Квасоля в сучасних умовах господарювання

В умовах реформування агропромислового комплексу України та скорочення виробництва тваринної продукції важливого значення набуло виробництво високобілкових продуктів рослинництва. Як наслідок цього, за останні роки різко виріс попит на насіння зернобобових культур. Серед зернобобових культур чильне місце займає квасоля. Квасоля містить у середньому 24% білка, який за амінокислотним складом близький до білків тваринного походження. Тому її часто називають “рослинним м’ясом”. У їжу використовують зріле насіння, яке може зберігатися в належних умовах декілька років, не втрачаючи поживних якостей, та недозрілі боби овочевих сортів. Народні цілителі Зубицькі вважають квасолю цілющим продуктом харчування. Стулки бобів використовують у фармації для виготовлення ліків. Зернові відходи квасолі — поживний корм для тварин, тільки згодовувати його треба після термічної обробки, при цьому руйнується отруйний глюкозид фазеолунатин. Солому та полову добре поїдають вівці та кози. Квасоля є цінним попередником майже для всіх сільськогосподарських культур. Дослідження показали, що урожай озимої пшениці по квасолі не уступає врожаю по зайнятим парам. Квасоля — традиційна культура України. На жаль, в останні десятиріччя площі під цією культурою були незначні, вирощували її в основному на присадибних ділянках. Вона користується значним попитом на світовому ринку, ціни стабільно високі. Та і внутрішній ринок не задовільнений. Тому в останні 2—3 роки дуже виріс попит на насіння: просять господарства всіх форм власності, звертаються за консультаціями щодо технології її вирощування. Є надія, що квасоля на полях України займе належне місце. Селекцією квасолі займаються на кафедрі генетики, селекції та насінництва Харківського державного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. У Реєстрі сортів рослин України на 2001 рік є 4 сорти зернової квасолі нашої селекції: Харківська 8, Харківська штамбова, Первомайська та новий сорт — Докучаєвська. Ми вважаємо, що на особливу увагу заслуговують два останні сорти. Первомайська. Рослини кущової форми з притиснутими гілочками висотою 48 см, навіть у вологі роки верхівка не витка. Стійкість проти вилягання висока. Сорт придатний до механізованого збирання. Насіння біле, овальне, гладеньке, маса 1000 насінин 260 г. Вміст білка в зерні 25,7%. Відмінні смакові якості. Сорт характеризується середньостиглістю та дружністю достигання. Вегетаційний період 80—95 днів. Районована в Поліссі та Лісостепу з перевищенням стандарту на 5,3 ц/га. У наших дослідах середній урожай за останні п’ять років становив 21,0 ц/га. Навчально-дослідне господарство “Комуніст” у 2000 році з площі 5 га зібрало 17,7 ц/га, найвищий урожай у виробничих умовах 30,5 ц/га — був одержаний за механізованого збирання. Докучаєвська. Рослини кущової компактної форми висотою 44 см. Стійкість проти вилягання висока. Сорт стійкий до осипання, посухостійкий, придатний для механізованого збирання. Насіння біле, овальне, гладеньке, середньої величини, маса 1000 насінин 243 г. Вміст білка в зерні 22,4%. Добрі смакові якості. Сорт середньоранній, вегетаційний період 78—90 днів. Районований у Лісостепу та Степу з перевищенням стандарту на 3,2%. У наших дослідах середній урожай становив 21,9 ц/га. При розмноженні сорту в 2000 році одержали 22,3 ц/га. Обираючи сорт, треба мати на увазі, що у вологі роки має перевагу Первомайська, в сухі — Докучаєвська. Особливе місце в здоровому харчуванні людини займає овочева квасоля (спаржева), яка в стулках бобів не має волоті, тому споживається в бобах у недостиглому стані. З 2000 року в Україні районовано наш овочевий сорт Зіронька. Зіронька. Кущ компактної форми висотою 35—40 см, стійкий до вилягання. Насіння жовто-світло-зелене, середньої величини, маса 1000 насінин 230—300 г, вміст білка 21—26%. Боби в фазі технічної зрілості світло-зелені, округлі, відсутня волоть, високі смакові якості. Сорт характеризується ранньостиглістю, дружністю цвітіння і віддачі бобів, період від сходів до технічної стиглості 43 дні. При вчасному збиранні бобів у технічній стиглості швидко наростають нові, можна мати до 5 зборів. Урожайність бобів 170—185 ц/га, зерна 12—18 ц/га, боби не тріскаються. Для отримання високих та сталих урожаїв важливе значення має науково обгрунтована технологія вирощування квасолі. Кращими попередниками для неї є озимі культури, які рано збирають, що дає змогу очистити поле від бур’янів, які квасолю пригнічують. Також квасолю розміщують після кукурудзи, картоплі, ярових колосових, буряків. Останніми роками посіви квасолі стала ушкоджувати росткова муха, тому після зернових культур суцільного висіву поле треба ретельно обробляти від стерні. Квасоля добре росте на всіх грунтах, крім засолених та кислих. На високі дози добрив не реагує. Залежно від родючості грунту, доцільно вносити азотних, фосфорних та калійних добрив по 40—90 кг/га діючої речовини. Основний обробіток грунту — традиційний для кожної зони. Весною проводять ранньовесняне боронування та дві культивації. З метою боротьби з бур’янами дуже непогані результати дає внесення гербіциду Харнес у дозі 2,5 кг/га під передпосівну культивацію. Квасолю висівають, коли грунт на глибині 10 см прогріється до 10...12°С і мине небезпека паморозків (10—20 травня); на глибину 4—6 см, якщо верхній шар грунту сухий, на легких грунтах можна сіяти на глибину до 10 см. Норма висіву — 400—500 тис. шт. схожих насінин на 1 га. Посів широкорядний з міжряддям 45 см. Можна сіяти овочевими сівалками, переобладнаними кукурудзяними (сошники розставляють на 45 см), зерновими (закривають висівні апарати по два через один) і буряковими (спеціально розточують диски). На чистих полях можна сіяти звичайним рядковим способом. Після висіву прикоткувати кільчастими катками. Догляд за посівами складається, за необхідності, з досить обережного досходового та післясходового боронування після опадання сім’ядолей. Міжрядні обробітки проводять у міру необхідності, при цьому присипати рядки землею не слід, це утруднить роботу збиральних машин. Для боротьби з широколистими бур’янами можна застосувати гербіцид Базагран — 2 кг/га у фазі 1—3 справжніх листків. Частіше квасолю збирають роздільним способом. Скошують зернобобовою жниваркою, коли достигне 70—80% бобів. У суху погоду косити можна зранку до 10—11 годин, щоб запобігти розтріскуванню бобів і втраті урожаю. Після підсихання валків (вологість зерна 15—16%) їх обмолочують зерновим комбайном з мінімальним обертом барабана та низькою швидкістю. Можна збирати і прямим комбайнуванням. Зберігати зерно слід в неопалюваних приміщеннях, щоб запобігти пошкодженню квасолевою зернівкою. Л. Полянська, канд. с.-г. наук, селекціонер квасолі, О. Чалий, заввідділом насінництва, О. Гуторова, гол. економіст навчально-дослідного господарства “Комуніст”, О. Свиридов, мол. наук. cпівробітник, Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва