В Україні процвітають побори з експортерів сільгосппродукції

Останніми роками різко почастішали нотифікації на українське зерно — скарги від іноземних покупців на наявність у ньому карантинних організмів. Фахівці стверджують, що таку ціну Україна платить за існуючу схему поборів з експортерів, які офіційно проводяться як оплата фумігаційних послуг, ясна річ, «липових». Докладніше про проблему розповіла президент ВГО «Фумігаційна асоціація» Тамара Підберезняк.

Скажіть будь ласка, що конкретно стало причиною скарг і Вашої асоціації, і суб’єктів господарювання?

Наведу свіжий приклад. Термінал фірми «Бруклін-Київ» у порту Чорноморська пів року не міг отримати акредитацію для експорту в Китай тому що Одеська лабораторія Держпродспоживслужби нібито знайшла в їхньому терміналі карантинних шкідників. А київська лабораторія тієї ж ДПСС підтвердила висновок своїх одеських колег.

Я знаю цю фірму — там працюють професійні й пунктуальні люди, тому я не вірю висновкам вищезгаданих лабораторій, які явно домовилися між собою. Незалежна експертиза, замовлена фірмі SGS, яка є світовим лідером у сфері лабораторних дослідів, теж показала, що ніяких шкідників там немає. Але при оформленні фітосанітарного сертифіката останнє слово — за ДПСС. А вона сертифіката не дає.

І так усім створюють різноманітні перешкоди в отриманні фітосанітарних сертифікатів. А от ті, хто замовляє фумігацію зерна в «потрібній» фірмі, платячи 35 центів за тонну, отримують фітосанітарні сертифікати завжди.

При цьому відбувається не перевірка, а імітація: проби відбирають, але записують те, що треба. Якщо заплатили. А якщо не заплатили — записують наявність якихось узятих зі стелі карантинних організмів. І якщо незалежні від ДПСС лабораторії надають інші висновки, їх не беруть до уваги: під час оформлення фітосанітарного сертифіката має значення лише дані лабораторії Держпродспоживслужби.

Наскільки я зрозумів, це не поодинокий випадок?

Вважаю, це система, і не тільки в Чорноморську, а в усіх морських портах України. Спочатку одноразово беруть велику суму, а потім з кожної партії 35 центів з тонни. Причому останнє проводиться наступним чином: усіх попереджають, що якщо фумігаційні роботи виконувала не фірма Х, то фітосанітарного сертифіката не отримаєте.

Враховуючи, що однієї пшениці експортується 20 млн т, бенефіціари схеми заробляють не один десяток мільйонів доларів на рік тільки на експорті зерна. А є ще експорт інших видів сільськогосподарської сировини, є імпорт овочів і фруктів — одних бананів скільки завозиться!

Хто ж на вершині цієї корупційної піраміди — ДПСС чи їх ще хтось покриває?

Підозрюю, що  покриває. Писали, що   свого часу це робив перший заступник голови СБУ, якого звинувачували у «кришуванні» бізнесу, зокрема, експорту горіхів. Але коли він подав у відставку практично одночасно з останньою зміною президента країни, то схему «підхопив» його наступник.

Але ж якщо експортерам виписують такі «липові» фітосанітарні сертифікати, то чи не є це причиною численних нотифікацій, тобто виявлення за кордоном карантинних організмів в українському зерні, останніми роками?

Нотифікації — це окрема тема, не настільки проста. Справді, якщо в українському фітосанітарному сертифікаті написано «що треба», а клієнт виявляє шкідників чи хворобу, то це суттєво шкодить іміджу нашої сільгосппродукції на міжнародній арені. І якщо всіх спрямовують на фумігацію в «наближену» фірму, то ризик таких ситуацій зростає. Бо фірма не має обладнання, яке дає змогу прискорено обробляти зерно. А якщо просто закладати препарат у трюм із зерном, то часу, поки воно йде до клієнта, може виявитися недостатньо: наприклад, судно прибуває за 12 днів, а час експозиції препарату, згідно технології, має становити 20.

Врешті, у цій справі є ще один цікавий момент. Якщо в зерні виявлено карантинні організми, воно, згідно нормативів, повинно бути повернуте відправнику або знищене. Натомість я вже разів п’ять зверталася за інформацією щодо причин нотифікацій — мені надають інформацію тільки про кількість випадків і нічого не кажуть про те, що далі відбувається з зерном: чи його повернули, чи обробили, чи утилізували. Я підозрюю, що зерно купують ті самі замовники, тільки вже за жалюгідні копійки як нетоварне.

Чи звертався хтось до правоохоронних органів щодо згаданих Вами поборів?

Про поліцію чи прокуратуру годі й говорити. Раз голова ДПСС декларує відданість президенту, то з Держпродспоживслужбою вони «розбиратися» не стануть. Більше того, куди б я не скаржилася — у владних кабінетах і навіть у деяких ЗМІ за скаргами на лояльних до президента високопосадовців незмінно вбачають руку Порошенка.

Наприкінці 2019 року звернулися й до ДБР. Але й вони справу закрили. Зі свого досвіду спілкування з ДБР (я давала їм свідчення) винесла враження, що їм просто не по зубах схеми, які, гіпотетично, покривають вищі чини СБУ.       

Днями в суді мав розглядатися позов до Вас. У чому суть справи?

Фігуранти мого інтерв’ю для сайту «Антикор» подали позов на 3 млн грн за нібито завдання шкоди їхній діловій репутації. Але, як виявилося, це було лише залякування. 31 травня на перше засідання в Києво-Святошинському суді позивачі не з’явились і зараз уже пропонують мені мирову угоду, але її умови не зовсім коректні з правової точки зору.

На завершення хотілося б поцікавитись Вашою думкою щодо того, як подолати цю корупційну схему. Може, потрібні якісь зміни в законодавчій базі?

Зараз готується новий закон «Про захист рослин», який дозволяє широко залучати приватні лабораторії. Але який у цьому сенс, якщо їхні результати не матимуть ваги? Приватні лабораторії й зараз не забороняють. Але щоб вибити ґрунт з-під ніг у корупціонерів, приватні лабораторії мають бути в усьому зрівняні в правах з лабораторіями ДПСС. А референт-лабораторії мають бути незалежними, а не належати державному відомству.

Може, тоді й нотифікацій стане менше?

Щоб стало менше нотифікацій, потрібні організаційні заходи з боку ДПСС. А для цього при владі мають бути професіонали — як у відомстві, так і на найвищих посадах у державі.

З технічного боку, щоб не було нотифікацій, слід повернутися до контролю зерна всередині України, а не полювати на карантинні організми в пляшковому горлі портів. В портах уже пізно це робити. Треба ввести технічний регламент зернового складу, щоб на елеватор надходило лише здорове зерно, а в елеваторі тільки підтримувалося здоров’я зерна.

Розмовляв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com