Чому зменшується жирність молока?

Одне з важливих економічних завдань, що його перед сучасними молочними підприємствами ставить  сьогодення — підвищення жирності молока корів. Відомо, що високий надій має негативну кореляцію щодо вмісту жиру та білка в молоці. Проте це не єдина причина зниження жирності.

М. Гавриленко, канд. с.-г. наук,
І. Базишина, канд. с.-г. наук,
Інститут розведення і генетики 
тварин НААН
Основні причини, які призводять до зниження жирності молока, насамперед, пов’язані з організацією годівлі дійних корів у господарстві. Звичайно, всі аспекти цього багатовекторного питання неможливо відобразити в рамках невеликої статті. Проте не зайвим буде розглянути похибки, яких найчастіше припускаються або залишають поза увагою у процесі виробництва молока.
Додатковими причинами низького вмісту жиру в молоці, які можуть виникнути за недотримання певних вимог, також є:
 мале співвідношення грубих і концентрованих кормів (низький рівень грубих кормів);
 занадто подрібнені грубі й об’ємні корми;
 низький рівень клітковини
(менш ніж 15%);
 понижені моторика і ферментативна активність рубця;
 високий вміст (60% і більше сухої речовини) концентрованих кормів;
 висока частка гранульованих кормів;
 нестача в раціоні протеїну, сірки, магнію, кобальту. Профілактика — оптимізація структури раціонів за вмістом грубоволокнистої клітковини, протеїну, сірки, магнію, кобальту з використанням комбікормів, БВМД і преміксів;
 висока кількість соматичних клітин;
 особливості технології зберігання видоєного молока та проблеми із доїльним обладнанням: заморожування або перемішування молока в загальному резервуарі знижують жировий тест — на це вказує наявність часток жиру молока, які видно після вивільнення резервуара. Надмірне коливання потоку молока в трубопроводі або насос, що працює зі збоями, також можуть спричинити зменшення вмісту жиру;
 неправильно організований процес відбору зразків молока для дослідження: молочні проби слід правильно зібрати й опрацювати, щоб аналіз дав точні результати. Перш за все, перед відбором проб вміст цистерни слід змішувати впродовж мінімум 5 хв. Зразки слід зберігати за температури нижче 20°С, що, як правило, потребує льоду або охолодження;
 інші фактори: щоденно жирність молока в пробах у окремих корів і навіть у стадах може дуже коливатися. Введення до кормосуміші якісного консерванту (пропіонової кислоти) дасть змогу запобігти розпаду жирів і цукрів, згіркненню жирів на кормовому столі та підтримувати жирність молока на високому рівні.

Для підвищення жирності молока або запобігання її зменшенню необхідно впроваждувати такі заходи:
  раціони корів мають містити від 15 до 20% клітковини;
  концентровані корми слід згодовувати коровам двічі-тричі на добу;
  вранці, перш ніж давати коровам які-небудь корми, слід годувати їх невеликою кількістю сіна;
  міжпородне схрещування — один із ефективних методів підвищення жирномолочності корів.

Годівля тільних сухостійних корів— одна із важливих ланок забезпечення народження міцного, здорового приплоду, доброго стану здоров’я після отелення і відтворної здатності корів та одержання високої молочної продуктивності. Годують корів відповідно до вимог двох періодів: першого — від запуску впродовж 40 днів і другого — за 20–25 днів до очікуваного отелення.
Усереднена норма споживання сухої речовини тільними коровами і нетелями становить 2,2–2,4 кг на 100 кг живої маси, а за 5–14 днів до отелення — 1,6–1,8 кг. Раціон має містити не менш ніж 1 кг доброякісних грубих кормів: злаково-бобове, трав’яне сіно тощо — на 100 кг живої маси тварин. Оптимальна структура раціонів для сухостійних корів і нетелей (у % за поживністю): сіно 25–30, силос — 25–30, сінаж — 30–35, коренеплоди — 5–10, концентрати — 0–10 (протягом 40 днів) і 25–35 (за 20 днів до отелення). За два-три дні до отелення основними кормами є сіно і сінаж. Оптимальна вгодованість тварин перед отеленням — 3,5–4 бали за 5–бальною шкалою.
Організація годівлі у сухостійний період корів і нетелей має забезпечувати збільшення живої маси не менше ніж на 10–12%. Потреба у кормі дійної корови впродовж лактації сильно різниться. На початку лактації корів потрібно годувати відповідно до їхньої потенційної продуктивності. Основними кормами у зимовий період є силос, сінаж, сухі корми.
Оптимальна потреба в концентратах за надою 4000 кг не має перевищувати 9–12 ц, за надою на рівні 5000 кг — 12–15 ц, а за 6000 кг — 15–18 ц. У літній період основний корм для лактуючих корів — зелена трава, а також доцільно поєднувати зелений корм із силосом або солом’яно-концентратною сумішшю.