Характеристика нових сортiв кормових культур

На численні прохання наших читачів публікуємо описання сортів та гібридів кормових культур, внесених до Національного реєстру сортів упродовж 2001 року. Горошок (Вика яра) Бiлоцеркiвська 7 Бiлоцеркiвська дослiдно-селекцiйна станцiя Iнституту цукрових бурякiв УААН. Метод виведення: гiбридизацiя селекцiйного АЗ 125-79 iз сортом Бiлоцеркiвська 50. Сходи зеленi, слабо опушенi. Листки — 7—8 пар, зеленi, з вусиками, кiнчик листка трохи виїмчастий. Облистянiсть — 58—62%. Стебло звичайне, опушене, заввишки 125—140 см. Квiтки сидячi, квiтконiс короткий, зелений, по 2—3 лiлово-пурпурових квiтки. Боби свiтло-коричневi, прямi, з гострим зiгнутим кiнчиком, довжина — 6,0, ширина — 0,8 см, опушення рiдке, 6—9 насiнин у бобi; 24—40 бобiв на рослинi. Насiння середнє й дрiбне, свiтло-коричневе без малюнка, сiм’ядолi рожевi, насiннєвий рубчик сiрий, середньої довжини. Маса 1000 насiнин — 56 г. Стiйкий до осипання, посухи. Середня врожайнiсть сухої речовини — 64,4, насiння — 22,1—25,0 ц/га. Вмiст бiлка — 19,0%. Рекомендовано вирощувати в усiх клiматичних зонах України. Бiлоцеркiвська 96 Бiлоцеркiвська дослiдно-селекцiйна станцiя IЦБ. Сорт створено шляхом добору iз штучної популяцiї гiбридiв: БЦ 64/55 х БЦ 222, БЦ 199 х БЦ 222, 92/65 х БЦ 222. Сходи слабоопушенi, зеленi. Листки зеленi, кiнчик — виїмчастий, вусики розгалуженi, облистянiсть середня. Стебло звичайної форми, зелене, опушене, 100—140 см заввишки, 25 мiжвузлiв. Квiтки сидячi, квiтконiс короткий, зелений з 2—3 великими лiлово-пурпуровими квiточками. Боби прямi з гострим зiгнутим кiнцем, свiтло-коричневого кольору, опушення рiдке, 6—10 насiнин у бобi. Насiння коричневе з мiлкою сумчастiстю i плямами бiля рубчика, кулясте, середньої величини. Сорт достатньо стiйкий до посухи впродовж вегетацiйного перiоду. Середньостиглий. Середня урожайнiсть насiння сорту — 23,3 ц/га, виковiвса — 62,7, самої вики — 30,0 ц/га сухої речовини. Сорт вiдрiзняється вiд iнших сортiв, внесених до Реєстру, рiзновиднiстю i забарвленням насiння. Рослини сорту мають високу конкурентоспроможнiсть у сумiсних посiвах, що гарантує високий урожай викосумiшi. Рекомендовано до вирощування в зонi Степу. Багатоплiдна Тернопiльська державна сiльськогосподарська дослiдна станцiя. Сорт зерноукiсного типу. Сходи зеленi, опушення рiдке. 8—10 пар листочкiв, зелених, без пазушної плями, цiльнокраїх. Вусики середнi. Стебло зелене, опушення середнє, форма звичайна, 130—150 см заввишки, ребристе з прямим закiнченням. Квiтки пазушнi, сидячi, квiтконiс короткий, свiтло-зелений, по 2—4 квiтки фiолетово-бузкового кольору. Боби середнi, свiтло-коричневi, вигнутi, з середнiм носиком, опушення середнє, 7—8 насiнин у кожному бобi. Насiння середнє, овальне, сiро-зелене, рубчик свiтло-коричневий, нечiтко виражений, гладенький. Середня врожайнiсть сухої речовини — 65,9, насiння — 17,9 ц/га. Вмiст бiлка — 19,0%. Вегетацiйний перiод — 100 днiв. Рекомендовано вирощувати в зонi Полiсся. Подiльська 9 Вiнницька державна сiльськогосподарська дослiдна станцiя. Сорт створений методом гiбридизацiї вiд схрещування гiбридної лiнiЇ 10/79 iз сортозразком монгольського походження (за каталогом 35320). Сходи свiтло-зеленi. Листки довгасто-овальнi, 7 пар листочкiв, мають вусики. Облистянiсть 55—60%. Форма рослин звичайна, кущова. Стебло свiтло-зелене, без опушення, звичайної форми, 80—100 см заввишки, 20—22 мiжвузля, 3—5 гiлочок на висотi 10 см. Квiтки пазушнi, дрiбнi, 1—2 квiточки на квiтконосi, колiр квiтки: парус — бузковий, крила — малиновi, човник — лiловий. Боби лущильного типу, пергаментний шар великий, шов тонкий, вiд 18—25 до 45 бобiв на рослинi, зiгнутої форми, свiтло-коричневого кольору, опушення середнє, довжина — 6 см, ширина — 0,7—0,8 см, 7—8 зрiдка 9—10 насiнин у бобi. Насiння овальне, лiлове, сiм’ядолi жовтi, рубчик сiрий, тонкий, невеликий; насiння гладеньке, блискуче. Маса 1000 насiнин — 60 г. Стiйкий до осипання, посухи. Має середню стiйкiсть до вилягання. Середня урожайнiсть сухої речовини — 56,8, насiння — 18,9 ц/га. Вмiст бiлка — 19,6%. Рекомендовано вирощувати в усiх клiматичних зонах України. Гiбридна 97 Полтавська державна сiльськогосподарська дослiдна станцiя. Метод виведення: внутрiшньовидова гiбридизацiя, iндивiдуальнi та популяцiйнi добори з кращого потомства гiбриду: Бiлоцеркiвська 33 х Бiлоцеркiвська 222. Сходи з густим опушенням, листкова пластинка зелено-слабоантоцiанового кольору. 