Кордон якості та конкурентоспроможності

Це та перепона, що справді існує наразі у вітчизняному м’ясному тваринництві та заважає йому гідно вийти на світовий ринок. Для оцінки сучасного стану м’ясної галузі України важко дібрати схвальні слова, хоча деякі позитивні зрушення спостерігаються.

У цьому можна було переконатися під час II Міжнародної конференції “М’ясне тваринництво України’2011”, що була організована асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) та агентством AgriEvent за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України. Тож щоб підсумувати останні досягнення та висвітлити наболілі проблеми українського тваринництва, організатори зібрали 19 травня 2011 року як виробників, так і переробників та науковців України та Європи.

Цифрове питання виробництва м’яса в Україні
Ситуація у м’ясному скотарстві була достатньо широко висвітлена всіма “бійцями м’ясного фронту”. Останніми роками, завдяки отриманню прямих дотацій, набрало обертів вітчизняне птахівництво. Тож споживачам можна зітхнути з невеликим полегшенням: у наших ковбасах м’ясо таки зустрічається. А от у якій кількості та якої якості, — це вже інше питання, яке, на жаль, цього разу залишилося поза увагою. Красномовними, натомість, були цифри.
Легко зробити висновки, що наразі українці їдять той продукт, який є для них доступнішим. Хоча, звісно, любов до сала та свинини, попри всілякі негаразди, у нас не викорінити. Напевне, тому поряд із посиленою підтримкою м’ясного скотарства Міністерство аграрної політики та продовольства запровадило програму збільшення поголів’я свиней до 2015 року в 1,7 раза поряд із підвищенням поголів’я великої рогатої худоби аж удвічі. При цьому на закупівлю телиць великими виробниками у населення буде виділено близько 70 млн грн, 30 млн грн — на виплату бюджетних дотацій за утримання поголів’я м’ясних корів, а на генетичне поліпшення стад — аж 75,2 млн гривень.
Серед тем, які також висвітлювалися на конференції, — актуальні питання: сучасні технології утримання та годування тварин, переваги використання в тваринництві сучасного генетичного матеріалу, фінансування тваринницьких проектів, кон’юнктура ринку м’яса і м’ясопродуктів та багато інших.
Щодо генетичного
та загального поліпшення
Загальна тенденція світової генетики свинарства — поліпшення виробничих показників. Однак радянські генетики довгий час працювали на отримання кількісних, тобто “швидкісних”, показників. Багато уваги приділялося швидкому набиранню забійної ваги тваринами. На жаль, при цьому на якість м’яса — незалежно, свині чи птиці — зверталося мало уваги. Сучасна генетика має безліч пропозицій щодо покращання продуктивних якостей тварин та, для потреб особливих клієнтів, — навіть пропозиції із задоволення певних смакових забаганок щодо якості м’яса, як, наприклад, попит на мармурову яловичину.
Нині українські виробники інтенсивно працюють над поліпшенням якості свого продукту, підлаштовуючись під європейські стандарти, бо ринок диктує жорсткі умови. Знайти найменш болючі шляхи переходу на європейські стандарти — це на сьогодні справді пріоритетне завдання для аграріїв. Тут спеціалісти рекомендують запроваджувати систему HAССP поетапно, щоб уникнути стресу та великих витрат.
Поряд із цим, поліпшувати потрібно й економічні показники виробництва. Так, на думку фахівців, єдиний шлях до прибуткової відгодівлі великої рогатої худоби — це зменшення собівартості за рахунок зменшення вартості годівлі та утримання тварин. Практики радять дорогі корми (комбікорми) замінювати дешевшими, але не менш поживними, наприклад, буряковим жомом, пивною дробиною тощо.

Якість, якість, і ще раз якість
Задля підвищення конкурентоспроможності українського м’яса важливо не тільки знати вимоги світового ринку, а й усвідомлювати всі складнощі процесу переходу на світові стандарти. Правило “висока якість = висока ціна” ще ніхто не відміняв. Та на конференціях, семінарах та інших заходах, де задля досягнення спільної мети об’єднуються учасники всього етапу виробництва продукції, можна отримати поради, рекомендації щодо зменшення собівартості виробництва, не жертвуючи при цьому якістю.

Анна Назаренко
a.nazarenko@univest-media.com