Характеристика нових сортiв кормових культур

Характеристика нових сортiв кормових культур На численні прохання наших читачів публікуємо описання сортів та гібридів кормових культур, внесених до Національного реєстру сортів упродовж 2001 року. Мальва гiбридна Унава Центральний ботанiчний сад НАН України. Метод виведення: мiжвидова гiбридизацiя i добiр. Популяцiї з ЦБС НАН України обох батькiвських видiв мальви мелюки i мальви кучерявої. Сходи темно-зеленого кольору з антоцiановим забарвленням. Стебло пряме, без опушення, заввишки 220—230 см, соковите, нiжне в кормовiй стиглостi, на стеблi формується в основному вiд 8 до 30 мiцних бiчних пагонiв. Листки лопатевi з гофрованими краями, нiжнi, дуже соковитi. Залистянiсть 51%. Суцвiття — завiй, квiтки дрiбнi, блiдо-рожевi. Плiд — вiдкрита коробочка, зiбрана в мутовки (калачики) по 5—12 штук, у коробочцi 10—11 плодикiв. Насiння округло-ниркової форми з оболонкою свiтло-коричневого кольору. Маса 1000 насiнин — 3,8 г. Висока стiйкiсть до посухи. Ураження хворобами неiстотне. Хiмiчний склад: сирий протеїн — 23,9, клiтковина — 20,2, цукор у зеленiй масi — 7,9%. Середня урожайнiсть сухої речовини сорту становить 76,0, насiння — 19,0 ц/га. Сорт забезпечує два покоси. Вмiст бiлка — 22,5, клiтковини — 23,9%. Рекомендовано вирощувати в усiх грунтово-клiматичних зонах України. Нiка Нацiональний ботанiчний сад iм. М. М. Гришка НАН України. Метод виведення: мiжвидова гiбридизацiя i добiр. Вихiднi форми — мальва пульхела i мальва кучерява, популяцiї НБС НАН України. Кущ зiмкнутий. Стебла прямi, округлi внизу, неправильно-округлi зверху, завтовшки 14—17 мм, заввишки 178—255 см, соковитi, 27—43 мiжвузлiв. Кущистiсть значна, на основному стеблi розмiщено вiд 10 до 28 штук бiчних пагонiв I порядку. Листки завдовжки — 15 см, завширшки 16—22 см, черешки — 8—16 см. Форма листкiв 5—7-лопатева, розташування — почергове, листки соковитi. Суцвiття — завiй. Квiтки правильнi, актиноморфнi, блiдо-рожевi, дiаметр — 10—11 мм. Плiд — вiдкрита коробочка, зiбрана в мутовки по 8—12 штук. Кiлькiсть плодикiв-сiм’янок у коробочцi — 9—12. Насiння ниркоподiбної форми, гладеньке, буре. Розмiр насiння: довжина — 2,2—2,5 мм, ширина — 2,0—2,3, товщина — 1,6—1,7 мм. Маса 1000 насiнин — 3,5 г. Одержаний сорт вiдрiзняється вiд батькiвських видiв формою листкової пластинки. Як у мальви пульхели, складчасто-хвилястi листки мають довгасто-клиноподiбну основу. Край листкової пластинки, так само, як у мальви кучерявої, гофрований. Середня урожайнiсть сухої речовини сорту становить 86,0, насiння — 17,0 ц/га. Сорт забезпечує два покоси. Вмiст бiлка — 21,5, клiтковини — 24,7%. Сорт можна висiвати на рiзних грунтах, окрiм дуже заболочених та кислих. Норма висiву у широкорядних посiвах — 700—800 тис.шт./га, у звичайних рядкових — 1,1—1,3 млн шт./га. Строки висiвання на насiння — рано навеснi, на корм — вiд ранньої весни до кiнця липня. Сорт середньостиглий. Рекомендується для вирощування в усiх клiматичних зонах України. Мальва пульхела Рюзана Центральний ботанiчний сад iм.М.М. Гришка НАНУ. Метод виведення: мiжвидова гiбридизацiя i добiр. Популяцiї з ЦБС НАН України обох батькiвських видiв — мальви пульхели i мальви мелюки. Кущ зiбраний. Стебло пряме, 15—17 мм завтовшки, 250—300 см заввишки, нiжне, соковите в кормовiй стиглостi. Кущистiсть значна. Листки великi, 10—19 см завдовжки, 13—26 см завширшки, 5—7-лопатевi з клиноподiбною основою i трохи складчасто-хвилястi з округлими городчасто-зубчастими лопатями, розташування почергове, спiральне, темно-зеленого кольору, без опушення, нiжнi, соковитi. Суцвiття — завій, квiтки