Над якими питаннями сьогодні ламають голову науковці-ґрунтознавці та які концептуальні підходи вони пропонують для відновлення ґрунтів, що зазнали впливу під час збройної агресії, — про це та багато іншого розповіла Ірина Пліско, завідувачка лабораторії геоекофізики ґрунтів імені академіка НААН В.В. Медведєва ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського».
Пані Ірино, розкажіть, будь ласка, докладніше, яка ситуація нині спостерігається з ґрунтами на тлі повномасштабної війни. Чому проблема деградації ґрунтів в умовах воєнних дій є надзвичайно актуальною для України та які масштаби ураження сільськогосподарських ґрунтів, зокрема чорноземів, вже спостерігаєте?
— Почну з того, що явище деградації ґрунтів, що відбувається в умовах сучасного землекористування, заходи з його попередження і нейтралізації стали на сьогодні провідними напрямами науково-дослідних робіт. Бойові дії, які нині тривають в Україні, охопили великі території і ведуться переважно в зоні розташування саме чорноземних ґрунтів, які мають високу потенційну родючість.
Оскільки цей дорогий, унікальний чорноземний скарб значною мірою вже засмічений війною, то надто важливо, щоб ґрунтознавча та суміжні з неї наукові спільноти зосереджували всі свої можливі, а також неможливі зусилля на відновлення цього скарбу, сподіваючись також на міжнародну допомогу та дослідну співпрацю.
У нинішній складній ситуації фахівці Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» також не залишилися осторонь. Науковцями інституту розроблено низку картографічних матеріалів, що відображають вплив війни на ґрунти та ґрунтовий покрив. На жаль, нині ситуація дещо погіршується, ми продовжуємо її моніторити.
За даними фахівців інституту, орієнтовна площа активних воєнних дій, наприклад, у Харківській області, яка межує з росією, становить приблизно 12,6 тисяч квадратних кілометрів, тобто близько 40 % від загальної площі області. І зони воєнних дій охоплюють території 5 із 7 адміністративних районів та 29 із 56 територіальних громад Харківської області. За даними карти ґрунтово-екологічних ресурсів, із загальної площі зони воєнних дій на ґрунти сільськогосподарських угідь припадає приблизно 972 тисячі гектарів. Це свідчить про те, що саме площі активно використовуваних ґрунтів займають більшу частину зони бойових дій — близько 77 % від її загальної площі. Для порівняння, це становить приблизно 31 % загальної площі Харківської області.
Ґрунти сільськогосподарських земель є й найбільш постраждалими, адже займають більше 85 % зони ураження. І хочу сказати, що серед ґрунтів, які опинилися в зоні воєнних дій, значну частину, більше 87 %, займають чорноземи типові, чорноземи звичайні, чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені ґрунти. Це так звані «black soils», за визначенням ФАО, із великим містом органічного вуглецю, і вони є найродючішими ґрунтами України.
Біографічна довідка
ПЛІСКО́ Ірина Владленівна (30. 04. 1962, с-ще Панютине Лозівського р-ну Харківської обл.)— вчений-ґрунтознавець. Доктор сільськогосподарських наук (2019). Закінчила Харківський сільськогосподарський інститут (1984). Відтоді працює в Національному науковому центрі «Інститут ґрунтознавства та агрохімії НААНУ» (Харків): від 2008— виконувач обовʼязків завідувача, від 2010— завідувач лабораторії геоекофізики ґрунтів. Наукові дослідження: оптимізація агрофізичних властивостей орних ґрунтів та їхня трансформація під впливом антропогенних чинників; удосконалення методичних підходів до оцінювання якості ґрунтів (бонітування, грошова оцінка, інвестиційна привабливість); обґрунтування та впровадження диференційованих агротехнологій з урахуванням зональних і регіональних особливостей неоднорідності ґрунтового покриву; діагностика й картографічно-аналітичне оцінювання фізичної деградації орних ґрунтів за даними космічного сканування; геопросторова диференціація показників ґрунтової родючості; механічна та фізична деградація орних ґрунтів, що виникла внаслідок збройної агресії рф проти України.
