрованої Британською службою руху худоби (BCMS). Товариство з розведення породи лімузин нині нараховує понад 2,5 тис. членів із зареєстрованими в 2006 році 22827 коровами і 19584 племінними телятами, що значно більше, ніж у 2005 (18026 телят). У країні кожен рік понад 700 тис. худоби осіменяється плідниками породи лімузин, що становить близько 400 тис. фунтів. За 11 років функціонування BCMS понад 6,5 млн телят зареєстровано від бугаїв породи лімузин британського відріддя.
Далі буде

І. Гузєв,
Н. Рєзникова,
М. Гавриленко,
кандидати с.-г. наук,
Інститут розведення
і генетики тварин УААН