Гречка в інтенсивному сільськогосподарському виробництві

Створення детермінантних сортів - це сформований напрям у селекції гречки. В Росії 30% посівних площ культури зайнято детермінантними сортами. Такі самі сорти виведено в Словенії та Японії.

Спрямування в селекції гречки на детермінантність було спричинено потребою окультурення габітусу гречаної рослини, пристосуванням його до культурного моновидового ценозу для забезпечення зростання врожайності за інтенсифікації засобів обробітку.
Детермінантність характеризується завершеністю росту пагонів (Е. Сіннот, 1963). Детермінантні пагони закінчуються одиночною китицею (гречка, томати, люпин), бобом (горох, вика, соя, боби), колосом (жито, пшениця, ячмінь), волоттю (овес, рис, просо) тощо. Ця ознака запобігає стеблуванню пагонів, підсилює репродуктивну функцію, підвищує дружність дозрівання й стійкість до вилягання рослин.
Детермінантність може контролюватися кількома рецесивними генами, що визначають ступінь редукції вузлів у генеративній зоні пагонів. У сучасних сортів гречки детермінантність визначається рецесивним геном d, що зменшує кількість китиць на пагоні до трьох-чотирьох. Дуже рідко зустрічаються рослини з однією або шістьма китицями. Рослини детермінантної гречки нижчі за звичайну, мають більшу (в 1,7 раза) зазерненість квіток, вищу залистяність і коренезабезпеченість. Їм властива підвищена стійкість до вилягання й осипання, здатність формувати щільніший та міцніший стеблостій, а також вища життєздатність листків в умовах нестачі вологи (А. Лаханов, 1992).
У 1985 році в СРСР було районовано перший у світі детермінантний сорт гречки Сумчанка. Вивели його у ВНДІ зернобобових і круп'яних культур у співдружності із Сумською СГДС. У державному сортовипробуванні сорт виявив підвищену конкурентоспроможність в умовах дефіциту вологи й підвищених температур і був районований у Павлодарській, Кустанайській та Східно-Казахстанській областях Казахстану, в Миколаївській, Сумській і Ворошиловградській областях України, а в Росії - в Оренбурзькій області та в Республіці Калмикія. Найвищу врожайність (4,49 т/га) у державному сортовипробуванні сорт показав 1982 року на Вознесенській ДСД Миколаївської області, а в 1990 р. на тій самій сортоділянці досягли світового рекорду врожайності гречки - 6,88 т/га (І. Кацов, В. Єгоров, 1992). Сорт було визнано цінним за якістю зерна, і в 1991 р. тільки в Росії його вирощували на площі 116 тис. гектарів.
Використовуючи як вихідний матеріал Сумчанку, у НДІЗБіКК у співдружності з іншими установами, а також на Сумській СГДС було створено ще кілька нових детермінантних сортів. Один із них - Дощик, виведений у співдружності з Гомельським опірним пунктом інституту (Білорусія), в 1990 р. проходив державне сортовипробування на сортоділянках України. З 29 сортоділянок на 16 він перевершив стандарт за врожаєм зерна, а на дев'яти його було визнано кращим. З десяти сортоділянок, де стандартом був недетермінантний сорт Астра, Дощик поступився лише в двох випадках. Середня врожайність Астри в цих дослідах становила 2,4 т/га, Дощику - 2,7, тобто на 12,5% була вищою. Зважаючи на генетичне споріднення сортів, (Астра була одним із батьківських компонентів у вихідній популяції), ці результати свідчать на користь детермінантності як нової життєвої форми для культури гречки.
На сьогодні в Росії виведені й користуються популярністю високоврожайні детермінантні сорти Дикуль і Дев'ятка, що вирізняються підвищеними адаптаційними властивостями й технологічністю.
Дикуль. Детермінантний дрібнолистий сорт гречки. Виведено методом складної ступінчастої гібридизації групи детермінантних сортозразків з великим суцвіттям (схожим на форму сорту Гостролиста 659) і дальшим відбором на детермінантність, дрібнолистість, добре розвинутий головний пагін та велику густозазернену китицю.
Установа-оригінатор - НДІЗБіКК.
Автори сорту: М. Фесенко, Г. Мартиненко, С. Бобков, А. Молотков.
