5 червня 2008
Допоможіть слабким новонародженим телятам стати на ноги
Втрат новонароджених телят можна уникнути, якщо добре володіти прийомами першої допомоги. На що варто звернути особливу увагу розповідає доктор ветеринарних наук пані Клавдія Шлаг з містечка Гаттен, Німеччина.
На жаль, протягом перших годин після народження багато телят гине. Навіть при тому, що отелення проходить під наглядом, у комфортабельних умовах. У багатьох новонароджених важко починається процес дихання, у деяких він так і не настає. У чому причина?
Плід в утробі отримує кисень через материнську плаценту. Коли наприкінці пологів пуповина обривається, падає вміст кисню у крові теляти. Двооксид вуглецю зростає, кров стає кислішою. До дихального центру посилається сигнал пробудження.
Після цього у здорового новонародженого починаються дихальні рухи. Перші вдихи даються вкрай важко, оскільки легені новонародженого повинні спочатку розкритись, розправитись. Рідина у дихальних шляхах додатково ускладнює перші спроби вдихнути повітря. Що раніше позбудеться теля цієї рідини, то краще.
Уникати кисневого дефіциту!
Якщо після народження теля видається млявим та апатичним, причина цього здебільшого криється у бракові кисню. З тимчасовим дефіцитом кисню тварина у змозі впоратись, це явище завжди виникає при отеленні. Пояснюється воно тим, що під час сильних потуг плацента перебуває під високим тиском. Газообмін через плаценту погіршується. Але у проміжку між потугами теля може поповнювати запас кисню. До слабкої життєздатності або навіть до смерті плоду може дійти, якщо під час пологів пуповина довгий час затиснута між телям та тазом матері. Але й недостатнє постачання киснем під час тільності може стати причиною низької життєздатності потомства. Перетискання пуповини або запалення матки можуть бути цьому виною. Крім того, затягнутий процес отелення також спричиняє брак кисню та веде до появи телят зі слабкою життєздатністю. Якщо кисневий дефіцит значний або тримається довгий час, то ще до пологів або під час них настають дихальні рухи. Внаслідок цього навколоплідні води можуть потрапити до легенів. Через підвищену активність кишкової мускулатури часто відходить меконій, який знову ж таки може потрапити у легені теляти та ще більше ускладнити перший вдих після народження. Крім того, це сприятливий грунт для запалення легенів. За тривалої гіпоксії організм постачає наявним киснем через кров у першу чергу мозок, серце, печінку та нирки. В програші: легені та слизова кишково-шлункового тракту. Після народження теля відчутно ослаблене. Органи та тканини тіла, які зазнали кисневого дефіциту, виробляють більше молочної кислоти. Якщо кров надто окисляється, а гіпоксія триває довго, відбувається параліч дихального центру. У разі якщо теля вже перебуває в такому критичному стані, після народження воно не зможе саме спонтанно почати дихати, доведеться застосувати штучне дихання. Як виявити телят з низькою життєздатністю
Розпізнати слабких телят неважко, якщо безпосередньо після отелення обстежити їх та оцінити за допомогою нашої схеми (див. табл.). Шанси вижити у телят, які набрали 0–3 бали, невеликі. Багато таких тварин помирають у перші хвилини життя через різку серцево-судинну недостатність або асфіксію. Тільки блискавичними професійними прийомами ще можна відвернути загибель теляти. Якщо такі телята пережили перші години, часто у них розвивається запалення легенів. Тварини із загальною слабкістю, поганим смоктальним та слабким ковтальним рефлексами вимагають особливо інтенсивного догляду. До того ж, не лише першого дня. Адже уражена слизова кишково-шлункового тракту зумовлює схильність до проносів. Новонароджені, оцінені балами від 4 до 6, частіше, ніж здорові тварини, страждають на запалення легенів та діарею, отож ретельно стежте за станом здоров’я цих телят! Буває, що трапляються помилки в оцінці життєздатності теляти, коли мова йде про зовнішньо добре розвинуте теля, яке народилося до 260-го дня вагітності. Такі телята видаються після отелення бадьорими, енергійними. Проте їхні легені недорозвинені. Протягом першої години настає порушення дихання, гіпоксія та накопичення двооксиду вуглецю в організмі. Це призводить спочатку до сильної задишки, а потім, як правило, до смерті. Спеціальної терапії, яка могла б допомогти цим тваринам, немає. Описані нижче заходи з надання допомоги слабким новонародженим іноді дають шанс навіть таким тваринам подолати кризу, вийти з небезпечної ситуації. Важливо якомога раніше розпізнати перші прояви ускладнень. Тому дуже уважно спостерігайте за новонародженими у перші години життя. Перша допомога новонародженим
Коли маєте справу зі слабкими телятами, над усе важливо діяти швидко.
