Деякi особливостi зберiгання рiпаку

Деякi особливостi зберiгання рiпаку Як краще збирати рiпак — прямим чи роздiльним способом, — вирiшують на мiсцi. Пряме комбайнування використовують на незабур’янених полях з рiвномiрним достиганням рослин i вологiстю насiння 12—16%. В iнших випадках краще збирати врожай роздiльним способом. Озимий рiпак напряму збирають, коли бiльшiсть насiння має чорний колiр, а його вологiсть не перевищує 15%, тобто приблизно через 55—60 днiв пiсля закiнчення цвiтiння. При обмолотi слiдкують, щоб насiння не пошкоджувалося, бо пiд час зберiгання якiсть такого насiння погiршується. Спецiалiсти вважають, що технологiчної стиглостi озимого рiпаку досягнуто у тому разi, коли насiння — темно-буре або чорне, а при дотику мiж собою рослини “шелестять” у стручках. Якщо таке насiння розгризти — почуєте потрiскування, якщо розчавити — побачите сiк жовто-зеленого кольору. Збирати насiння слiд за його оптимальної вологостi — 12%, бо збирання за 10% вологостi спричинює великi збитки вiд осипання, а за 14% — весь прибуток заберуть витрати на сушiння насiння. Косити ярий рiпак краще тодi, коли 30—50% стручкiв у нижнiй частинi стебла мають насiння коричневого кольору, або приблизно на 50—60 день пiсля цвiтiння. На цей час поле має жовтуватий колiр. Насiння у стручках на нижнiй частинi стебла чорне, а на верхнiй — ще зелене. Бiльш раннi покоси спричинюють втрати врожаю до 8%, а олiя матиме зелений колiр унаслiдок надмiрного вмiсту хлорофiлу. Через 7—14 днiв пiсля скошування стебла рослин стають крихкими, насiння — чорним i твердим, а вологiсть становить 10—15%. Ярий рiпак можна починати молотити. Хоча встановлено, що найбiльший вмiст олiї за вологості насiння 30—33%. Негайне очищення обмолоченої маси вiдбувається у два етапи: первинного — вiд грубого i легкого смiття перед сушiнням i вторинного — до вимог згiдно з цiльовим призначенням. Для цього пристосовано цiлий комплекс машин. Дуже важливо одразу охолодити зiбраний ворох та своєчасно розпочати сушiння сировини. Пам’ятайте, що внаслiдок високої вологостi, особливо у дощову погоду, тривалiсть сушiння насiння рiпаку в чотири рази вища, нiж зернових. Слiдкуйте, щоб його доробка не заважала iншим культурам. Насiння, призначене для висiву, повинно мати вологiсть 10—12%, а для промислової переробки i тривалого зберiгання — 7—8%. Насiння сушать у напольних сушарках, пропускаючи через них упродовж 2—3 дiб холодне повiтря, а потiм тепле з температурою не вище 30—35°С. Перегрiте втрачає насiннєвi якостi, а виготовлена з нього олiя — смаковi. Сушарки, якi перемiшують рiпак пiд час сушiння, дають змогу використовувати бiльш високу температуру повiтря, а за його вологостi нижче 12% температура у порцiйних сушарках може становити 45°С. За вищої вологостi вона не повинна перевищувати 40°С. Спецiалiсти фiрми “Лембке” вважають, що за допомогою компресiйного холодильника можна зберігати як сухий, так i вологий, рiпак без зниження його якостi. Але навiть сухий рiпак можна консервувати тiльки за умови охолодження. Температура зберiгання вологого рiпаку, внаслiдок його можливого швидкого проростання, не повинна перевищувати 15°С. Стандартна чистота насiння має бути не меншою 98%. При зберiганнi необхiдно постiйно його провiтрювати, i робити це краще вночi. Рiзниця температур у сховищi i зовнiшнього середовища не повинна перевищувати 5°С. Якщо вiдбувається значне пiдвищення температури, треба одразу провiтрити примiщення, а насiння перемiшати. Дослiдженнями Є.К.Давиденком встановлено, що критична вологiсть насiння рiпаку олiйнiстю 45% за температури 20°С перебуває у межах 7,2—7,6%. Неодночасне достигання насiння на рослинах призводить до рiзноякiсностi щойно зiбраної сировини, а це може спричинити деякi проблеми пiд час зберiгання. Щоб уникнути цього, насiння рiпаку повинно пройти пiслязбиральне дозрiвання, яке залежить вiд сорту, вихiдної якостi, ступеня достигання, вологостi, температури та iнших чинникiв. У насiння озимого рiпаку цей перiод менший за тривалiстю, нiж у ярих сортiв, i становить за 10°С — 20 дiб, а з пiдвищенням температури до 20°С — скорочується майже у 4 рази. Для насiння ярого рiпаку перiод пiслязбирального дозрiвання коливається залежно вiд температури зберiгання вiд 20 (за температури 30°С) до 70—80 (20°С) дiб. На цей час iнтенсивнiсть дихання, кислотне число олiї зменшуються, а енергiя проростання i схожiсть насiння — збiльшуються. Зберiгати рiпак краще у засiках (висотою не бiльше 1,5 м) або у мiшках (3—6 рядiв у штабелi). Температуру 1,5-метрового насипу треба вимiрювати на трьох глибинах двiчi на тиждень. Верхнi ряди мiшкiв перекладають униз, а нижнi — нагору. Пiд час зберiгання насiння вологiстю 12% у мiшках у першi два мiсяцi зберiгання їх перекладають кожнi 15 днiв: iнакше знижується його схожiсть. Слiдкуйте, щоб поряд не зберiгалося насiння, яке важко вiдрізнити вiд рiпакового. Гарних Вам прибуткiв, шановнi! H. Коломiєць, УкрДНДПТI “Агроресурси”