Чи будуть родючими грунти на Поліссі?

У селищі міського типу Брусилів Житомирської області на початку липня відбулася нарада, присвячена питанням відновлення родючості грунтів на Поліссі. Житомирщина здебільшого збіднена природними умовами. Втім, багата на працьовитих людей, що й, вочевидь, допомагає долати природні та економічні перешкоди. У цьому числі “Пропозиції” наші читачі мають змогу ознайомитися з найважливішими пунктами регіональної програми відновлення родючості грунтів та піднесення галузі землеробства Полісся масовим впровадженням посівів гороху польового (пелюшки). Слово — автору системи ведення землеробства “Древлянська”, співавтору регіональної програми, президенту Всеукраїнської асоціації “Пелюшка” Володимиру Іванюку. — Я є представник науки. Проте водночас я є і виробничник, адже сім років пропрацював в агрофірмі “Волинь” у Новоград-Волинському районі, де мав змогу втілювати свої ідеї. Звісно, сама лише культура (пелюшка) тотально не врятує. Має бути система землеробства. Розумієте, причин кризи в сільському господарстві дуже багато. Та я агроном, землероб. І те питання, яке я можу вирішити, — це землеробське питання. Ще десять років тому, коли руйнувалася стара система, я почав шукати шлях виходу із кризи, що насувалася. Адже в багатьох господарствах дотепер не вносять добрив, органіки, не використовують засобів захисту рослин. У переважній більшості країн світу сільське господарство на дотації. Нашим селянам годі очікувати допомоги від країни, адже держава не в змозі виплачувати пристойну пенсію, належну платню воякам, міліціонерам, лікарям тощо. За таких умов сільгосптоваровиробникові варто сподіватися лише на власні сили. Який же вихід? В Україні сотні, тисячі років селянство годувало і себе, і все населення країни, і ніколи, за винятком сумнозвісного періоду у ХХ ст., не було голоду. Вихід є. Ми спроможні налагодити плідну співпрацю з багатьма поліськими господарствами. Ще в 1998 році було розроблено і програму “Пелюшка”, і систему ведення землеробства “Древлянська”. Пелюшку я називаю “біологічним Раундапом”. Я працюю з одним фермером — французом — у Бердичівському районі. Так він підрахував: щоб окультурити грунти, треба витратити $900/га і вісім років. Ми поспілкувалися, і я його переконав у тому, що не варто витрачати ані такої кількості доларів, ані так багато часу. Відтак ми розпочали співпрацю. І вже цього року він сіятиме по пелюшці прямою сівбою, без оранки, пшеницю. Не вносить ані гербіцидів, ані добрив, хоча фінансову можливість зробити це має. Подивіться: в Європі кожна країна має свою спеціалізацію, а наша чомусь — ні. Має бути дуже вузька спеціалізація. Система “Древлянська” дає можливість господарству, якщо в нього нема тваринництва, займатися виключно зерном. P.S. Укотре “Пропозиція” пересвідчилася в непохитності позицій Житомирщини на верхніх щаблях у вітчизняному “хіт-параді гостинності“. Записав Олексій Рижков