- Потримайте всіх телят після народження за обидві тазові кінцівки. Це полегшить відтік навколоплідних вод з носової та ротової порожнини, трахеї та легенів.
- Щоб очистити дихальні шляхи, обхопіть морду та ніс висячої тварини та витискайте слиз в напрямку носового дзеркальця. Намагайтеся не братись за ротову порожнину, щоб уникнути занесення інфекцій.
- Для стимуляції дихання та кровообігу лийте на потилицю новонародженому холодну воду. Обливати теля повністю не варто, це не покращить його стан, а лише легко призведе до переохолодження.
- Оживити дихання можна також за допомогою медикаменту “Респірот”. Закапайте 5 мл засобу за щоку або у ніс. Дія, виражена в глибшому та певний час прискореному диханні, повинна проявитись через 30–60 с та тривати кілька хвилин. За потреби раз чи двічі повторити. Ветеринар може також застосувати стимулюючий засіб — доксапрамгідрохлорид, — який вводить уколом. Але зважайте: застосування препарату, стимулюючого дихання, не гарантує успіху. Дихальні шляхи повинні бути чистими! А на теля, яке вже довгий час було в стані гіпоксії, стимулятор дихального центру не подіє!
- Якщо тварина не дихає або має утруднене дихання, слід вдатися до штучного дихання. Можна взяти на озброєння різну техніку: l дихання “рот в ніс”: тримайте закритим рот та одну ніздрю тварини. В іншу ніздрю вдихайте своїм ротом повітря або прикладіть руку, як мундштук, а після вдиху відкрийте ніздрю. Повторюйте процедуру 6–10 разів на хвилину, доки не з’явиться спонтанне дихання; l ручний спосіб: обома руками натискайте на грудну клітину тварини (у висячому положенні) зліва направо на висоті останнього ребра та таким чином видавлюйте вміст легенів в напрямку плечей. Стискати легені треба близько 3 с. Тоді відпустити. Через три секунди повторити процедуру, продовжуючи до появи рефлекторного дихання. Вирішальним є повільне, чітке та глибоке виконання штучного дихання. Крім того, треба дати кисень. Якщо є поблизу ацетилено-кисневий зварювальний апарат, можна використати кисневий балон від нього. Можна наповнити, наприклад, повітряні кульки киснем та видути вміст у ніс теляти. Завдяки штучному диханню, крім того, виводиться отруйний двоокис вуглецю. Кров стає не такою кислотною. Це допомагає легеням розправитись. Розширяються кровоносні судини. Серце може легше качати кров через легені тварини.
- Протидіяти шкідливому окисленню крові можна також введенням стерильного основного розчину, наприклад, бікарбонату натрію. Застосування медикаментів, що стабілізують кровообіг, може також допомогти.
- Для покращання життєвої сили слабкого теляти слід дати розчин глюкози. Ефективніше ввести стерильний розчин глюкози у кров. Деякі з цих розчинів можна впорскувати підшкірно. Якщо навіть перша небезпека минула, все одно продовжуйте уважно наглядати за новонародженим. Як поводитись далі зі слабкими новонародженими
Коли дихання та серцебиття прийшли до норми, слизові оболонки рожеві, передайте теля матері, щоб вона його облизала. Якщо немає такої змоги, добре обітріть теля соломою чи рушником. Такий масаж стимулює серцево-судинну систему, а від холоду захистить тільки суха шкіра. Покладіть новонароджене теля під нагрівальну лампу. Маленька тварина легко віддає тепло, оскільки має велику поверхню порівняно з об’ємом. Тремтіння від холоду забирає багато кисню та енергії. Корисно буде обгорнути ноги від копит до тарсальних (або карпальних) суглобів теплими рушниками (40...45°С). Зазвичай ослаблені телята не можуть самі ссати молоко. Вони мають слабкий смоктальний та занижений ковтальний рефлекси. Обов’язково дайте таким телятам якомога раніше 1,5 л молозива з ріжка або відра з соскою. Зверніть увагу на те, щоб теля дійсно ковтало молоко. Ніколи не намагайтесь примусити тварину пити молоко! Якщо рідина потрапить у легені, розвинеться їх запалення. Можна дати молозиво через шлунковий зонд. Будьте обережні, аби зонд не потрапив у дихальне горло! Положення зонду треба перевірити перед тим, як давати молозиво. Можна подути у зонд та прослухати на черевній стінці характерний шум або дати невелику кількість кип’яченої води: якщо теля закашляє, то, ймовірно, зонд розміщено неправильно. Слабким телятам слід давати в перший тиждень життя також вітаміни та мікроелементи, ін’єктуючи їх, мг/кг: вітамін С — 10, вітамін В1 — 2, вітамін Е — 30, селен — 0,2 та залізо — 50, визначаючи дозу з розрахунку на кг маси тіла. Процедуру можна повторити другого тижня. Переклад Любові Сочки
