Ефективність використання корів української червоно-рябої породи в різних господарських умовах

Подібні дослідження дадуть можливість визначити оптимальні умови годівлі й утримання новостворених на основі голштинізації молочних вітчизняних порід для найповнішої реалізації їх генетичного потенціалу молочної продуктивності та інших господарсько-корисних ознак.
Свої дослідження ми проводили на коровах української червоно-рябої молочної породи, яких 2001 року нетелями на 3–5 місяцях тільності було завезено в ЗАТ “Племзавод “Агро-Регіон” на Київщині із двох племзаводів Вінницької області, де вони отелились і закінчили першу лактацію, а також їхні ровесниці за віком і строками отелень, які залишилися в цих господарствах.
Від народження до вказаних строків тільності телиці в обох господарствах вирощувалися в умовах, які забезпечували одержання середньодобових приростів 430–530 г і досягнення в 18-місячному віці живої маси — 310–340 кг, що свідчить про недостатній рівень їх годівлі, який не відповідав сучасним мінімальним зоотехнічним вимогам.
Нетелі, а в подальшому корови-первістки, які залишилися в господарствах, утримувались на раціонах з річною поживністю 37,0–42,5 ц. к. о., тобто годівля тварин теж недотягувала до норми. Разом з тим, їхні ровесниці, завезені в “Агро-Регіон” до закінчення першої лактації, протягом року перебували в умовах відносно високого рівня годівлі — 65–68 ц. к. о. на голову.

Основною метою наших досліджень було визначення ступеня реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності корів червоно-рябої породи залежно від інтенсивності їх годівлі в період тільності та подальшої першої лактації.
Ставилось також завдання вивчити, як підвищення рівня годівлі нетелей і корів-первісток впливає на надої та тип тілобудови залежно від частки крові за голштином в умовному генотипі, а також на показники відтворної здатності тварин.
Як бачимо з таблиці 1, середній удій корів-первісток, завезених із племзаводу ВАТ “Україна” Літинського району, становив 6635 кг за жирномолочності — 3,68%, племзаводу СТОВ “Україна” Вінницького району — 6798 кг і 3,7%, а їх аналогів, залишених у цих господарствах, — 3110–4021 кг і 3,65–3,71%, відповідно, тобто був меншим, ніж у корів з “Агро-Регіону” на 3435–2777 кг молока і 128,0–112,3 кг молочного жиру.

Одержані в дослідах дані свідчать про досить високий генетичний потенціал молочної продуктивності корів червоно-рябої породи в племінних господарствах Вінницької області, який в середньому наближається до теоретично розрахованого за методикою Н. Басовського (1994) — 7500–8000 кг.
Це підтверджує також продуктивність кращих корів господарства. Так, від корови Арія 9756, завезеної із племзаводу ВАТ “Україна”, за 259 днів першої лактації надоїли 9210 кг молока жирністю 3,72%. Протягом другої лактації за 305 днів її продуктивність становила 10596 кг із вмістом жиру в молоці 3,70%. Найвищий добовий удій на другому місяці лактації — 45 кг. Продуктивність корови Ловля 9945, з цього ж господарства, за 305 днів другої лактації становила 9245 кг і 3,60% жиру.
Встановлено, що реалізація генетичного потенціалу молочної продуктивності тварин повністю залежить від рівня і повноцінності їх годівлі. В “Агро-Регіоні”, де поживність річного раціону нетелей у період підготовки до отелу і корів протягом першої лактації становила 67,5 ц. к. о., генетичний потенціал молочної продуктивності корів було реалізовано на 88,4–91,6%, а в племзаводах ВАТ “Україна” і СТОВ “Україна”, за рівня годівлі 37,0–42,5 ц. к. о., відповідно, всього на 43–55% (табл. 1).
У цілому результати досліджень свідчать про те, що повноцінна годівля нетелей, починаючи з 3–5 місяців тільності, а згодом і корів протягом першої лактації дає можливість досить суттєво компенсувати попередні недоліки у вирощуванні ремонтних телиць від народження і до 18–20-місячного віку та одержувати корів, здатних у наступному більше реалізувати свій генетичний потенціал молочної продуктивності.
Поки що вчені й фахівці-тваринники ще не дійшли єдиної думки щодо впливу підвищення частки крові помісей за голштинською породою на їх продуктивні якості в різних умовах годівлі та утримання. Передусім, це стосується тварин з другого й третього покоління.