Основні праці
Бонитировка и качественная оценка пахотных земель Украины. Х., 2006 (співавт.); Цінні, деградовані і малопродуктивні ґрунти України: заходи з охорони і підвищення родючості. Х., 2015 (співавт.); Прогнозування у ґрунтознавстві. Х., 2018 (співавт.); Якість орних ґрунтів. Х., 2020; Фізична деградація орних ґрунтів України (оцінювання, профілактика, призупинення). Х., 2020 (співавт.); Устойчивое управление почвенными ресурсами в евразийском регионе. Рим, 2021 (співавт.).
Які саме види та ступені мілітарної деградації ґрунтів виділяються за результатами ґрунтово-картографічних досліджень і як вони оцінюються?
— Сьогодні співробітниками нашого інституту розроблено ґрунтово-картографічні матеріали, які дозволяють оцінити масштаби і пошкодження для планування заходів щодо відновлення родючості та раціонального використання ґрунтів. На прикладі Чугуївського району, для територіальної громади виділено ареали різного характеру мілітарної деградації ґрунтів, а саме механічної — результати обстрілів та будівництва фортифікацій, фізичної — внаслідок переущільнення ґрунтів важкою технікою та пірогенної — в результаті пожеж.
Основними причинами деградації ґрунтів є механічна, фізична, хімічна, фізико-хімічна, біологічна та радіаційна.
Наприклад, розглянемо одне з питань, безпосередньо пов’язане зі ступенем поширення всіх видів так званої мілітарної деградації. Загалом виділяють п’ять основних ступенів такої деградації: від стану, який можна вважати відсутнім або практично відсутнім, коли ушкоджено менш ніж 10 % площі, наприклад окремої земельної ділянки чи поля, — до катастрофічного ступеня деградації. У цьому випадку ураження становить понад 75 % від загальної площі поля або земельної ділянки.
Унаслідок військових дій формуються окремі ділянки, які є потенційно небезпечними. Йдеться про місця розливу нафтопродуктів, горіння військової техніки, падіння гвинтокрилів та іншої техніки, яка згорала, зокрема й на сільськогосподарських угіддях. Такі території потребують детального дослідження, і ми цим також займаємося. В установі працює відділ охорони ґрунтів, який узагальнює та поширює отримані результати, а також займається питаннями відновлення цих ґрунтів або їх вилучення з сільськогосподарського обігу у випадках значного перевищення вмісту небезпечних речовин - зокрема нафтопродуктів чи важких металів.
Що стосується механічної та фізичної деградації, хочу наголосити, що, наприклад, механічна деградація ґрунтів – це процес зниження якості ґрунту, що проявляється в вигляді механічної деформації ґрунтового покриву під час переміщення колісної та гусеничної військової техніки, тимчасової та довготривалої дислокації військових підрозділів, будівництва наземних та підземних захисних споруд, утворення кратерів від бомбардування, мінування та розмінування території, а також будівництво оборонної інфраструктури. Механічне порушення ґрунтів, ґрунтового покриву внаслідок ведення військових дій потребують проведення додаткових ґрунтово-географічних досліджень, а також проведення картографування ґрунтового покриву пошкоджених територій, вивчення властивості порушених ґрунтів, їхнього агроекологічного оцінювання з метою поліпшення їх стану. За оцінками ООН, ґрунти та рослини у постраждалих від війни районах зазнають як прямого, так і непрямого впливу, що вимагає необхідності розробки обов’язкової програми реабілітації ґрунтів після закінчення бойових дій та проведення моніторингу пошкоджених ґрунтів.
Ґрунти зазнають ущільнення, порушення структури і виникнення ерозійних процесів. Як наслідок, це механічна та фізична деградація ґрунтів, як прояв мілітарної деградації взагалі.
Фізична деградація визначається як комплекс процесів, які викликають руйнування, переміщення та відкладення частинок та маси ґрунту, спрощеної будови та мікробудови, викликає негативні зміни його режимів: водного, температурного та повітряного, що представляє найбільшу небезпеку. Це процес зміни фізичних параметрів ґрунту.
Одним з видів прояву мілітарної деградації, безумовно, є і біологічна деградація, тому що вона полягає в стійкому погіршенні біологічних властивостей гранту, скороченні чисельності, видового різноманіття, порушення оптимального співвідношення різних видів ґрунтових мікроорганізмів, в тому числі мікро-, мезо- та макрофауни.
