ДІКАМЕРОН-застосування в посівах зернових колосових культур: ефективність та економіка (повна версія)

Кліматичні умови вегетаційного сезону суттєво відрізнялися від середніх багаторічних. Ці відхилення багато в чому вплинули й на формування, ріст і розвиток як культури, так і бур'янового угрупування. Вся перша половина вегетації ярого ячменю характеризувалась прохолодною погодою. За квітень, травень та червень сума активних температур на 184 градуси менша від норми. При цьому, за квітень-липень випало на 120,5 мм менше опадів від середньої багаторічної норми. Такі умови сприяли більш активному росту і розвитку, в першу чергу, багаторічних та зимуючих видів бур'янів.
На період внесення клас бур'янового угрупування дводольний. Загальна чисельність — 377,2 шт/м2. Біологічна структура: багаторічні коренепаросткові: 4,6%; зимуючі: 12,6%; ранні ярі: 0,8%; пізні ярі: 82% (Мал. 1).
За рівнем присутності та шкідливості  у посівах ярого ячменю з наявного бур'янового угрупування до проблемних видів відносились:
wосот рожевий (Cirsium arvense L.),
wпідмаренник чіпкий (Galium aparine L.),
wщириця звичайна  (Amaranthus retroflexus L.)
wпаслін чорний  (Solanum nigrum L.)
Через 15 днів після внесення гербіцидів рівень знищення бур'янів по варіантах досліду коливався від 86,1% (ДІКАМЕРОН, 0,12 л/га) до 96,1% (ДІКАМЕРОН, 0,19 л/га). На стандарті (2,4-Д ам. сіль) — 88,8%. Препарат з групи хлорсульфуронів (Гранстар) забезпечив більш високий рівень контролю бур'янів — 91,6%. Загалом, ступінь залишкової забур'яненості на варіантах варіює від середнього до слабкого.
Результати аналізу залишкового бур'янового угрупування показали, що рівень знищення таких проблемних видів, як щириця звичайна і паслін чорний, був високим, а таких, як підмаренник чіпкий та осот рожевий - середнім на всіх варіантах досліду.
Рівень контролю даних видів гербіцидом ДІКАМЕРОН залежав від норми його внесення. Збільшення норми у 1,5 рази зменшило чисельність осоту рожевого у залишковому бур'яновому угрупуванні в 2,3 рази (Мал. 2).
Аналіз бур'янового угрупування в посівах ярого ячменю на період збирання показав, що домінуючим видом є щириця звичайна. На цей період популяція даного виду складалася виключно з молодих рослин висотою до 8 см. Це свідчить про те, що вони з'явилися в другий період вегетації і суттєвого впливу на продуктивність культури не справили. Чисельність щириці звичайної коливалася на варінтах від 6,3 шт/м2 до 18 шт/м2.
Найменша кількість найбільш шкодочинних видів: підмаренника чіпкого і осоту рожевого (2,2 шт/м2, 2,1 шт/м2 відповідно), відмічалась на варіанті, де вносили ДІКАМЕРОН у нормі 0,19 л/га. На контролі (2,4-Д ам. сіль, 1,5 л/га) чисельність їх складала відповідно 4,6 шт/м2 і 4,2 шт/м2. Найбільша кількість осоту рожевого відмічалась на варіанті, де вносили ДІКАМЕРОН в нормі 0,12 л/га, що свідчить про недостатність даної норми для контролю цього виду.
Клас забур'янення залишкового бур'янового угрупування, що сформувався на всіх варіантах — дводольний.
Аналіз динаміки загальної забур'яненості посівів ярого ячменю протягом вегетації свідчить, що рівень контролю бур'янів при застосуванні ДІКАМЕРОНу збільшувався із збільшенням норми внесення даного препарату. Загальна біологічна ефективність ДІКАМЕРОНу у нормі 0,15 л/га і Гранстару в нормі 0,02 кг/га приблизно однакова і вища за стандарт (2,4-Д ам. сіль, 1,5 л/га).

М.П. Косолап
Кандидат с.-г. наук, доцент кафедри землеробства та гербології Національного аграрного університету.

Продовження у наступному номері...