Інсектициди для захисту пшениці

Хлібні клопи представлені видами з родин: щитників-черепашок — шкідлива черепашка, маврський, австрійський клопи; пентатомід — елія гостроголова, носата. У Лісостепу поширені переважно маврський, австрійський клопи, іноді шкідлива черепашка, в Степу домінує клоп шкідлива черепашка, інколи зустрічаються інші види. Рослини пошкоджуються клопами в такі фенологічні періоди розвитку ярих колосових культур: у фази кущіння (імаго), кінець цвітіння — початок формування зернівки (імаго, личинки молодших віків), наливання — дозрівання зерна (личинки, імаго); озимої пшениці — у фази вихід рослин у трубку (імаго) та формування зернівки — воскова стиглість зерна (личинки, імаго). Ушкодження рослин клопами зумовлює часткову або повну білоколосицю, наслідком якої є утворення частки деформованих і плюсклих зерен, що призводить до погіршення насіннєвих і фуражних якостей зерна. Отже, головною причиною втрати смакових, хлібопекарських властивостей і погіршення інших технологічних показників є ушкодження зерна личинками хлібних клопів. Шкідливість цих комах за умов літньої посухи істотно зростає, і при цьому значно погіршується якість зерна.

Торік восени високу чисельність дорослих клопів у місцях зимівлі (лісосмуги) — 3,6–6,5, в окремих місцях — до 15 екз./м2 — зафіксовано в Донецькій, Одеській, Кіровоградській, Херсонській та інших областях південного регіону. Чисельність личинок хлібних клопів зростає і цього року, й вони матимуть економічне значення на посівах зернових, особливо озимої пшениці. Для запобігання кількісним втратам урожаю, поліпшення якісних показників зерна та одержання високої кондиції насіннєвого матеріалу конче потрібно проводити хімічний захист посівів. Ефективними проти хлібних клопів є інсектициди контактної та кишкової дії.

Хлібні жуки поширені в Україні повсюдно. Проте жук-кузька пошкоджує зернові майже на всій території країни, за винятком окремих районів Полісся; жук-красун основної шкоди завдає посівам у південних областях степової зони та АР Крим, а жук-хрестоносець — у північній частині Лісостепу та на Поліссі. Вихід імаго жука-красуна на поверхню грунту збігається з періодом розвитку пшениці: фази цвітіння — формування зернівки, а жуків-кузьок та хрестоносця — на 15–20 днів пізніше: у період достигання зерна. Цього року зростання чисельності та шкідливості хлібних жуків передбачається у Донецькій, Вінницькій, Київській, Сумській, Хмельницькій, Чернігівській областях. У разі потреби проведення хімічного захисту рослин від цих шкідників слід проводити крайове або суцільне обприскування посівів рекомендованими препаратами. Проти хлібних жуків ефективними є інсектициди контактної та кишкової дії.

Хлібні п’явиці також поширені повсюдно: червоногруда п’явиця заселяє посіви переважно в Степу та південно-східному Лісостепу, а синя — у центральному й північно-західному Лісостепу та Поліссі. Посіви зернових колосових культур пошкоджують як жуки, так і личинки. З огляду на те, що личинки вкриті жовто-бурим слизом, який захищає їх від впливу різних негативних чинників, у т.ч. і препаратів контактної дії, для підвищення ефективності дії інсектицидів, зокрема контактних, перед обприскуванням посівів до робочого розчину потрібно додавати сечовину або водний розчин аміачної селітри. Це сприятиме розчиненню слизового покриву і підсилить токсичну дію інсектицидів, а також забезпечить позакореневе підживлення рослин. За умов посушливої погоди у весняно-літній період очікується зростання шкодочинності хлібних п’явиць, особливо на ярих колосових, у традиційних вогнищах розмноження цих шкідників. Проти личинок хлібних п’явиць ефективними є інсектициди системної та кишкової дії.

Злакові попелиці (велика злакова, звичайна злакова, ячмінна, черемхова) мають характерні відмінності щодо їх розміщення та живлення на рослинах. Під час проведення захисних заходів необхідно враховувати певні особливості. На озимій пшениці велика злакова попелиця найшкідливіша у фазі сходи — вихід в трубку — молочна стиглість зерна. Живиться злакова попелиця переважно на листках та стеблах рослин до фази цвітіння, а ячмінна попелиця — на листках (які потім згортаються в трубку) або в їх пазухах (рідше на колосі) — до фаз колосіння — цвітіння. Черемхова попелиця зосереджується здебільшого на нижньому боці листка та на колосі — до фази молочної стиглості зерна. Токсична дія слини попелиць пригнічує розвиток рослин, а комахи є переносниками вірусних захворювань (мозаїка, карликовість рослин). У пошкоджених рослин порушується фотосинтез, внаслідок чого створюються передумови для розвитку різних мікроорганізмів. Заселення і пошкодження рослин шкідниками на посівах ярих колосових культур (ячмінь, пшениця) відбувається у період розвитку культур: фаза сходи — вихід у трубку. Масове заселення посівів і значна пошкодженість на ранніх етапах органогенезу ярих колосових зернових культур попелицями призводить — до повної загибелі рослин, а у фазу колосіння до повного або часткового їх невиколошування та пустоколосості

