Чи можливо виростити якісний урожай моркви за органічною технологією і які операції для цього необхідно провести?
Морква столова – одна зі значущих овочевих культур. Вона має господарське значення не лише як овочева рослина, а й як технічна культура — її застосовують для лікарських цілей і в парфумерній промисловості. В середньому по країні, площа культивації моркви столової становить близько 70 тис га, валовий збір — на рівні 1,5–1,7 млн т. Частка її в загальному обсязі виробництва овочів в Україні становить 10 % від вирощуваної площі і 7 % по валовому збору врожаю овочевих культур (станом на 2021. — Прим. ред.). За медичними нормами споживча потреба в моркві на одну людину становить 10 кг на рік, це близько 9 % усього обсягу потреби овочевої продукції. Цінність моркви столової, перш за все, пояснюється наявністю в її складі великого набору корисних для життєдіяльності організму людини речовин. Особлива цінність моркви полягає в тому, що вона містить каротин (провітамін А), який в організмі людини і тварин перетворюється у вітамін А (саме тому коренеплодам моркви здебільшого притаманне помаранчеве забарвлення).
Коренеплоди моркви столової мають підвищену цукристість і є чудовим джерелом необхідних організму мінеральних солей, що містять калій, кальцій, залізо, фосфор та інші корисні мінеральні елементи, що в цілому позитивно впливає на секрецію шлунка. Крім того, в моркві містяться вітамін С (30–90 мг/кг свіжої маси), пектини, цукри (4–6 %), ефірні масла, терпени. Пектини позитивно впливають на роботу травного тракту, мають лікувальну дію у разі шлункових захворювань. Морква столова володіє антибактеріальними властивостями, а також сечогінною та глистогінною дією (здебільшого її насіння), тому здавна використовувалася в народній медицині як лікарська рослина. Небажаним для моркви є накопичення в коренеплодах нітратів, тому в даний час особливо важливим є вирощування моркви саме по органічній технології.
Експортна культура
Враховуючи наявність великих площ родючих та екологічно чистих ґрунтів – в умовах зростання попиту на органічну продукцію в Європейському Союзі та інших країнах світу – Україна має перспективи розвитку експортного потенціалу, посилення економічних зв’язків за одночасного використання технологій, що сприяють збереженню і відновленню якісних характеристик ґрунтів, покращенню економічного, соціального та екологічного стану країни. Сьогодні актуальним питанням є збільшення виробництва моркви столової за рахунок використання органічної технології. Основними шляхами вирішення цього завдання є розширення площ культивації, підвищення рентабельності виробництва, збільшення врожайності культури. Якщо перший шлях – це питання більше організаційної сфери, то другий значною мірою пов’язаний із удосконаленням технології вирощування культури.
Умови вирощування моркви столової впливають не лише на врожайність культури і якість продукції, а й на збереженість коренеплодів.
Морква є відносно посухостійкою культурою, що пред’являє особливі вимоги до її вологозабезпеченості як в початкові періоди росту (коли коренева система культури слаборозвинена), так і протягом усього періоду вегетації, тому необхідно розробити програму управління водним режимом ґрунту і режимом живлення рослин для конкретних умов. В даний час 55 % органічно вирощеної моркви столової, споживаної в Німеччині, імпортується з Нідерландів, Ізраїлю та Данії. На американському органічному ринку моркви спостерігається перехід виробництва від дрібного виробника до більшого професійного. Американські покупці шукають моркву з покращеними смаковими якостями і такі гібриди, як Мокуме F1, Навал F1 і Нельсон F1 ідеально підходять під цю характеристику. В теперішній час розроблені різні технологічні процеси і технології вирощування моркви столової, що забезпечують досить високу врожайність цієї культури.
На жаль, основна маса вітчизняного насіння моркви столової, що наявна на українському ринку, практично непридатна для використання в сучасних технологіях. Вітчизняні сорти і гібриди моркви за багатьма показниками, такими як резистентна стійкість до хвороб, адаптованість до змінних кліматичних і ґрунтових умов країни, смаковими якостями і поживною цінністю сильно відстають від зарубіжних аналогів. Тому в нашому дослідженні ми використали такі гібриди моркви закордонної селекції, як Абако F1, Олімпо F1, Болівар F1, СВ 7381 ДЧ F1. Кращими попередниками для моркви є бобові, огірок, кабачок, рання капуста, цибуля; добрими – озима пшениця, помідор, середньостигла капуста, соя, однорічні трави. Крім того, насіння моркви імпортного виробництва представлені на ринку відкаліброваним і протравленим посівним матеріалом, що робить вітчизняну продукцію неконкурентною. Вищенаведена інформація засвідчує актуальність вирішення питань удосконалення технології і технологічних процесів вирощування моркви столової.