Якщо після народження теля видається млявим та апатичним, причина цього здебільшого криється у бракові кисню. З тимчасовим дефіцитом кисню тварина у змозі впоратись, це явище завжди виникає при отеленні. Пояснюється воно тим, що під час сильних потуг плацента перебуває під високим тиском. Газообмін через плаценту погіршується. Але у проміжку між потугами теля може поповнювати запас кисню. До слабкої життєздатності або навіть до смерті плоду може дійти, якщо під час пологів пуповина довгий час затиснута між телям та тазом матері. Але й недостатнє постачання киснем під час тільності може стати причиною низької життєздатності потомства. Перетискання пуповини або запалення матки можуть бути цьому виною. Крім того, затягнутий процес отелення також спричиняє брак кисню та веде до появи телят зі слабкою життєздатністю. Якщо кисневий дефіцит значний або тримається довгий час, то ще до пологів або під час них настають дихальні рухи. Внаслідок цього навколоплідні води можуть потрапити до легенів. Через підвищену активність кишкової мускулатури часто відходить меконій, який знову ж таки може потрапити у легені теляти та ще більше ускладнити перший вдих після народження. Крім того, це сприятливий грунт для запалення легенів. За тривалої гіпоксії організм постачає наявним киснем через кров у першу чергу мозок, серце, печінку та нирки. В програші: легені та слизова кишково-шлункового тракту. Після народження теля відчутно ослаблене. Органи та тканини тіла, які зазнали кисневого дефіциту, виробляють більше молочної кислоти. Якщо кров надто окисляється, а гіпоксія триває довго, відбувається параліч дихального центру. У разі якщо теля вже перебуває в такому критичному стані, після народження воно не зможе саме спонтанно почати дихати, доведеться застосувати штучне дихання. Як виявити телят з низькою життєздатністю
Розпізнати слабких телят неважко, якщо безпосередньо після отелення обстежити їх та оцінити за допомогою нашої схеми (див. табл.). Шанси вижити у телят, які набрали 0–3 бали, невеликі. Багато таких тварин помирають у перші хвилини життя через різку серцево-судинну недостатність або асфіксію. Тільки блискавичними професійними прийомами ще можна відвернути загибель теляти. Якщо такі телята пережили перші години, часто у них розвивається запалення легенів. Тварини із загальною слабкістю, поганим смоктальним та слабким ковтальним рефлексами вимагають особливо інтенсивного догляду. До того ж, не лише першого дня. Адже уражена слизова кишково-шлункового тракту зумовлює схильність до проносів. Новонароджені, оцінені балами від 4 до 6, частіше, ніж здорові тварини, страждають на запалення легенів та діарею, отож ретельно стежте за станом здоров’я цих телят! Буває, що трапляються помилки в оцінці життєздатності теляти, коли мова йде про зовнішньо добре розвинуте теля, яке народилося до 260-го дня вагітності. Такі телята видаються після отелення бадьорими, енергійними. Проте їхні легені недорозвинені. Протягом першої години настає порушення дихання, гіпоксія та накопичення двооксиду вуглецю в організмі. Це призводить спочатку до сильної задишки, а потім, як правило, до смерті. Спеціальної терапії, яка могла б допомогти цим тваринам, немає. Описані нижче заходи з надання допомоги слабким новонародженим іноді дають шанс навіть таким тваринам подолати кризу, вийти з небезпечної ситуації. Важливо якомога раніше розпізнати перші прояви ускладнень. Тому дуже уважно спостерігайте за новонародженими у перші години життя. Перша допомога новонародженим
Коли маєте справу зі слабкими телятами, над усе важливо діяти швидко.
- Потримайте всіх телят після народження за обидві тазові кінцівки. Це полегшить відтік навколоплідних вод з носової та ротової порожнини, трахеї та легенів.
- Щоб очистити дихальні шляхи, обхопіть морду та ніс висячої тварини та витискайте слиз в напрямку носового дзеркальця. Намагайтеся не братись за ротову порожнину, щоб уникнути занесення інфекцій.