У проведених дослідженнях за умов досить високого рівня годівлі (65–68 ц к. о. протягом року на голову) молочна продуктивність корів-первісток червоно-рябої породи з часткою крові 75% за голштином становила 6775 кг з вмістом жиру 3,67%, а вищої кровності — 6791 (3,75%). Після другої лактації ці показники були, відповідно, — 7444 (3,61%) і 7153 (3,64%), тобто підвищення кровності корів-помісей понад 75% за голштинською породою в обох випадках не супроводжувалось зростанням рівня їх молочної продуктивності (табл. 2).
Як засвідчує аналіз даних бонітування худоби протягом кількох років, у переважній більшості племінних господарств удій корів під час другої лактації, як правило, нижчий, ніж під час першої. Пояснюється це тим, що недостатня і неповноцінна годівля нетелей у період їх підготовки до отелень, а також корів-первісток призводить до виснаження організму тварин, що і спричиняє наступне зниження їх продуктивності.
У наших дослідженнях, за достатньої годівлі нетелей і корів, їх удої під час другої лактації в середньому були на 6,0–8,0% вищими, ніж під час першої, що відповідає встановленим зоотехнічним нормам.
Внаслідок проведення екстер’єрної оцінки корів-первісток в ЗАТ “Агро-Регіон” на 2–3 місяцях першої лактації і їх ровесниць у господарствах-репродукторах, завдяки 7-лінійним промірам встановлено, що підвищення рівня годівлі нетелей і корів у перші місяці лактації дає можливість дещо збільшити їх габарити за всіма статтями екстер’єру в середньому на 3,2%. Найістотніша перевага над ровесницями, залишеними в господарствах, виявилась за промірами ширини в маклаках (5,7%), обхвату і ширини грудей (5,7– 3,7%). За живою масою вона становила, в середньому, 77 кг, або 14,1% (табл. 3).
Таким чином, одержані в дослідах дані екстер’єрної оцінки корів вказують на те, що підвищення рівня годівлі нетелей і корів-первісток, особливо в перші місяці лактації, дає можливість одержати значно масивніших і конституційно міцніших тварин, що, безумовно, буде позитивно впливати на їх адаптаційну здатність у наступному довготривалому продуктивному використанні в господарських умовах.
Відтворну здатність корів вивчали методом щомісячних обстежень і вибіркового клініко-гінекологічного дослідження тварин після отелення та діагностики морфо-функціонального стану матки і яєчників з метою корекції статевої функції або лікування гінекологічних захворювань. Враховували тривалість тільності, відновлювального післяотельного періоду (ВП) і сервіс-періоду (СП). Визначали процент штучного запліднення корів з першого й другого осіменіння та індекс осіменіння (ІО), а також аналізували основні причини тимчасової неплідності тварин.
Дані таблиці 4 свідчать про те, що середня тривалість тільності становить 280 днів із коливаннями від 274 до 289 днів, відновлювального періоду — 73 дні (29–147 днів), а сервіс-періоду — 127 днів (38–254 дні). Індекс осіменіння становив 2,32 одиниці.
Ці показники були приблизно однаковими у корів, завезених із ВАТ племзаводу “Україна” Літинського району як під час першої, так і під час другої лактації. У корів СТОВ племзаводу “Україна” Вінницького району відновлювальний період протягом другої лактації скоротився на 10 днів, а сервіс-період на 57 днів за рахунок зменшення числа тварин із післяродовими ендометритами.
Запліднюваність корів з першого осіменіння становила всього 25,7%, а з другого — 43,5%.
Встановлено, що в разі підвищення рівня молочної продуктивності в середньому на 1000 кг тривалість сервіс-періоду збільшувалася на 20 днів, хоча в стаді є корови з надоєм понад 8 тис. кг молока протягом лактації за тривалості відновлювального періоду — 58–62 дні. А від корови Арія за 259 днів першої лактації надоїли 9210 кг молока за тривалості відновлювального періоду 39 днів, тобто вона запліднилася з першого ж осіменіння. За 324 дні другої лактації від неї надоїли 11004 кг молока, відновлювальний період становив 56 днів, а сервіс-період — 118 днів.
Під час систематичного контролю за коровами встановлено, що тривалість відновлювального і сервіс-періодів частіше пов’язані із захворюванням у деяких із них кінцівок, клінічними або прихованими ендометритами.
Дослідження показали, що корови української червоно-рябої молочної породи найчастіше зберігають відносно високий рівень відтворної здатності, який тісно пов’язаний із молочною продуктивністю.

  І. Петренко,
д-р с.-г. наук,
С. Єфіменко,
канд. с.-г. наук,
 Г. Шарапа,
канд. біол. наук,
Інститут розведення і генетики
тварин УААН