Чи є безпечним молоко, або Про що звітують тест-системи контролю антибіотиків

Підвищення продуктивності тварин провокує, на жаль, збільшення випадків захворювань, на допомогу у лікуванні яких усе частіше вдаються до застосування антибіотиків. Однак їхні залишки у молоці можуть стати головним болем як для виробника, так і для переробника. Так, за підрахунками іноземних фахівців, молоко, отримане від однієї корови відразу після її лікування пеніциліном, здатне зробити непридатним для переробки приблизно 1000 л збірного молока!

О. Калініна, ст. наук. співробітник,
О. Балян, В. Падовський, 
М. Пашковська, наук. співробітники,
ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок
Молоко від корів, для лікування яких застосовували антибіотики, допускається до використання лише після закінчення періоду каренції (виведення з організму) препаратів. Однак через випадковість (а іноді — і недобросовісність господаря) таке молоко, замість вибракування, потрапляє на переробку.
Наявність залишків антибіотиків у молоці зумовлює пригнічення розвитку мікрофлори заквасок під час виробництва сичужних сирів і кисломолочних продуктів та, натомість, сприяє інтенсивному розвитку антибіотикорезистентних штамів бактерій. Зміна якісного та кількісного складу мікрофлори молока перешкоджає нормальному перебігу технологічних процесів і спричинює низку дефектів готової продукції (порушується структура сиру, на три-чотири доби затримується його дозрівання).
Проте фінансові втрати через неякісну сировину несуть не лише молокозаводи, а й виробники, ос­­кільки за приймання молока, у якому виявили за­­лиш­ки антибіотиків, підприємства-пере­­робники значно зменшують його ціну.
Також споживання молокопродуктів, що містять антимікробні речовини, знижують їхню якість і можуть викликати у людей алергічні реакції, явища дисбактеріозу, спричинюючи у кишечнику селекцію антибіотикорезистентних штамів хвороботворних бактерій тощо.

Правило для «обраних»
Наразі актуальною та важливою проблемою ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного походження є впровадження у виробничу практику швидких та високоефективних скринінг-методів виявлення залишків антибіотиків у молоці задля безпечності молочної продукції внутрішнього споживчого ринку та призначених для експорту продуктів тваринництва. Так, директивами Ради ЄС № 2377/90 і 1191/98 регламентовано гранично допустимі концентрації антимікробних речовин (MRL) у харчових продуктах, у тому числі й молоці.
У зв’язку із гармонізацією вітчизняної законодавчої бази відповідно до європейських стандартів наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Украї­ни № 52 (v00523568–03) від 04.07.2003 р. ви­­моги цих директив поширилися на українські молокопереробні підприємства, які є потенційними експортерами продукції тваринництва у країни ЄС.

Микола Кухтин,
д-р вет. наук, ст. наук. співробітник лабораторії ветсанітарії та експертизи продуктів тваринництва,
Тернопільська дослідна станція:

—  Останнім часом кількість молока із вмістом інгібіторів, що надходить до молокопереробних підприємств, зросла і становить майже 20% загальної кількості сировини. Про це свідчать отримані дані після проведення аналізу залишків антибіотиків у молоці за допомогою тест-систем (найчастіше використовують Copan Milk Test, Delvotest SP-NT, Charm ROSA MRL Test). 
Більшість молока із «сюрпризом» надходить від колективних господарств, які не обладнані сучасними доїльними залами. У господарствах, що використовують сучасне обладнання, передбачено окреме доїння хворих на мастит тварин — молоко від них не змішують із загальним надоєм.
У колективних же господарствах корів найчастіше доять у переносні бідони. Згідно з інструкцією хворих на мастит тварин слід доїти наприкінці загального доїння поголів’я і проблемне молоко зливати окремо. Але такі дії частіше проводять за клінічної форми маститу, за субклінічної — ніхто цього не робить.
Водночас молоко від колективних господарств кращої якос­­ті, ніж отримане від особистих під­­собних господарств, що пов’язано із низьким бактеріальним забрудненням першого. Однак за показником соматичних клітин молоко від особистих господарств значно чистіше — кількість тварин, що хворіють на мастит, становить 5% (найчастіше відмічають післяродовий мастит). Це пов’язано із тим, що господар доїть корову руками — за ручного доїння тварину краще додоюють, а отже, ризик виникнення маститу зменшується, тоді як за машинного доїння він вищий. 
Тож на сьогодні проблему наявності залишків антибіотиків у молоці вирішують не відмовою його прийняття (згідно з інструкцією його визначають як негатункове), а лише збільшенням дози заквасок у виробництві кисломолочних продуктів.
Господарства, у яких застосовують антибіотики для лікування тварин, закуповують спеціальні тест-системи для визначення їхніх залишкових кількостей у молоці, орієнтуючись під час їхньої купівлі на групу антибіотиків цього напряму використання та на товщину свого гаманця (самі тести недешеві, а деякі з них ще й потребують додаткового обладнання для зчитування результатів — часом воно коштує не менше від самої тест-системи).