Ігор Мардар: «Для того щоб отримати прибуток із відгодівлі тварин, їх потрібно годувати правильними раціонами»

Ігоре Андрійовичу, на чому варто концентрувати увагу під час годівлі поросних свиноматок? Як за допомогою годівлі отримати максимальну молочність та високі репродуктивні показники стада?
— Як відомо, високий рівень репродуктивних показників починається із рівня запліднюваності в стаді та багатоплідності. Правильна годівля, а точніше, баланс вітамінно-мінерального складу, мають великий вплив на розвиток статевої системи, кількість та якість яйцеклітин у період однієї овуляції. Вітаміни групи А, D, E, а також кальцій відіграють у цьому процесі не­абияку роль (їхня нестача викликає безпліддя).
Сьогодні масово, за п’ять днів до запліднення, застосовують так званий флашинг. Що це таке? Це спеціальна концентрована суміш, яку готують із 5 кг цукру, 5 кг рибного борошна, 2 кг селену та 3 кг преміксу для супоросних свиноматок. Усе це ретельно змішують та використовують у кількості 200 г на одну голову на добу. Така підгодівля дає можливість максимально «заповнити» організм вітамінами та енергією і як наслідок — отримати максимально повноцінну овуляцію із великою кількістю яйцеклітин.

Як відомо, годівля свиноматок в останні чотири-п’ять тижнів до опоросу також впливає на масу поросят при народженні…
— Це дійсно так. На підвищення маси поросят треба інтенсивно впливати з 80-го дня поросності свиноматки, адже саме в цей період розпочинається активний розвиток та формування маси плодів. Таким чином, з 80-го дня поросності треба підвищувати вміст енергії у раціоні свиноматки, але водночас не можна допускати її ожиріння, інакше посилена годівля в останній період призведе до суттєвішого збільшення маси і пов’я­за­них із цим проблем (напр., синдром ММА). За п’ять діб до передбачуваної дати опоросу кількість корму зменшуємо на 0,5 кг щодня, у день опоросу свиноматок узагалі не годують. Після опоросу кількість корму збільшуємо на 0,5 кг щодня для запобігання гіпогалактії у свиноматок.
Також досить важливою є годівля свиноматок під час лактації. Так, якщо свиноматка протягом лактації втрачає не більше 5% маси тіла, то її поросята будуть важчими при відлученні, до того ж збільшиться продуктивність під час наступного опоросу та підвищується відсоток опоросів. Протягом семи-десяти днів лактації свиноматка утворює молоко належної якості, тому система дозованої годівлі, що застосовується в нашому господарстві, не перевантажує її травну систему.

Щойно Ви згадали про гіпогалактичний синдром у свиноматок. Погодьтеся, доволі часто ця проблема з’являється у господарствах… Як, на Вашу думку, запобігти її появі?
— «У свиноматки немає молока», — час від часу ми чуємо цю фразу в своїх господарствах. Так званий гіпогалактичний синдром є наслідком порушення одного або кількох технологічних процесів. Охарактеризую декілька.

  Неправильні раціони
Часто ми не враховуємо нюанси обміну речовин між поросною свиноматкою та свиноматкою у період опоросу. Перший стрес свиноматка отримує внаслідок переведення її із годівлі комбікормом для поросних на корм для лактуючих тварин. Різниця між ними, як правило, полягає у різкому зниженні рівня клітковини в раціоні. Адже зазвичай як підстилку для поросних свиноматок використовують солому, яку вони апетитно поїдають, збільшуючи таким чином рівень клітковини в раціоні до 10%. Відповідно, як рівень ферментів, так і мікрофлора кишечника налаштовані на цей об’єм. А за переведення свиноматок у цех опоросу та переходу на годівлю комбікормом для лактуючих рівень клітковини падає вдвічі, що призводить до збоїв у процесі травлення. Поряд із тим рівень протеїну та енергії зростає. Таким чином, не можна допускати зміни раціонів у період опоросу! В своєму господарстві ми робимо перехід на третій-п’ятий день після опоросу, коли стан свиноматки стабілізовано та у неї поновився апетит.
Слід пам’ятати про те, що в день опоросу, а також після нього свиноматка може взагалі не їсти. Саме в цей період виникає загроза післяродового парезу, енергетичного шоку. Отже, балансувати раціони в період по­­росності свиноматок треба так, щоб «депо» мінералів та вітамінів в організмі працювало без збоїв. Не можна допускати згодовування по­­росним свиноматкам висококрохмалистих (кукурудзяних) ра­­ціонів, а енергію балансувати за допомогою рослинних олій. Рівень кальцію у раціоні не має перевищувати 0,7%.

   Помилки в годівлі
Найпо­ши­ре­нішою помилкою є перегодовування свиноматки (понад 2 кг комбікорму на добу) в період опоросу. Таким чином переповнений кишечник тисне на матку і не дає їй нормально функціонувати у момент опоросу. Поряд із тим підвищення температури під час родів призупинить роботу кишечника, це, своєю чергою, дасть змогу для розвитку патогенної мікрофлори із виділенням токсинів, що стане причиною ММА.
Обмежувати раціон свиноматки до 2 кг корму на добу потрібно із 112-го дня поросності. Водночас у корм слід додавати сухий підкислювач пролонгованої дії, який знизить кислотність у тонкому та товстому відділах ШКТ і запобігатиме розвитку патогенів. Під­вищення температури теплої пори року до 25°С також може бути причиною зниження апетиту та, відповідно, молочної продуктивності свиноматки. У цей час приділяють особливу увагу нічній годівлі (не менше трьох разів), а також забезпечують тварину достатньою кількістю питної води. Позаяк у такі періоди у свиноматок досить часто спостерігаються закрепи, для полегшення випорожнення слід використовувати глауберову сіль або ставити клізму (якщо природної дефекації не було протягом доби).

   Захворювання
Завжди важливо у період опоросу дотримуватись правил гігієни, щоб попередити попадання інфекції в родові шляхи. Під час надавання допомоги в пологах необхідно використовувати стерильні рукавички, а свиноматку після опоросу обробити профілактичною дозою антибіотиків. Як відомо, потрапляння інфекції в матку тварини призводить до метриту (це і є першопричиною виникнення ММА), який, перейшовши у хронічну форму, спричинить безпліддя свиноматки.