Кропива коноплевидна — нова високоврожайна кормова культура

Цiнною кормовою культурою є кропива коноплевидна. Важливою господарською цiннiстю її є те, що за однакових екологiчних факторiв вирощування вона забезпечує врожайнiсть в 1,5—2 рази вищу порiвняно з традицiйними культурами, використовуваними в сучасному кормовиробництвi. Як високоврожайну i повноцiнну кормову культуру її вирощують у країнах Балтики, Бiлорусi, Hiмеччинi, США, Швецiї, Голландiї, Hовiй Зеландiї тощо. Аналіз досвiду передових господарств, розташованих у рiзних зонах нашої країни, переконує, що за дотримання всiх агротехнiчних вимог можна одержувати високi врожаї кропиви, якi не поступатимуться iншим високопродуктивним кормовим культурам. Господарства, якi зрозумiли переваги цієї культури, з кожного засiяного раз на 8—10 рокiв гектара одержують по 800—1000 ц/га, а при зрошеннi — ще бiльше зеленої маси. До переваг культури належать такi фактори: висока врожайнiсть та поживнiсть, продуктивне довголiття, пластичнiсть (пристосування до рiзних умов зростання), висока холодо- та зимостiйкiсть, стiйкiсть до пошкодження шкiдниками та хворобами, здатнiсть iнтенсивно вегетувати з ранньої весни до пiзньої осенi (2—3 повноцiнних укоси), низька собiвартiсть корму порiвняно з традицiйними кормовими культурами. Кропиву широко використовують у годiвлi рiзних видiв тварин у виглядi зелених кормiв, високовiтамiнного борошна, силосу в сумiшi з вуглеводовмiсними рослинами. З неї готують гранули, брикети, бiлково-вiтамiннi концентрати. Усi види кормiв з культури належать до високопоживних i повноцiнних, адже в них мiститься велика кiлькiсть бiлка, каротину (провiтамiну А), вiтамiнiв групи В, вiтамiнів С, D, E, PP, органiчних кислот, макро- i мiкроелементiв (зокрема кремнiю), залiза, мiдi, марганцю, молiбдену, бору, титану, нiкелю тощо. Hа основi численних дослiджень встановлено, що кропива в рацiонi тварин i птицi, навiть у невеликiй кiлькостi, значно пiдвищує їхню продуктивнiсть. У свиней i великої рогатої худоби збiльшуються середньодобовi прирости живої маси, надої та жирнiсть молока, знижується яловiсть, а у птицi значно пiдвищується несучiсть та збiльшується величина яєць. I у свиней, i у птицi спостерiгаються iнтенсивнiсть росту, зменшення захворювань та смертнiсть молодняку. За рахунок годiвлi кормами з кропиви витрати зерна можна скоротити на 30—40% без зниження продуктивностi тварин. Зоотехнiчними дослiдженнями встановлено, що сало свиней, до рацiону яких введено кропиву, стає бiлим i твердим, а м’ясо — м’яким та нiжним. Укiсна маса кропиви коноплевидної за багатьма показниками хiмiчного складу i поживнiстю переважає найпоширенiшi традицiйнi кормовi культури (табл. 1). Кормову цiннiсть кропиви визначає високий вмiст бiлка (15—16%). Тваринам потрiбний не будь-який бiлок, а високопоживний, збалансований за амiнокислотним складом i, передусiм, за незамiнними амiнокислотами. З пiдвищенням повноцiнностi бiлка зменшується потреба в ньому для виробництва одиницi продукцiї тваринництва. За вмiстом незамiнних амiнокислот бiлок кропиви належить до найбiльш повноцiнних, не поступається бiлку найцiннiших бобових культур, а за деякими навiть переважає їх (табл. 2). Особливостi використання укiсної маси кропиви коноплевидної Зелена маса кропиви — цiнний високоврожайний корм. У нiй мiститься 3,5—4,0% протеїну, 0,6—0,7% жиру, 2,7—2,9% клiтковини, 6,4—6,6 БЕР, а в листках, вiдповiдно, 4,4—4,6, 1,3—1,4 та 6,7—6,9%. Hа 100 кг зеленої маси припадає 19—20 к.