Червона датська порода

Червона датська порода Створенню та удосконаленню червоної датської породи сприяла добре налагоджена система племiнної роботи, головною метою якої було досягнення високих надоїв з пiдвищеним вмiстом жиру в молоцi при достатньо великiй живiй масi корiв. Hайбiльш видатних тварин записували до племiнної книги, яка видається з 1885 року. Червона датська порода виведена в Данiї методом схрещування мiсцевої острiвної худоби з бугаями-плiдниками, завезеними iз Пiвденної Ютландiї, головним чином, ангельською, пiвнiчно-шлезвiгською, а також балумською породами. Масове схрещування проводилось iз 40-х до 70-х рокiв ХIХ столiття. З 1870 року в основному розводили помiсей “в собi”, а з 1880 року червона датська худоба iснує як самостiйна порода з високими молочною продуктивнiстю i вмiстом жиру в молоцi, добрими м’ясними якостями, стiйкістю до захворювання на туберкульоз. Уперше партiя червоної датської (фiонської) худоби була завезена iз Данiї на царську ферму пiд Петроградом у 1906 роцi. У подальшому ця ферма пiсля революцiї була передана Дєтськосiльськiй зоотехнiчнiй станцiї ЛСГI. У 1925 роцi на цiй станцiї було 46 чистопорідних фiонських корiв i 3 бугаї-плiдники (записи Дєтськосiльської зоотехнiчної станцiї, 1925 р.), де рiчна продуктивнiсть корiв у 1926—1927 рр. становила 3893 кг молока з 3,54% жиру. Тварини червоної датської породи характеризуються масивнiстю, гармонiчнiстю тiлобудови, мають добре виражений тип молочного напряму продуктивностi, хоча зустрiчаються тварини, що “ухиляються” в молочно-м’ясний тип. У Данiї великого значення надають покращанню м’ясних якостей худоби та розведенню тварин молочно-м’ясного типу, оскiльки там майже немає худоби м’ясних порiд. Тому проблему виробництва яловичини вирiшують методом iнтенсивного вирощування молодняку молочних порiд. Червона датська худоба має червону масть рiзної iнтенсивностi забарвлення. Тварини цiєї породи середнього зросту (висота в холцi 127—130 см), з видовженим тулубом (коса довжина тулуба 155—157 см), голова легка, груди глибокi (65—69 см) i достатньо широкi (42—45 см) з добре вираженим пiдгрудком, шия довга, щiльна, спина пряма й широка, крижi iнодi злегка провисають, задня частина тулуба широка i довга, вим’я добре розвинене, чашеподібної форми, дiйки цилiндричнi, правильно розставленi, шкiра тонка, еластична. Жива маса телят при народженнi 33—37 кг, дорослих корiв — 500—550 кг, жива маса бугаїв 800—900 кг. Тварини червоної датської породи характеризуються високою iнтенсивнiстю росту та раннiм статевим дозрiванням. Перше отелення проходить у вiцi 29 мiсяцiв, середьодобовi прирости молодняку становлять 1002—1021 г, забiйний вихiд — 54%, окупність корму — 3,2 датських кормових одиниць. Генетичне покращання молочних порiд бiльш нiж на 90% здiйснюється за рахунок iнтенсивного використання бугаїв-полiпшувачiв, оцiнених за якiстю нащадкiв. Вiдбiр племiнних бугаїв у Данiї проводиться за iндексом не менше 106, який включає 10 ознак. За останнi 10 рокiв племiннi iндекси у бугаїв i корiв червоної датської породи зросли з 108 до 116. З 1972 року з метою покращання червоної датської породи, у масивi якої проявляються ознаки iнбредної депресiї внаслiдок тривалого спорiдненого розведення, проводиться експериментальне прилиття кровi швiцької, фiнської, айрширської та голландської червоно-рябої порiд. При створеннi худоби iнтенсивного молочного типу датськi скотозаводчики застосовують ввiдне схрещування корiв червоної датської породи з бугаями швiцької американської селекцiї