- Для стимуляції дихання та кровообігу лийте на потилицю новонародженому холодну воду. Обливати теля повністю не варто, це не покращить його стан, а лише легко призведе до переохолодження.
- Оживити дихання можна також за допомогою медикаменту “Респірот”. Закапайте 5 мл засобу за щоку або у ніс. Дія, виражена в глибшому та певний час прискореному диханні, повинна проявитись через 30–60 с та тривати кілька хвилин. За потреби раз чи двічі повторити. Ветеринар може також застосувати стимулюючий засіб — доксапрамгідрохлорид, — який вводить уколом. Але зважайте: застосування препарату, стимулюючого дихання, не гарантує успіху. Дихальні шляхи повинні бути чистими! А на теля, яке вже довгий час було в стані гіпоксії, стимулятор дихального центру не подіє!
- Якщо тварина не дихає або має утруднене дихання, слід вдатися до штучного дихання. Можна взяти на озброєння різну техніку: l дихання “рот в ніс”: тримайте закритим рот та одну ніздрю тварини. В іншу ніздрю вдихайте своїм ротом повітря або прикладіть руку, як мундштук, а після вдиху відкрийте ніздрю. Повторюйте процедуру 6–10 разів на хвилину, доки не з’явиться спонтанне дихання; l ручний спосіб: обома руками натискайте на грудну клітину тварини (у висячому положенні) зліва направо на висоті останнього ребра та таким чином видавлюйте вміст легенів в напрямку плечей. Стискати легені треба близько 3 с. Тоді відпустити. Через три секунди повторити процедуру, продовжуючи до появи рефлекторного дихання. Вирішальним є повільне, чітке та глибоке виконання штучного дихання. Крім того, треба дати кисень. Якщо є поблизу ацетилено-кисневий зварювальний апарат, можна використати кисневий балон від нього. Можна наповнити, наприклад, повітряні кульки киснем та видути вміст у ніс теляти. Завдяки штучному диханню, крім того, виводиться отруйний двоокис вуглецю. Кров стає не такою кислотною. Це допомагає легеням розправитись. Розширяються кровоносні судини. Серце може легше качати кров через легені тварини.
- Протидіяти шкідливому окисленню крові можна також введенням стерильного основного розчину, наприклад, бікарбонату натрію. Застосування медикаментів, що стабілізують кровообіг, може також допомогти.
- Для покращання життєвої сили слабкого теляти слід дати розчин глюкози. Ефективніше ввести стерильний розчин глюкози у кров. Деякі з цих розчинів можна впорскувати підшкірно. Якщо навіть перша небезпека минула, все одно продовжуйте уважно наглядати за новонародженим. Як поводитись далі зі слабкими новонародженими
Коли дихання та серцебиття прийшли до норми, слизові оболонки рожеві, передайте теля матері, щоб вона його облизала. Якщо немає такої змоги, добре обітріть теля соломою чи рушником. Такий масаж стимулює серцево-судинну систему, а від холоду захистить тільки суха шкіра. Покладіть новонароджене теля під нагрівальну лампу. Маленька тварина легко віддає тепло, оскільки має велику поверхню порівняно з об’ємом. Тремтіння від холоду забирає багато кисню та енергії. Корисно буде обгорнути ноги від копит до тарсальних (або карпальних) суглобів теплими рушниками (40...45°С). Зазвичай ослаблені телята не можуть самі ссати молоко. Вони мають слабкий смоктальний та занижений ковтальний рефлекси. Обов’язково дайте таким телятам якомога раніше 1,5 л молозива з ріжка або відра з соскою. Зверніть увагу на те, щоб теля дійсно ковтало молоко. Ніколи не намагайтесь примусити тварину пити молоко! Якщо рідина потрапить у легені, розвинеться їх запалення. Можна дати молозиво через шлунковий зонд. Будьте обережні, аби зонд не потрапив у дихальне горло! Положення зонду треба перевірити перед тим, як давати молозиво. Можна подути у зонд та прослухати на черевній стінці характерний шум або дати невелику кількість кип’яченої води: якщо теля закашляє, то, ймовірно, зонд розміщено неправильно. Слабким телятам слід давати в перший тиждень життя також вітаміни та мікроелементи, ін’єктуючи їх, мг/кг: вітамін С — 10, вітамін В1 — 2, вітамін Е — 30, селен — 0,2 та залізо — 50, визначаючи дозу з розрахунку на кг маси тіла. Процедуру можна повторити другого тижня. Переклад Любові Сочки
Інтерв'ю
ТОП новин за тиждень
Наші партнери