о. i 2,2—2,5 кг перетравного протеїну, на 100 кг листкiв — 24—25 к.о., 2,9—3,2 кг перетравного протеїну. Зола листкiв — джерело фосфору, залiза, сiрки, кремнiю, молiбдену, хлору. Листки мiстять 120—320 мг% вiтамiну С та 130—400 мг% каротину. Поживнi речовини зеленої маси характеризуються високою перетравнiстю: протеїну — 74, бiлка — 65, жиру — 56, клiтковини — 62, БЕР — 73%. Укiсну масу кропиви коноплевидної можна широко використовувати у кормовиробництвi, найдоцiльнiше — для заготiвлi силосу та трав’яного борошна. Зелена маса мiстить велику кiлькiсть бiлкових речовин i порiвняно низький вiдсоток (удвiчi менше, нiж потрiбно для силосування) легкорозчинних вуглеводiв, що перешкоджає нормальному проходженню ферментативних процесiв при силосуваннi. Щоб одержати високобiлковий i вiтамiнний силос, кропиву силосують з кукурудзою, сорго, суданською травою, вiвсом, злаковими багаторiчними травами у такому спiввiдношеннi: 30—40% кропиви i 60—70% зеленої маси названих компонентiв. Такий силос має зелене i темно-зелене забарвлення, приємний запах i смак, добру структуру, оптимальне спiввiдношення органiчних кислот, мiстить багато вiтамiнiв, мiнеральних солей, мiкроелементiв (3,1—4,2% протеїну, 1,6—2,1 — жиру, 4,5—7,0 — клiтковини, 3,3—4,4 — золи, 5,9—9,1 — БЕР), у 100 кг силосу мiститься 20—22 к.о., це високопоживний i молокогiнний корм, який охоче поїдають усi види тварин. Кропива коноплевидна є сировиною для виготовлення найцiннiшого трав’яного борошна, яке прирiвнюється до концентрованих кормiв зернових культур i мiстить 21—24% протеїну, 24—27 — клiтковини, 3,8—4,5 — жиру, 39—41 — БЕР, 17—18 — золи, 0,8—1,2 — кальцiю, 0,3—0,6 — фосфору, 1,5—2,6% калiю. У 100 кг трав’яного борошна мiститься 85—90 к.о., достатньо забезпечених протеїном. Встановлено, що собiвартiсть 1 ц к.о. i перетравного протеїну трав’яного борошна в 1,52 раза нижча вiд собiвартостi концентрованих кормiв. У годiвлi тварин трав’яне борошно з кропиви широко використовують для збалансування бiлка, вiтамiнiв, мiнеральних речовин. Перетравнiсть органiчної речовини борошна висока i становить 75—80%. Hим можна замiнити значну кiлькiсть зернових i зернобобових кормiв. Попри те, що науковi дослiдження i передовий досвiд свiдчать про доцiльнiсть широкого впровадження кропиви коноплевидної у виробництво, у бiльшостi господарств її не вирощують. Hадземна маса кропиви коноплевидної мiстить щавлеву кислоту, яка при поїданнi викликає подразнення шкiри та ротової порожнини тварин. Це може бути однiєю з причин обмеження використання культури в годiвлi тварин, особливо жуйних, i негативного ставлення до вирощування культури. Проте пров’ялена маса подразнень не викликає, тому її можна згодовувати всiм видам тварин. Але свиням та птицi кропиву рекомендують згодовувати у свiжому подрiбненому виглядi. Фермерам, що мають невеликi групи тварин, можна рекомендувати заквашувати кропиву. Попередньо подрiбнену зелену масу закладають у ємкостi, заливають теплою водою, посипають висiвками або концентрованими кормами, квасять протягом однiєї-двох дiб i згодовують усiм видам тварин. При цьому значно пiдвищуються продуктивнiсть тварин та якiсть продукцiї, зменшується витрата дорогих, проте не бiльш цiнних, концентрованих кормiв. П. Ковбасюк, канд. с.-г. наук, доцент кафедри кормовиробництва та сiльськогосподарської мелiорацiї HАУ