Також до явищ біологічної деградації відносяться зміни інтенсивності протікання біологічних процесів, зниження ферментативної активності, погіршення фітосанітарного стану ґрунту і набуття ґрунтом фітотоксичних властивостей. Також в нашій установі є лабораторія, яка займається саме питаннями, що пов’язані з біологією ґрунтів.
Варто відмітити, що деградаційні явища, що виникають у ґрунті наслідок військових дій, суттєво відбиваються на живих організмах ґрунту, знижують його біологічну активність і у підсумку це дуже негативно впливає на родючість ґрунтів.
Розкажіть докладніше, чим загрожує така ситуація в майбутньому і до яких наслідків потрібно готуватись?
- Як агрофізик, я уточню більш детально які можуть бути наслідки. За результатами моніторингу земель Донецької та Луганської областей, яка проведена Українською гельсінською спілкою з прав людини «Захист навколишнього природного середовища під час збройного конфлікту» у 2017 році, різні ґрунти за своїм гранулометричним складом по-різному відновлюються. Період відновлення природної рослинності займає 5-7 років. Якщо говорити за чорноземні ґрунти, то це ґрунти, які мають спроможність відновлюватися скоріше. Але все одно для відновлення потрібно щонайменше до 3 років.
Що стосується безпосередньо фізичної деградації, ми проводили дослідження починаючи з 2022 року, вивчаючи гранулометричний склад ґрунтів, які були дуже пошкоджені в результаті військових дій. Дослідження були проведені вже на деокупованих територіях – у вересні 2022 року, коли вже була можливість такі дослідження проводити. Науковці відмітили, що поля були практично зрешечені локальними вирвами внаслідок дуже потужних обстрілів на початку вторгнення.
Але головний висновок, який ми можемо зробити, як науковці, перш за все, це перемішування внаслідок цих обстрілів, це перемішування шарів ґрунту, тобто на поверхню потрапляють нижчі розташовані шари ґрунту, які мають значно менше кількості гумусу, органічної речовини в цілому. І це перемішування призводить до того, що якісні показники ґрунтів погіршуються.
Безумовно, одним з основних проявів фізичної деградації є переущільнення ґрунтів. Воно існувало і раніше. Тепер до того переущільнення, яке ми мали до початку військових дій, доєдналось так зване переущільнення наслідок мілітарної деградації. Чому виникло таке явище? Росія почала свої військові дії саме в кінці лютого і активно заходила на нашу територію у березні. Саме в цей період ґрунт був досить вологим. У зв’язку з цим утворилися штучні шляхи чи дороги, по яким йшла військова техніка з території росії. Окупанти йшли полями, прокладаючи свої штучні дороги. І внаслідок цього ґрунт дуже переущільнився.
Наведу приклад Золочівської громади. Дослідження, яке ми провели у 2023 році показало, що попри те, що з початку бойових дій минув уже більше ніж рік, переущільнення ґрунтів, особливо у верхньому шарі, залишалося дуже високим. Для чорноземних ґрунтів, які переважають на території Золочівської громади, рівень переущільнення був набагато вищим порівняно з контрольними ділянками. Це свідчить про те, що чорноземні ґрунти (на тій території переважає чорнозем типовий) навіть протягом двох років повністю не відновилися. Тобто переущільнення ґрунту спостерігалося й надалі.
Небезпека проведення досліджень все ще існує, чи не так?
— Так, і хочу сказати, що не завжди є можливість провести належні дослідження, особливо зараз, у зв’язку з загостренням військової ситуації в Харківській області. Ми не завжди маємо змогу проводити визначення щільності будови ґрунту саме в польових умовах, тому що це доволі небезпечно. Але відбір зразків і визначення гранулометричного складу, який дещо швидше відбувається, і визначення вмісту гумусу дозволяє нам визначити і значення щільності будови за спеціально розробленими в лабораторії геолого-геофізичними моделями.
Які кроки можуть допомогти полегшити роботу з відновлення ґрунтів?
— Комплекс заходів із відновлення ґрунтів — це робота, яка здійснюється вже зараз, в умовах воєнного стану, і, безумовно, буде продовжуватися після завершення бойових дій в Україні. Важливим аспектом є інформування щодо порушених земель, заходи з контролю за якістю ґрунтів.
