Діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії

Крім того, у насіннєвому матеріалі, згідно з ДСТУ додатку 4, не допускається наявність уже звичайних його шкідників, крім борошняного кліща, щільність якого в насінні не повинна перевищувати 20 екз./кг (див. таблицю).

Для вчасного забезпечення захисту зерна і зернопродукції від шкідників запасів дуже важливою ланкою є диференційована діагностика — виявлення в них комах і кліщів.

Відповідно до ДСТУ 2240–93, вирізняють явну й приховану форму зараженості шкідниками. За явної форми виявляють дорослих живих шкідників або їх личинок, які живуть прямо на насінні, а також помітні пошкодження насіння. Стандартний метод виявлення комах у зерновій масі застосовують у більшості країн (відбір проб зерна, просіювання його на ситах і подальший аналіз зберігання й схожості). Проте в останні десятиріччя для підвищення швидкості та якості визначення зараженості зерна комахами розроблено багато типів різноманітних пасток, які в разі застосування в різних зерносховищах для діагностики були в кілька разів ефективнішими порівняно зі стандартним методом. Однак ці методи в Україні не такі поширені, як традиційні, тому й використовують їх обмежено.

Прихованої форми зараження, коли шкідники в різних стадіях розвитку перебувають усередині насінин і пошкоджень на поверхні насіння не помітно, можна виявити тільки з допомогою спеціальних аналізів (перегляд насіння після його розрізу, хімічні реактиви, рентгенографія, електроакустика та інші методи).

Перед визначенням зараженості насіння слід після відбору проб для аналізу вологості зважити насіння, що залишилось у зразку, тому що результати зараженості визначаються щільністю популяції шкідників на 1 кг насіння. Аналіз зразка слід зробити не пізніше двох діб з моменту його надходження до лабораторії. Поверхню столів, приладів для аналізу (решета, сита, совочки тощо) протирають денатурованим спиртом або 4% формаліном.

У холодну пору року зразки насіння витримують перед аналізом 1,5–2 години за кімнатної температури, щоб привести шкідників у рухомий стан. Для виявлення кліщів зразок підігрівають за температури 25...28°С впродовж 20–30 хвилин.

Визначення зараженості насіння в явній формі кліщем, довгоносиками та іншими шкідниками. Зразок просівають упродовж 3 хвилин на двоярусних ситах із круглими отворами діаметром 2,5 і 1,5 мм, а насіння дрібнонасіннєвих культур — через сито з отворами 1 мм. Відсів висипають на скло, під яке підкладено чорний папір, щоб краще було розглядати кліщів. Просіювання продовжують до повного відсіву дрібного сміття. Відсів і насіння, що залишилося на кожному ситі, аналізують окремо. У насінні та домішках, що залишилися на решетах (ситах) із дрібними отворами, переглядають довгоносиків, шашелів, борошноїдів, хрущаків та їхніх личинок, а на решетах з великими отворами — великого хрущака, зерноїдів, молей та інших комах, більших за розміром. Кількість виявлених живих шкідників кожного виду (крім кліщів), підраховують у розрахунку на 1 кг насіння.

Зараженість насіння кліщем визначають за трьома ступенями:

перший — не більше 20 живих екземплярів на 1 кг;

другий — понад 20 екземплярів, але кліщі не утворюють колоній і вільно пересуваються по поверхні;

третій — кліщі утворюють суцільні “повстяні” маси, і пересівання їх ускладнене.

На спеціальному оптичному приладі (ПООК-1) зараженість насіння кліщем визначають на чорній поверхні піддону, який освітлюється і підігрівається лампою, з допомогою лупи 4–5-разового збільшення.

Для визначення ступеня зараженості насіння комірним і рисовим довгоносиками зразок насіння просіюють вручну через сито з круглими отворами діаметром 2,5 мм. Якщо температура насіння нижча за 0°С, відсів з-під сита попередньо підігрівають за температури 25...30°С впродовж 10–15 хвилин.

Після цього живих довгоносиків відокремлюють (мертвих шкідників зачисляють до смітного домішку і під час визначення ступеня зараженості їх не враховують) і підраховують їх кількість на 1 кг насіння.

За наявності живих довгоносиків встановлюють такі три ступені зараженості ними насіння: перший — від 1 до 5 екз./1 кг; другий — від 6 до 10 і третій — понад 10 екз./кг.

Якщо виявлено зараженість насіння кліщем другого та третього ступеня або хоча б поодинокі екземпляри, його потрібно знезаражувати.

Хоча наявність шкідників та їх личинок не допускається в насіннєвому матеріалі польових культур, їх враховують в екземплярах на 1 кг насіння, щоб правильно застосовувати заходи боротьби з ними.

У разі виявлення в зразку насіння мертвих довгоносиків або насіння, пошкодженого ними, роблять визначення прихованої форми зараженості насіння шкідником такими методами: перегляд насіння після його розрізу; хімічний — за допомогою марганцевокислого калію та сірчаної кислоти, від яких корок, що закриває порожнину насінини з шкідником усередині, збільшується і забарвлюється в чорний колір; за допомогою рентгенографії. За всіх методів для аналізу беруть 200 насінин, а кількість зараженого насіння відмічають у відсотках від числа, що взяте для аналізу.

Зараженість зернових бобових культур зерноїдами (гороховим, квасолевим та ін.) визначають за допомогою обробки насіння 1%-ним розчином йоду в йодистому калії, внаслідок чого стають добре помітними на пошкодженому насінні вхідні отвори личинок або місця проколів зерноїдами.

Для цього в 1%-ний розчин йоду в йодистому калії опускають на 1,5 хв пробу насіння (500 шт.) у металевій сітці. Потім сітку з насінням переносять на   30 с в 0,5%-ний розчин лугу (їдкого калію або натрію). Після цього насіння швидко промивають і зразу ж оглядають, щоб знайти вхідні отвори личинок або місця проколу зерноїдами. Аналіз проводять у двох повтореннях.

Приховану форму пошкодження конюшини та люцерни насіннєїдами (товстоніжками) визначають за виділенням рідини з насінин, у яких є живі насіннєїди, за допомогою надавлювання насінин шпателем. Усього аналізують 1000 насінин.

Для визначення пошкоджень насіння клопами черепашками за його зовнішнім виглядом (без обробки) беруть дві порції по 10 г і ретельно оглядають кожну зернину. Розрізняють три ознаки пошкоджень: слід уколу у вигляді темної крапки, довкола якої утворилась різко окреслена світло-жовта пляма; така сама пляма, в межах якої є здавлення або зморшки без ознак уколу; у зародку така сама пляма без здавлення або зморшок і без слідів уколів. У всіх випадках консистенція насіння під плямою пухка й борошниста. У сумнівних випадках насіння додатково передивляються на діафаноскопі. У пошкодженого зерна місце уколу клопом черепашкою погано просвічується і має вигляд темної плями. Здорове насіння просвічується добре.

Для визначення прихованої форми пошкодженості насіння зернових колосових культур клопами черепашками насіння спочатку витримують 5 хв у 0,5%-ному розчині вуглекислої соди, підігрітої до 80...90°С, а потім 3 хв у 0,2%-ному розчині нінгідрину з температурою 50...60°С. Після такої обробки місце уколу шкідником має вигляд темно-синьої крапки. Аналіз проводять у пробі насіння з 250 шт.

Отже, діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії має важливе значення для вчасної організації заходів боротьби зі шкідниками.

О. Грикун,

канд. біол. наук, ст. наук. співробітник ІЗР УААН