7—8 пар цiльнокраїх листочкiв, 2—3 розгалужених вусики. Облистянiсть — 48—53%. Стебло сланке, зелене, опушення рiдке, форма ребриста 4—8-гранна, заввишки 85—100 см, 17—22 мiжвузля, з прямим закiнченням. Квiтки пазушнi, квiтконiс короткий, зелено-антоцiанового кольору з двома великими — 19—24 мм — квiтками, парус лiлового кольору, крила пурпуровi, човник бiлувато-зеленуватий з темносинiм краєм, чашечка п’ятизубчаста, правильна, опушена. Бiб лущильного типу, пергаментний шар великий, шов тонкий, свiтло-коричневого кольору, опушення рiдке, 38—60 бобiв на рослинi, по 7—9 насiнин у кожному. Насiння круглясте, без малюнка, має оливкове забарвлення, колiр сiм’ядоль — вiд свiтло-жовтого до свiтло-сiрого, рубчик бруднувато-бiлий, поверхня рiвна з матовим блиском. Середня урожайнiсть сухої речовини — 68,9, насiння — 17,5 ц/га. Вмiст бiлка — 19,5%. Рекомендовано вирощувати в усiх зонах України. Горошок (Вика озима) Українка Одеський сiльськогосподарський iнститут. Метод виведення: iндивiдуальний природний добiр. Вид — вика волохата. Сходи зеленi з антоцiановим вiдтiнком, опушення рiдке. Листки — 7—8 пар темно-зеленого кольору iз загостреним кiнчиком, 1—2 вусики. Облистянiсть — 40—45%. Стебло зелене, слаборебристе, середньої товщини, заввишки 150—230 см, 22—27 мiжвузлiв. Квiтки видовженi, пазушна китиця складається iз 22—25 дрiбних фiолетових квiточок. Боби сплюснутi голi, жовто-бурого кольору, 0,8—2,6 см завбiльшки, без опушення, 5—7 насiнин у кожному. Насiння середнє, кулястої форми, гладеньке, блискуче, без малюнка, вiд бурого до чорного кольору, насiннєвий рубчик короткий, широкий, овальний, вiд темно-коричневого до чорного кольору. Маса 1000 насiнин — 30,0 г. Має середню стiйкiсть до вилягання, осипання, посухи. Ураженiсть аскохiтозом — 10,0, кореневими гнилями — 13,0%. Середня урожайнiсть сухої речовини — 46,8, насiння — 19,9 ц/га. Вмiст бiлка — 23,6%. Середньостиглий. Рекомендовано вирощувати в зонах Лiсостепу, Полiсся. Приморка Одеська державна сiльськогосподарська дослiдна станцiя УААН, Iнститут кормiв УААН. Сорт створено методом багаторазового добору iз гiбридної популяцiї (Чорноморська х Савченко). Сходи рослини без опушення, листкова пластинка темно-зеленого кольору, нижня частина фiолетова з переходом у зелений. Форма рослин розлога. Стебло свiтло-зелене, опушення незначне, висота — 160—170 см, 30—35 мiжвузлiв, закiнчення пряме. Квiтки дрiбнi, темно-бузкового кольору. Боби лущильного типу, пергаментний шар нерозвинений, тонкий, свiтло-коричневого кольору. Насiння середнє (3,7—4,2 мм), чорне, сiм’ядолi жовтi. Сорт зимостiйкий, посухостiйкий, стiйкий до розтрiскування бобiв та до основних видiв хвороб та шкiдникiв. Високопродуктивний. Середня урожайнiсть сухої речовини — 58,7, насiння — 9,9 ц/га. Якiснi показники: вмiст бiлка — 20, жиру — 0,75%. Сорт середньостиглий. Рекомендовано для зони Лiсостепу. Сорго вiничне Таврiйське 1 Генiчеська дослiдна станцiя Iнституту кукурудзи УААН. Метод виведення: схрещування на фертильнiй основi колекцiйних номерiв Н-351552С, мiсцевi коричневi, Сирiя та Вiничне 141-1/2. Сходи зеленi зi слабоантоцiановим вiдтiнком, кущистiсть — 1,8—2,3 стебла на рослинi. Волоть зiмкнута, центральний стрижень вiдсутнiй, солом’яно-коричневого кольору, добре висунута iз пiхви листка. Сорт середньораннiй. Рослина має