Що ж входить до комплексу заходів з відновлення ґрунтів. Це законодавче забезпечення, цілий блок, який пов’язаний з удосконаленням нормативно-правового забезпечення охорони ґрунтів, та, безумовно, з гармонізацією з європейським ґрунтовим законодавством. Наприклад, зокрема, через прийняття закону України про внесення змін до деяких актів України щодо охорони ґрунтів та відтворення їх родючості.
Нормативно-методичне забезпечення — це безпосередня розробка відповідних нормативно-правових документів щодо оцінки – дуже важливий аспект оцінки шкоди та збитків, яке завдала збройна агресія. Це також матеріали ґрунтово-агрохімічного обстеження, які потрібно проводити саме на тих ґрунтах, які були пошкоджені внаслідок військових дій.
Ще один важливий аспект – використання дистанційних методів, тому що не завжди можна дістатися до тих територій, і військова адміністрація не надає дозволів науковцям бути присутніми та проводити свої науково-дослідні роботи на тих територіях, які наближені до територій ведення активних бойових дій.
Йдеться, зокрема, про організацію та проведення моніторингових заходів, картографування територій тощо. Важливим є й удосконалення окремих процедур, наприклад відбору зразків. В Україні діють ДСТУ, які регламентують процес відбирання зразків, однак існує певна специфіка відбору саме на територіях, пошкоджених унаслідок бойових дій.
Що стосується технологічного забезпечення, то воно охоплює заходи, такі як, зокрема, оптимізація структури земельних угідь, а також консервація земель, деградованих унаслідок бойових дій, які в окремих випадках уже неможливо відновити.
Також важливим аспектом є вирощування енергетичних культур, проведення рекультивації, різних меліоративних заходів, в тому числі гідротехнічних, хімічних тощо.
Фахівці нашого інституту працюють над удосконаленням систем застосування добрив, оскільки в умовах війни, а частково ще й до її початку, виникали питання нестачі агрохімікатів і добрив. Тому надзвичайно важливо використовувати вітчизняні ресурси для відновлення та розвитку власного виробництва, а також для розробки нових видів добрив. Окрім цього, варто звернути увагу на впровадження та поширення інноваційних систем обробітку ґрунту. Наприклад, якщо спостерігається переущільнення ґрунту, то, можливе застосування глибокого обробітку. Також дуже перспективним є, наприклад, застосування точних систем землеробства, в тому числі, і точного обробітку ґрунту.
А як щодо кадрового забезпечення – нині це одна з гострих проблем на ринку праці?
— Це дуже важливе питання, адже сьогодні наявна гостра потреба у кваліфікованих фахівцях – ґрунтознавцях та агрохіміках, які здатні виконувати всі роботи на високому професійному рівні: це діяльність, що пов’язана з охороною земель, дослідженням ґрунтів, їхнім раціональним використанням і відтворенням родючості, зокрема на територіях, пошкоджених унаслідок надзвичайних ситуацій, збройної агресії та бойових дій.
На жаль, нині в Україні лише два заклади вищої освіти готують фахівців, спеціалізація яких безпосередньо наближена до цих питань. Водночас украй важливо й надалі розвивати ці напрями підготовки, зокрема шляхом упровадження спеціальних навчальних дисциплін. Це дало б змогу агрономам глибше вивчати процеси, пов’язані зі станом ґрунтів та їх змінами — як унаслідок нераціонального землекористування, так і в результаті військових дій.
Не менш важливе питання — фінансового забезпечення діяльності по відновленню ґрунтів. Які джерела коштів можуть бути задіяні? Чи є можливість залучати додаткові джерела фінансування, наприклад міжнародних організацій?
— Фінансове забезпечення також має суттєве значення щодо відновлення ґрунтів, але, в основному, воно зосереджене на репараціях зі сторони росії. Але, як ми знаємо, цей процес може затягнутися. Тому важливо залучати кошти з держбюджету та місцевого бюджету, якщо можливо, залучати фінансування міжнародними організаціями, в тому числі залучаючи до активної участі самих фермерів у цих процесах.
Починати потрібно з розмінування пошкоджених територій можливо, як силами самих фермерів, якщо ушкодження не значні, так і за допомогою спеціальних служб ДСНС та різних міжнародних організацій. До речі, такі роботи вже проводяться в Харківській області, також із залученням міжнародних організацій у тому числі.
Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com