Сприятливі польові умови для моркви
Оптимальною для проростання насіння моркви вважається температура ґрунту в межах 22…28 °C, хоча в початковий період росту вона переносить заморозки до -3...-5 °C. Ця властивість використовується для ранньовесняного і підзимового посівів. Насіння моркви починає проростати за температури 1…2 °C, хоча мінімальною слід вважати температуру вище 3...4 °C. У польових умовах насіння починає проростати за температури 4–5 °C, але при цьому період проростання розтягується на 15–24 діб. За вищої температури (15...20 °C) термін проростання скорочується до 8–10 днів. Слід зазначити, що створення оптимальних умов для проростання насіння і отримання сходів в стислі терміни є найважливішим завданням в технології вирощування столової моркви.
Морква столова віддає перевагу родючим глибоким, пухким перегнійним ґрунтам з глибиною орного шару 30–32 см. Основний обробіток ґрунту під цю культуру проводиться восени і включає в себе лущення і зяблеву оранку на глибину орного горизонту. Морква добре реагує на двоярусну оранку з чизелюванням підвищенням врожайності та якості коренеплодів рекомендують для обробітку моркви супіщані ґрунти, легкі суглинки, торфовища з гумусовим горизонтів не менше 35–40 см і рівнем залягання ґрунтових вод не вище 1 м.
Під пильним наглядом у фермерському господарстві
Дослідження проводились на базі фермерського господарства на Вінниччині. Базою дослідження були відкриті ґрунти ФГ «Органік Д» в с. Сутиски, Вінницької області. Територія господарства – слабо-хвиляста рівнинна. Клімат різко континентальний, ГТК = 0,5–0,6. Сума середньодобових позитивних температур повітря дорівнює 3400...3500 °C. Середньорічна кількість опадів 300–350 мм, амплітуда мінімальних і максимальних температур – 7,8 °C (від 43 до -35 °C). Площа експериментальних посівів — 5 га. Тривалість польових досліджень становила 3 роки (2018–2020 рр.). Ґрунт дослідної ділянки — переважно чорнозем, по гранулометричному складу важкосуглинковий. Перед закладанням польового досліду агрохімічна характеристика ґрунту була наступною: pH сол. – 5,3; гідролічна кислотність – 7,28 мг / 100 г ґрунту; вміст гумусу в орному шарі – 3,2 %; лужногідролізованого азоту – 122,5 мг/кг; рухомого фосфору – 295 мг/кг і обмінного калію – 100 мг/кг; сума поглинених основ – 20,3 мг/екв / 100 г ґрунту. Попередник на досліджуваному полі – озима пшениця. Посів був проведений на глибину 3–4 см насінням, яке відповідало першому класу посівного стандарту. Ґрунти на експериментальному полі низько забезпечені азотом, середньо фосфором і підвищено – калієм. Вміст гумусу – 1,2–2,0 %, рН сол 7–8. ДСТУ ISO 14255:2005 – Якість ґрунту.
Визначення нітратного азоту, амонійного азоту і загального розчинного азоту в повітряно-сухих ґрунтах з застосуванням розчину хлориду кальцію для екстрагування. ДСТУ 4114–2002 – Ґрунти. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Мачигіна. ДСТУ ISO 14254:2005 – Якість ґрунту. Визначення обмінної кислотності в хлоридно-барійових екстрактах. Схожість насіння моркви столової в лабораторних умовах визначали згідно ДСТУ 4138–2002. Енергія проростання та схожість насіння відповідали вимогам ГОСТу 12038–84. Відповідність коренеплодів моркви столової ДСТУ 7035:2009 «Морква свіжа. Технічні умови».
Умови для органічного вирощування моркви
Для органічного вирощування моркви столової в досліджуваних умовах експерименту використовували препарати бактерійного походження компанії BTU, що містять бактерії Azotobacter chroococcum та Bacillus subtilis.