правильнi, дрiбнi, бузково-рожевого або блiдо-рожевого кольору, 5-пелюстковi, п’ять чашолисткiв, квiтки розмiщенi в пазухах листкiв, дiаметр — 10—16 мм, висота вiночка — 8—10 мм, 6—12 штук iз завою. Плiд — вiдкрита коробочка 9—12 мм, зiбранi в мутовки (калачики) по 6—12 штук. На спинцi плодика є поперечнi зморшки, з бокiв — рельєфно-радiальнi лiнiї, свiтло-коричневий. Насiння темно-сiре, гладеньке. Стiйкий до посухи, осипання, вилягання. Середня урожайнiсть сухої речовини — 119,0, насiння — 25,0 ц/га. Вмiст бiлка — 22,0, клiтковини — 24,6, цукру в зеленiй масi — 9,6%. Середньостиглий. Рекомендовано вирощувати в усiх зонах України. Мишiй iталiйський (Чумиза) Днiпровський Сорт виведено багаторазовим iндивiдуальним та сiмейно-груповим добором iз сортiв Днiпровська 38 та Коломенська. Це однорiчна злакова культура. Сходи зеленi з частковим антоцiановим забарвленням. Коренева система мичкувата i глибоко проникає в грунт (150 см). Вiд нижнiх надземних вузлiв стебла iнколи вiдходить зеленкувате пружне повiтряне корiння до 2—4 см завдовжки, яке служить для рослин додатковим джерелом живлення i пiдпорою вiд вилягання. Стебло прямостояче, заввишки 160—200 см, завтовшки 8—10 мм, стiйке до вилягання, має 10—12 вузлiв, верхiвка стебла слабо або помiрно поникла. Листки темно-зеленi, без воскового нальоту, зi слабким бiля пiхви опушенням, у перiод колосiння листки промiжнi. Волоть веретеноподiбної форми, свiтло-коричнева, завдовжки 20—25 см, щiльна, добре занасiнена по всiй довжинi волотi, за винятком недорозвинених гiлок бiля основи. Щетинки безбарвнi, короткi. Колосковi луски блiдо-жовтi, легко вiдстають вiд зерна. Насiння свiтло-жовте, дрiбне, голе, округлої форми, трохи приплюснуте з боку рубчика. Вага 1000 насiнин — 2,8 г. У волотi — 20000 насiнин. Сорт стiйкий до посухи, полягання, ураження хворобами. Вегетацiйний перiод — 115 днiв (середньостиглий); на зелений корм i сiно — 60—70 днiв. Мишiй на зелений корм скошують за один-два тижнi до викидання волотi; на силос — на початку достигання головних волотей, а на сiно — на початку викидання суцвiття. Мишiй належить до рослин, що самозапилюються, i тому насiнники слiд розмiщувати iзольовано. Норма висiву — 2,5—З млн (4,5—5 кг) насiнин на 1 га за стрiчкового й широкорядного висiву (45 х 15см i 45 см). За суцiльного рядкового висiву (15 см) норма висiву становить 5 млн/га. Для отримання зеленої маси й сiна норму висiву збiльшують до 4,5—5 млн/га. За широкорядного висiву застосовується мiжрядна культивацiя та загортання у фазi 6—7 листкiв. Середня урожайнiсть насiння — 65—90, зеленої маси — 350—500 ц/га. Вмiст сирого протеїну в зернi — 13—15, крохмалю — 69—65, жиру — 5—8 i цукру — 2—3%. Вихiд крупи в середньому становить 65—75%. Сорт рекомендовано вирощувати в зонах Степу та Лiсостепу. Пелюшка Полiська-1 Iнститут сiльського господарства Полiсся. Метод виведення: iндивiдуально-сiмейний добiр у популяцiях сорту Фаленська 40. Сходи свiтло-зеленого кольору. Листки темно-зеленi, складнi, парноперистi, 2—3 пари листочкiв. Залистянiсть — 37—39%. Стебло — лежаче, витке, 15—18 мiжвузлiв, 110—130 см заввишки. Квiтки поодинокi або подвоєнi, червонi, пурпуровi. Боби — багатонасiннi, 5—6 на рослинi, 4—8 насiнин у бобi. Насiння дрiбне, неправильноокруглої форми, зелене, буре, з матовим блиском. Насiннєва шкуринка бура з темними плямами. Маса 1000 насiнин — 92 г. Сорт середньораннiй. Порiвняно стiйкий до вилягання, осипання. Урожайнiсть зеленої маси — 42,4 ц/га сухої речовини, насiння — 17,5 ц/га. Вмiст бiлка — 19,6%. Напрям використання — кормовий. Рекомендованi зони вирощування — Лiсостеп i Полiсся. Пайза Надiя Iнститут землеробства i бiологiї тварин УААН. Метод виведення: iнтродукцiя та наступнi й масовi добори. Диплоїд. Прямостоячої форми. Листки зеленi, прапорцевий листок довгий, широкий. На початку цвiтiння рослина висока. Суцвiття середньої довжини з дуже великою кiлькiстю колоскiв. Сорт стiйкий до вилягання, осипання, посухи. Середня урожайнiсть сухої речовини — 93,0, насiння — 17,0 ц/га. Вмiст бiлка — 10,5, клiтковини — 32,5%. Середньостиглий. Рекомендованi зони вирощування — Лiсостеп, Полiсся. Козлятник схiдний Салют Нацiональний ботанiчний сад iм. М.М. Гришка НАНУ. Метод виведення: багаторазовий iндивiдуальний вiдбiр. Зразки насiння мiсцевої популяцiї та кавказької популяцiї, ВIК №7925, Румунiя №311373, Нiмеччина №306286. Багаторiчник. У надземнiй частинi утворює трав’янистий кущ iз прямостоячих порожнистих гiллястих пагонiв заввишки 155—160 см. Листки складнопарноперистi, соковитi. Залистянiсть — 55,7%. Суцвiття — багатоквiткова китиця з 30—50 бiлими квiточками. Плiд — бiб 2—4 см завдовжки, мiстить 3—7 свiтло-жовтих насiнин. Насiння дрiбне. Маса 1000 насiнин становить 7,4 г. Корiнь стрижневий з численними бiчними корiнцями. Проникає в глибину грунту на 60—70 см. Сорт вiдрiзняється вiд iнших сортiв бiлим вiночком. Зимостiйкiсть, холодостiйкiсть вища, нiж у люцерни та конюшини. Не вимерзає в умовах України навiть без снiгового покриву. Сорт забезпечує два укоси. Можна використовувати протягом 12 рокiв. Вегетацiйний перiод — 85 днiв. Вихiд сухої речовини пересiчно за рiк використання становить 142,0 ц/га. Вмiст бiлка — 25,2, клiтковини — 30,5%; вихiд бiлка — 3,6 ц/га. Рекомендованi зони вирощування — Лiсостеп, Полiсся. Сiда багаторiчна Вiрджинiя Нацiональний ботанiчний сад iм. М. М. Гришка НАНУ. Метод виведення: вiдбiр iз рослин репродукцiї НБС iм. М. М. Гришка, iнтродукованих зразкiв з Кубанської дослiдної станцiї та ВiРу. Iнтродукована з пiвденно-схiдної частини Пiвнiчної Америки. В Україну потрапила на початку 30-х рокiв XX ст. Форма куща напiвзiмкнута. Стебла прямi, заокругленi внизу, неправильно округлi зверху, свiтло-зеленi, без опушення, заввишки 250 см, соковитi. Кущистiсть значна (8—20 на кущi). Середня кiлькiсть стебел на кущi становить вiд 12 до 23 (частiше 15—16). Листки довгочерешковi, великi, 7-лопатевi, гострокiнцевi, вiд свiтло-зеленого до зеленого кольору без опушення та антоцiанового забарвлення. Залистянiсть — 36,6%. Суцвiття — китиця з 11—15 бiлих квiток. Квiтки розмiщенi у пазухах листкiв на квiтонiжках завдовжки 1,5—6,0 см. Пелюстки обернено-яйцеподiбної форми. Пiдчашшя вiдсутнє. Плiд — дрiбна коробочка, 3—5 мм у дiаметрi, мiстить по 4—8 сiрувато-коричневих ниркоподiбних насiнин. Маса 1000 насiнин — 2,5—3,0 г. Коренева система потужна, розгалужена, проникає у пiдгрунтя до З м. На глибинi 10—15 см розмiщенi кореневища, з яких щорiчно формуються новi пагони вiдновлення. Розмноження насiнням i вегетативне. Плодоносить з другого року життя. Вегетацiя триває до жовтня, тому на пiвночi Лiсостепу України насiння часто не дозрiває. Вегетацiйний перiод становить 145 днiв. За перiодичного використання до цвiтiння i на насiння в повнiй стиглостi на одному мiсцi продуктивнiсть не знижується упродовж 8—10 рокiв. Трава сiди характеризується високим вмiстом поживних речовин. Вмiст бiлка — 18,1, клiтковини — 30,3%. Середня урожайнiсть сухої речовини — 176,0, насiння — 15,0 ц/га. Рекомендовано вирощувати у всiх клiматичних зонах України. Я. Рибалко, головний спецiалiст Управлiння випробування сортiв рослин Держкомiсiї України з випробування та охорони сортiв рослин