Ідентифікація тварин

Історія ідентифікації почалась ще з тих часів, коли людина намагалась зафіксувати належність їй тварин, позначаючи їх своїм особистим клеймом, яке більше ніким не використовувалось, не повторювалось і було особливим у межах однієї території, держави, роду, сім’ї, тобто це явище існує вже не одну сотню років. Звичайно, з плином часу та науково-технічного прогресу, види, засоби, значення і мета ідентифікації зазнали суттєвих змін: нині недостатньо тільки поставити на тварину мітку. Сучасна система ідентифікації і реєстрації несе в собі інформацію не тільки про безпосереднього власника, а й про країну походження тварини, регіон та господарство, де вона народилася, всі місця її перебування, батьків, породну належність, виробничий тип (м’ясна, молочна або змішаного типу), ветеринарно-санітарний стан господарства та стан здоров’я самої тварини. Поряд з позначенням тварин гарячим залізом і високоякісним татуюванням, вищипуванням існують інші різноманітні види ідентифікації: біле клеймування холодом, фотографування, або скейтчі, нашийники, вушні бирки, серги, ножні браслети, ремінці і навіть непомітні радіоелектронні прилади, які імплантують під шкіру або встановлюють у вусі тварини. В українському варіанті системи ідентифікації і реєстрації для позначення тварин обрані пластикові вушні бирки, які мають яскраво-жовтий колір, характеризуються високою тепло- і морозостійкістю, механічною місткістю і строк служби яких може бути довічним. Ідентифікаційний номер, нанесений на бирку, буде складатися з 12 знаків і матиме таку структуру: 1,2 позиції — літерний код країни, де тварину ідентифіковано; 3,4 позиції — цифровий код області, де проводилась ідентифікація тварини; 5–12 позиції — 8 цифр ідентифікаційного номера тварини, з яких 4 останні — робочий номер тварини. Номер наносять лазерним друком, який розплавляє верхній шар пластика так, що знищити написи без пошкодження бирки неможливо. Бирка з одним і тим самим номером прикріплюється на кожне вухо тварини (у випадку втрати однієї, можна визначити тварину за другою биркою) і не знімається протягом всього її життя. Повторне використання бирки неможливе. Для прикріплення бирки не потрібен попередній прокол вуха. Прокол здійснюється самою биркою за допомогою спеціальних щипців і тому зменшує ризик занесення інфекції, тому що під час проколу не відбувається контакту щипців з кров’ю. Щоб прикріпити бирку достатньо декілько секунд. Власник великої рогатої худоби може прикріпити бирки самостійно або запросити уповноваженого агента з ідентифікації, який буде працювати в кожному районі. Якщо в господарстві є худоба з вушними бирками, яка була імпортована з країн, де функціонує система ідентифікації, що відповідає вимогам ЄС, заміна бирок не проводиться, і тварини зберігають свої початкові бирки. Замовлення, розподіл і реєстрація виданих бирок буде здійснюватися централізовано однією організацією, визначеною Міністерством аграрної політики України.

Організація процесу ідентифікації та реєстрації тварини

Крок 1
Реєстрація господарства
Будь-яке господарство повинно бути зареєстровано в Єдиному державному реєстрі ідентифікованих тварин. Реєстрацію господарства та присвоєння йому реєстраційного номера здійснює державне підприємство “Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин” на підставі заповненої реєстраційної картки господарства, яка надходить від власника. Крок 2
Замовлення і прикріплення бирок з ідентифікаційним номером
на кожне вухо тварини
Всі тварини, які перебувають в господарстві, мають бути ідентифіковані за допомогою двох бирок, які прикріплюють на кожне вухо тварини і не знімають протягом всього її життя. На обох бирках вказується той самий ідентифікаційний номер, який дає можливість індивідуально ідентифікувати кожну тварину. Ідентифікаційний номер, нанесений на бирці, складається з 12 символів:
позиції 1,2 ідентифікаційного номера — літерний код країни, де тварину ідентифіковано;
позиції 3,4 — цифровий код області, де тварину ідентифіковано;
позиції 5–8 — чотири перших цифри номера тварини;
штрих-код;
позиції 9–12 ідентифікаційного номера — чотири останні цифри номера тварини (робочий номер). Замовлення бирок у виробника і розподіл ідентифікаційних номерів здійснюється виключно державним підприємством “Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин”. Ідентифікація і реєстрація тварин здійснюється на платній основі. Бирки власник може прикріплювати особисто або запрошувати для цього уповноваженого агента з ідентифікації. Прокол здійснюється самою биркою за допомогою спеціальних щипців і тому зменшує ризик занесення інфекції, тому що під час проколу не відбувається контакту щипців з кров’ю. Прикріпити бирку можна за кілька секунд. Крок 3
Облік ідентифікованих тварин
у реєстрі тварин господарства
Власник зобов’язаний вести облік ідентифікованих тварин. Здійснюють його шляхом внесення відповідних даних в реєстр тварин господарства. Крок 4
Реєстрація в Єдиному державному реєстрі ідентифікованих тварин
На кожну тварину, якій були прикріплені бирки, власник заповняє реєстраційну картку тварини встановленого зразка і надсилає її в державне підприємство “Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин”, яке вносить дані картки в Єдиний державний реєстр ідентифікованих тварин і в 14- денний термін видає власнику тварини паспорт великої рогатої худоби — документ суворого обліку, що засвідчує дані тварини, її походження, власника, місце перебування і включення до Єдиного державного реєстру ідентифікованих тварин та є супровідним документом при будь-якому переміщенні тварини та ветеринарну картку до паспорта — документ суворого обліку, що засвідчує дані стосовно ветеринарно-санітарного стану господарства, де знаходиться тварина, та стану її здоров’я. Крок 5
Реєстрація всіх переміщень тварин в Єдиному
державному реєстрі
Переміщенням називаємо процес, результатом якого є зміна власника тварин або зміна господарства, в якому перебуває тварина. Власник має право на переміщення тварини тільки в тому випадку, якщо тварина ідентифікована та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі ідентифікованих тварин. У разі народження, смерті, продажу, переміщення, експорту тварини власник вносить відповідні записи до реєстру тварин господарства і не пізніше 7-денного терміну надсилає в державне підприємство “Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин” реєстраційну картку переміщення тварини.