Технологічна схема вирощування моркви за органічною технологією включала такі стадії:
- осінній обробіток ґрунту: Екостерн, 0,5 л/га;
- передпосівний обробіток ґрунту: Граундфікс, 3,0 л/га + Мікохелп, 1,0 л/га;
- фаза 2–5 листків: Фітохелп, 1,0 л/ га + Азотофіт, 0,2 л/га + HelpRost Бор, 1,0 л/га + Органік-Баланс, 0,5 л/га + Бітоксибацилін БТУ, 7,0 л/га + Липосам, 0,3 л/га;
- фаза 6–9 листків: Фітохелп, 1,0л/ га + Азотофіт, 0,2 л/га + HelpRost Бор, 1,0 л/га + Органік-Баланс, 0,5 л/га + Бітоксибацилін БТУ, 7,0 л/га + Лепідоцид, 7,0 л/га + Липосам, 0,3 л/га;
- формування коренеплоду: Фітохелп, 1,0 л/га + Азотофіт, 0,2 л/га + HelpRost Овочі, 2,0 л/га + Органік-Баланс, 0,5 л/ га + Бітоксибацилін БТУ, 7,0 л/га + Лепідоцид, 7,0 л/га + Липосам, 0,3 л/га;
- ріст коренеплоду: Мікохелп, 3,0 л/ га + HelpRost Бор, 2,0 л/га + Азотофіт, 0,2 л/га + Органік-Баланс, 0,2 л/га + Бітоксибацилін БТУ, 7,0 л/га + Лепідоцид, 7,0 л/га + Липосам, 0,3 л/га.
Аналізуючи результати польового експерименту по органічному вирощуванню моркви столової можна сказати, що у результаті застосування органічного вирощування і одночасно внесення органо-мінерального удобрення HelpRost овочі чи HelpRost Бор висота рослин гідриду Абако F1 була найвищою і становила аж 76 см, що перевищувало висоту рослин контрольного варіанту майже у 1,5 рази.
Під час органічного вирощування моркви столової у відкритому ґрунті отримано типовий коренеплід, який мав властиве для даної культури забарвлення і не був уражений шкідниками.
У результаті застосування технології органічного вирощування довжина коренеплоду дещо відрізнялась від біологічної характеристики гібриду. Відповідною довжиною характеризувались варіанти, в яких вирощували гібриди Абако F1 та СВ 7381 ДЧ F1. У зазначених варіантах довжина коренеплоду була найдовшою і складала 16 та 17 см відповідно, що перевищувало показник контрольного варіанту на 4 і 5 см відповідно. При аналізі урожайності використовуваних гібридів моркви столової при органічному вирощуванні встановлено, що серед досліджуваних гібридів найвищу врожайність отримано по гібриду Абако F1, де врожайність перевищувала врожайність контрольного гібриду Олімпо F1 на 10,5 т/га. Таким чином, під час вирощування гібридів Болівар F1 та СВ 7381 ДЧ F1 величина врожайності поступалась гібриду Абако F1, але перевищувала значення контрольного дослідного варіанту. Так, у відкритому ґрунті врожайність гібридів складала 61,0–62,5 т/га і перевищувала врожайність контрольного варіанту на 9 та 6 % відповідно.
Аналіз одержаних даних підтвердив істотну перевагу гібридів за органічного вирощування. При своєчасному забезпеченні рослин моркви поживними речовинами і позитивним впливом бактерій на ростові процеси формування коренеплоду моркви проходить значно швидше за контрольні. У гібрида Абако F1 формування коренеплоду відбувається на 59 добу від висіву насіння, а за вирощування гібридів СВ 7381 ДЧ F1 та Болівар F1 – на 60–61 добу. Встановлено, що бактерії Azotobacter chroococcum та Bacillus subtilis біопрепарату та хелатованих мікроелементів забезпечують покращення показників біометрії рослини та коренеплоду (найбільш позитивно це реалізується для коренеплоду гідриду Абако F1, де їхнє значення може становити 5,1 см та 135 г). Відношення довжини коренеплоду до його діаметра є найвищим за органічної технології вирощування по гібриду моркви СВ 7381 ДЧ F1 з показником 3,5, що перевищує величину гібриду Олімпо F1 на 13 %. Коренеплоди за органічного вирощування характеризуються типовою формою, забарвленням, не пошкоджуються шкідниками та хворобами, характеризуються з високою товарністю, а врожайність моркви може становити 57,5–68 т/га. Найвищу врожайність можна отримати за вирощування гібриду Абако F1, де її значення сягає 68 т/га. Під час вирощування гібридів Болівар F1 та СВ 7381 ДЧ F1 величина врожайності є нижчою, становить лише 61,0–62,5 т/га, але перевищувала врожайність гібриду Олімпо F1 на 9 та 6% відповідно.
С. Вдовенко, доктор с.-г. наук, професор, Вінницький національний аграрний університет
К. Соберальскі, доктор наук, проф., Університет природничих наук, Познань, Польща
М. Сивульскі, доктор наук, проф., Університет природничих наук, Познань, Польща
С. Полторецький, доктор. с.-г. наук, професор, Уманський національний університет садівництва
І. Вдовиченко, аспірантка Вінницький національний аграрний університет