Контроль ріпаку в зимовий період

Високі температури й бездощів'я спричинили пересихання верхнього шару грунту в більшості регіонів України, що збіглося з оптимальними строками сівби озимих хрестоцвітих культур.

На багатьох площах ріпак висіяли в сухий грунт або значно пізніше за оптимальні строки. Як у першому, так і в другому разі ріпак зійшов на цих полях тільки після випадання опадів - у вересні-жовтні.
Після сходів стояв тривалий безморозний період, коли середньодобова позитивна температура була низькою, тому агротехнічні заходи, спрямовані на прискорення розвитку ріпаку (підживлення азотом, мікродобрива), дали слабкий ефект. Тож посіви ріпаку в багатьох ріпакосійних регіонах мають досить строкатий вигляд на окремих полях, а то й у цілому по господарствах. Де склалися сприятливі погодні умови й було чітко дотримано агротехніки, починаючи від збирання попередника (найперше, збереження вологи й раціональна підготовка грунту до сівби), рослини перебувають у фазі шести і більше листків, коренева шийка - в діаметрі понад 10 мм. Водночас на багатьох полях рослини ріпаку перебувають у фазі трьох-чотирьох листків, коренева система проникає на глибину до 10 см, а коренева шийка має діаметр 4-5 мм. Та й активного росту ріпаку не спостерігається, тож особливих змін у розвитку як добре розвинених, так і слабких посівів до початку активної вегетації чекати не доводиться.
Шкалу оцінки стану посівів ріпаку й прогнозів його врожайності розраховано на посіви з оптимально розвиненими рослинами.
Як засвідчила практика, на посівах, де рослини вийшли із зими (навіть за сприятливої їхньої перезимівлі) у фазі 3-4 листків, урожай буде нижчим мінімум на 30 відсотків.
Зріджені й дуже засмічені посіви зі слаборозвиненими рослинами ріпаку доцільніше пересіяти яровими культурами.
Стійкість культури до морозу залежить від багатьох чинників. Так, без снігового покриву в перезволоженому грунті ріпак може загинути за температури -8°С, тоді як у відносно сухому грунті він протягом кількох днів може витримати 18...25 градусів морозу.
  Нарівні зі слаборозвиненими рослинами в період зими великому ризику вимерзання піддаються й перерослі рослини з точкою росту вище ніж 20 мм над поверхнею грунту. Особливо за різких перепадів температур і зниження концентрації цукрів у точці росту внаслідок зимової вегетації, а також після різкого зниження температури на глибині 3 см, коли критичною для ріпаку є температура 14...15 градусів морозу.
Крім візуального огляду посівів ріпаку, для визначення фактичного стану рослин протягом зимового періоду відбирають моноліти для нового їхнього відрощування.
  Моноліти відбирають у ті самі строки, що й для озимих колосових культур: 25 січня, 23 лютого й 10 березня. Залежно від регіону, ці строки можна змінювати. Обов'язковим є відбір монолітів після різкого зниження температури нижче критичних для ріпаку -14...15°С на глибині 3 сантиметри.
Моноліти треба брати за низьких температур (понад 12° морозу), а потім дати їм змогу поступово відтанути. Для цього їх заносять у приміщення з позитивною температурою, - бажано, не вище 5°С. Коли грунт відтане, проби заносять в освітлене приміщення з температурою 20...25°С і через 12-14 днів визначають стан рослин у цих монолітах.
У зимовий період, до початку активної вегетації ріпаку, посіви періодично оглядають на наявність гризунів. Для цього проходять по периметру та по діагоналі поля і в разі виявлення колоній розкладають отруєну принаду й запалюють її. Передусім обстежують поля з добре розвиненими рослинами, бо саме їх першими заселяють гризуни.

Плетень С.В.,
заввідділом селекції хрестоцвітих кульутр
Рожкован В.В.,
Ведучий науковий співробітник, к.б.н.
Інститут олійних культур