(до 30–50%). У разі ушкодження рослин під час формування (наливання зернівки) з’являються плюсклі зерна, і втрати врожаю становлять 5–10%. Торішня висока чисельність попелиць (близько 20–25 екз./стебло), що спостерігалася в Хмельницькій, Луганській областях та АР Крим, можлива і цього року. Проти злакових попелиць

Велика злакова попелиця

ефективними є інсектициди системної та кишкової дії.

Злакові трипси (пшеничний, вівсяний, житній) поширені повсюдно, проте наймасовішими і найшкідливішими є у степовій зоні. Заселення посівів озимої пшениці дорослими трипсами триває у фазі вихід у трубку — початок колосіння. Пошкодження рослин трипсами викликає часткову білоколосицю, а в разі ураження зародка зернівки — через зерницю колоса. Злакові трипси відкладають яйця під колосові лусочки, личинки живляться соком квіткових плівок, лусочок і зерна до його воскової стиглості. Внаслідок живлення шкідника утворюються плюсклі зерна, а маса зерна знижується до 8–12% і втрачаються його технологічні, насіннєві показники. Під час добору інсектицидів для захисту посівів від личинок трипсів треба враховувати прихований характер їх розміщення на рослинах. Торік помірно тепла погода восени сприяла зростанню чисельності та підвищенню шкодочинності цих фітофагів на посівах озимої пшениці, особливо в степовій зоні. У період формування зернівки — молочної стиглості зерна озимої пшениці — хімічний захист проти личинок злакових трипсів і хлібних клопів можна об’єднати. Проти личинок злакових трипсів ефективними є інсектициди системної та кишкової дії.

Протягом останніх років для захисту озимої пшениці від шкідників в Україні було зареєстровано понад 20 аналогів відомих інсектицидів, що належать до різних хімічних сполук. Обираючи інсектицид, потрібно визначитись: який препарат є прийнятним для застосування в тій чи іншій грунтово-кліматичній зоні із забезпеченням високої біологічної і економічної ефективності проти комплексу фітофагів. Спеціалісти Інституту захисту рослин УААН розробляють і впроваджують у господарствах Київської, Донецької, Миколаївської областей системи хімічного захисту пшениці від шкідників, де використовуються рекомендовані інсектициди — аналоги відомих препаратів. У таблиці подано спектр дії на шкідників більшості препаратів, які недавно було зареєстровано або які випробовували на зернових культурах в Україні.

Встановлено, що застосування сумішей фосфорорганічних інсектицидів із піретроїдами за половинних норм їх витрати ефективне під час захисту пшениці від вказаних фітофагів. Проти таких небезпечних шкідників, як хлібні жуки, в Лісостепу й Степу перспективні: Карате Зеон, Роталаз, Циперон, Рогор-С. Для захисту посівів зернових колосових культур від злакових попелиць, хлібних п’явиць високоефективні: Альфагард, Вантекс, Роталаз, Циклон, Циперон; достатньо ефективні: Актара, Алметрин, Децис Профі, Децис Форте, Карате Зеон, Ніндзя, Принц, Семпай, Шарпей.

Останнім часом площі посівів ярої пшениці значно збільшуються, особливо у лісостеповій зоні, тут чисельність окремих видів шкідників, у т.ч. і згаданих вище, перевищує поріг шкодочинності навіть у кілька разів. Проте “Переліком ...” кількість препаратів, зареєстрованих на цій культурі, значно обмежено. Нагальною потребою є реєстрація на ярій пшениці високоефективних інсектицидів проти вказаних фітофагів та інших шкідників (злакових мух, хлібних блішок, пильщиків тощо).

Особливостям дії перелічених препаратів на вказані об’єкти слід надати першочергової уваги. Обирати інсектициди для захисту зернових потрібно диференційовано, залежно від чисельності, стадії розвитку шкідника та фази культури з урахуванням конкретних грунтово-кліматичних умов зони. Треба враховувати вказаний спектр дії інсектицидів на шкідників, а в разі застосування окремих препаратів, ефективність яких не перевищує 80%, використовувати їх у максимальних нормах витрати.

С. Бабич,
канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,
Т. Новосельська,
канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,
В. Лобко, наук. співробітник,
П. Голосний, наук. співробітник,
Інститут захисту рослин УААН