iнтенсивний початковий рiст. Волоть добре розвинена, якiсна для виготовлення вiникiв. Сорт посухостiйкий, не вилягає. Рекомендовано вирощувати в зонах Степу, Лiсостепу. Карликове 45 Iнститут кукурудзи УААН. Метод виведення: добiр з гiбрида вiд схрещування сортiв вiничного сорту Вiничне раннє та Донське 35. Сходи зеленi, рослини низькорослi, заввишки 135—165 см, волоть довга (45—50 см) жовтогарячого кольору, кущистiсть висока (2—3). Сорт ранньостиглий. На вiники рекомендується висота стояння 300—400 рослин на гектар, що забезпечує належну товщину стебла, довжину волотей та максимальний вихiд вiникiв, що становить 3,5—5,5 тис./га залежно вiд рiвня вологозабезпечення тощо. Сорт стiйкий до посухи, вилягання, осипання. Порiвняно стiйкий до ураження хворобами. Рекомендовано вирощувати в зонах Лiсостепу, Полiсся. Сорго кормове Кримське 15 Кримський державний аграрний унiверситет. Сорт виведено багаторазовим iндивiдуальним та сiмейно-груповим добором iз сорту Сахарне 32. Сходи рослини мають слабоантоцiанове забарвлення. Волоть округло-овальної форми, коричнево-сiра, слабо опушена, 25—28 см завдовжки. Листкова пiхва брудно-антоцiанового кольору, опушена. Листки темно-зеленi, неопушенi, центральна жилка зелена. На головному стеблi — 12—13 листкiв. Стебло брудно-антоцiанового кольору, заввишки 240 см. Насiння — кулясте, буре, плiвчасте. Колоски — гроноподiбнi, слабозiгнутi, остистi; колоскова луска червоно-коричнева, щiльно охоплює зерно. Маса 1000 насiнин — 23 г. Сорт посухостiйкий, придатний до механiзованого збирання, забезпечує два-три покоси. Середня урожайнiсть сухої речовини — 111,5, насiння — 45,5 ц/га. Сорт належить до середньостиглої групи. Рекомендовано вирощувати в зонi Степу. Сорго-суданковi гiбриди Ювiлейний 75 Кримський державний аграрний унiверситет. Метод виведення: материнську стерильну лiнiю зернового сорго Бурана 8С створено методом багаторазових схрещувань. Батькiвська лiнiя — суданська трава Сочна 2. Сходи рослин мають слабоантоцiанове забарвлення. Кущ прямостоячий, добре розвинений. Волоть велика, буро-сiрого кольору. Центральна жилка листка зелена, неопушена. Насiння буре, плiвчасте. Колоски гроноподiбної форми, слабозiгнутi, колоскова луска брудно-бiла. Маса 1000 насiнин — 28,1 г. Вегетацiйний перiод — 110 днiв. Середня урожайнiсть сухої речовини — 97,3 ц/га i на зрошеннi — 169,5 ц/га. Вмiст бiлка — 13,6%, цукру в соку стебла — 8,1%. Сорт вiдзначається соковитiстю стебла, стiйкий до пошкодження тлею, на зрошуваних землях забезпечує три повноцiнних покоси, швидко вiдростає пiсля скошування. Hалежить до групи ранньостиглих сортiв. Рекомендовано вирощувати в зонi Лiсостепу. Хатьма (лаватера) тюринзька Стугна-1 Центральний ботанiчний сад НАНУ. Метод виведення: шляхом iнтродукцiї з рослин природної флори України, методом добору багаторiчних екземплярiв за продуктивнiстю, пластичнiстю, зимостiйкiстю. Багаторiчник. Належить до родини мальвових. В умовах культури на високому агрофонi утворює потужнi кущi заввишки понад 2 м. Пагонiв першого ряду — 11—13. Облистянiсть у фазi бутонiзацiї — 50—53%. Квiтки великi, рожевi з поздовжнiми рисками. Насiння в коробочках, на плодонiжках по 10—20 штук, дрiбне, сiре, маса 1000 насiнин — близько 4 г. Коренева система мiцна, стрижнева, глибоко проникає в пiдгрунтя. Строкiв посiву два. Перший — пiдзимнiй, за два тижнi до замерзання грунту. Сходи з’являються рано навеснi. Протягом лiта формується перший урожай, за масою менший, нiж у наступнi роки. Другий — весняний, одразу пiсля достигання грунту. Середня урожайнiсть сухої речовини — 102,0, насiння — 4,3 ц/га. Хiмiчний склад в абсолютнiй сухiй речовинi: сирий протеїн — 22,1, клiтковина — 27,1%, цукор у зеленiй масi — 4,6%. Рекомендовано вирощувати в усiх зонах України. Я. Рибалко, головний спецiалiстУправлiння випробування сортiв рослин Держкомiсiї України з випробування та охорони сортiв рослин