Різновид Алята. Плоди середні, колір сірий, сіро-коричневий, крила середні. Маса 1000 зернин - 27,5-30 г. Рослини прямостоячі, детермінантні, заввишки 70-125 см, у середньому на 15 см нижчі за стандартний сорт Балада. Дрібнолистий, форма найбільшого листка трикутно-серцеподібна. Суцвіття - китиця від 3 до 8 см. Колір бутонів і віночка білий, біло-рожевий, розмір квітки середній. Завдяки поєднанню детермінантності й дрібнолистості формує щільний, дружно дозріваючий стеблостій. У конкурсному сортовипробуванні НДІЗБіКК (1993-1997 р.) Дикуль перевищив стандарт на 0,3 т/га за середньої врожайності 2,95 т/га. Вегетаційний період становив 73,2 доби, збиральний індекс - 34,1%. Максимальну врожайність сорту (4,36 т/га) одержали на Дзержинській ДСД Красноярського краю. За даними лабораторії сортової агротехніки НДІЗБіКК, Дикуль вирізняється підвищеним індексом чутливості до добрив (табл.).
Оскільки сорт Дикуль дружно дозріває й стійкий до вилягання, він придатний для збирання прямим комбайнуванням. Високі збиральний індекс і технологічність знижують енерговитрати на збирання одиниці продукції цього сорту на 12-20%. Дикуль районовано в 18 областях і краях шести регіонів Росії, а також у Білорусі.
Сорт визнано гідним Золотої медалі Всеросійського виставкового центру.
Дев'ятка. Средньостиглий широколистий детермінантний сорт гречки з великим суцвіттям. Поєднує в детермінантному генотипі насіннєвий потенціал великого суцвіття з холодостійкістю обмежено галузистих біотипів. Виведений з гібридної популяції Д-12хОВ-5 негативним відбором зі спрямованим перезапиленням на детермінантність і велику китицю в поєднанні з масовим відбором на зазерненість суцвіть і великоплідність.
Установа-оригінатор - НДІЗБіКК.
Автори сорту: Г. Мартиненко, М. Фесенко, О. Фесенко, І. Гуринович, В. Герасименко, Н. Шахів.
Різновид Алята. Плоди великі, колір сірий та сіро-коричневий. Крила середні. Маса 1000 зернин - 29-33 г. Рослини прямостоячі, детермінантні, заввишки 80-130 см. Форма найбільшого листка - овально-серцеподібна. На головному пагоні має п'ять-шість вегетативних вузлів. Квітки білі й біло-рожеві. Китиці завдовжки 5-10 см з-понад 20 елементарними суцвіттями. На головному пагоні - 3-7 китиць. Завдяки великоплідності сорт має підвищені технологічні якості зерна: вихід крупи-ядриці - 57,9- 69,1%, що вище, ніж у стандарту, на 5,3%; вихід крупної фракції крупи - 58,2-66,1%, що на 29,2% більше за стандарт.
Сорт високоврожайний. У роки проведення конкурсного сортовипробування (1996-2001) в умовах раннього (8-14 травня) висіву Дев'ятка незмінно перевищувала стандарт за врожаєм зерна, давала рекордний для лабораторії показник - 3,62 т/га. Перевищення стандарту на 0,17-0,29 т/га мали й за звичайного строку (23-25 травня) висівання як в Орлі, так і за екологічного сортовипробування.
Висока врожайність сорту підтвердилася і в державному сортовипробуванні. Зі 100 сортоділянок, на яких випробовували сорт у 2003 р. (досить холодному, з пізньовесняними заморозками), його було визнано кращим на 40 ділянках. Максимальний рекордний для Росії врожай сорту - 4,97 т/га - зібрали в Красноярському краї на Дзержинській ДСД. Таким чином, зберігаючи властиву детермінантним сортам підвищену стійкість до посухи й підвищених температур, Дев'ятка має й підвищену холодостійкість.
Сорт визнано гідним Великої золотої медалі Всеросійського виставкового центру.
З 2008 року детермінантні сорти гречки Дикуль і Дев'ятка випробовують у державній сортовипробувальній системі України. Сорти вирізняються великим однорідним зерном (29,6-29,9 г), дружним дозріванням, стійкістю до вилягання й осипання.
У господарстві Канівського району Черкаської області провели виробниче випробування детермінантного сорту гречки. Урожайність сорту Дев'ятка після доробки зерна на машині "Сад" у чистому сухому вигляді становила 17,6 ц/га. Середня врожайність індетермінантних сортів гречки в Канівському районі в рівних умовах 2008 року - 12,3 ц/га. Збирали врожай гречки 15-18 серпня прямим комбайнуванням, що дало можливість підготувати грунт і висіяти озимий ріпак. Виробниче випробування сорту Дикуль здійснювали в Миронівському районі Київської області. Завершили висівання 10 травня, врожай зібрали 1-3 серпня по 28,0 ц/га сухого зерна. Середня врожайність індетермінантних сортів гречки в Миронівському районі в 2008 р. була 12,3 ц з гектара.

Г. Мартиненко,
канд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник лабораторії селекції круп'яних культур Всеросійського НДІЗБіКК
І. Шаблико,
директор ТОВ "Агрофірма "ВІНД", Дніпропетровська обл.