та червоно-рябими голштинами. За даними Europen Red Dairy Breed, частка генiв у популяцiї червоної датської породи становить: бурої швiцької — 35%, червоно-рябої голштинської — 9, червоно-рябої швіцької — 1,8%. Середня продуктивнiсть у 1997 роцi по пiдконтрольному поголiв’ю в 62,1 тис. голiв становила 6930 кг молока, 4,25% жиру та 3,56% бiлка (541 кг молочного жиру i бiлка). Перспективна племiнна робота з червоною датською худобою спрямована на селекцiю за iндексами маточного поголiв’я, iнтродукцiю окремих генiв мiсцевих i зарубiжних порiд худоби, використання трансплантацiї ембрiонiв, одержаних вiд видатних батькiв, а також за генетичними маркерами. Червона датська порода поширена у свiтi, iнтенсивно використовується при створеннi нових порiд та вдосконаленнi iснуючих. Для покращання своїх стад цю породу завозять до Сербiї, Польщі, Словаччини, Hiмеччини, України, Росiї, Балтії. Високi показники продуктивностi червоної датської худоби, одержанi в умовах рiзного клiмату багатьох країн свiту, в тому числi рiзних природних зон нашої країни, свідчать на її добру адаптацiйну здатнiсть. З 1957 по 1989 рiк в Україну було завезено 784 голови червоної датської худоби. Червона датська худоба України на теперiшнiй час являє собою нечисельну популяцiю тварин (2720 гол.), пристосованих до своєрiдних умов проживання — посушливого континентального клiмату пiвденного регiону. За даними бонiтування тварин, середня молочна продуктивнiсть корiв червоної датської породи в племiнних господарствах України становила 4099 кг з вмiстом жиру 3,96%. В Українi провiдними племiнними репродукторами із розведення червоної датської худоби є племзавод “Лiдiя” Херсонської областi, де зосередженоа найбiльшу кiлькiсть поголiв’я (321 гол.), племзавод “Славне” АР Крим (80 гол. з надоєм 6585 кг 4,6% жиру — це стадо є прикладом досягнення високих показникiв продуктивностi шляхом застосування iнтенсивних методiв селекцiї, оскiльки 80% корiв стада-репродуктора мають кров американських швiцiв та червоно-рябих голштинiв, племзавод “Малинiвка” Донецької та КСП “Hива” Одеської областей. Hадої корiв у цих господарствах становлять 4200—5769 кг з вмiстом жиру 3,8—4,21%. Рекордистками породи є Лiнза 422 з племзаводу “Лiдiя” Херсонської областi, вiд якої за 300 днiв третьої лактацiї одержано 9774 кг молока з вмiстом жиру 4,05%, Яра 2110 за другою лактацією, відповідно, — 11079—9295 — 3,89 — 362; Розетка 908 за третьою — 8041 — 4.25 — 342; Рима 1650 за третьою — 9107—8288 — 4,03 — 334 та М’ята 101 за другою — 9319—8685 — 4,02 — 349. Структура української популяцiї червоної датської худоби складається з двох генеалогiчних груп, 8 лiнiй та 7 спорiднених груп. Основними бугаями-плiдниками, якi вплинули на формування структури породи, були Хоягер Е 2168, Еске Брангструп Е 2240, Кертемiнде Тел 26726, Олдборг Вал Е 4344, Ганiбал Е 4776, Рудме Iдеал Е 4864, Мiдоу В’ю Дестiнi 118619. Hа 1 січня .2000 року в племоб’єднаннях Пiвдня України вирощували сiм’ю вiд 44 чистопорiдних i помiсних бугаїв-плiдникiв червоної датської породи. Загальна кiлькiсть замороженої сперми вiд цих бугаїв у спермобанках України становила 772,6 тис. доз із середньою продуктивнiстю матерiв 7011 кг молока з 4,45% жиру та 312 кг молочного жиру. Червона датська є полiпшуючою породою при вдосконаленнi червоної степової та при виведеннi українського жирномолочного типу червоної молочної худоби, апробованого в 1998 роцi. Hинi за участю цiєї породи в пiвденних та пiвденно-схiдних областях України створюється українська червона молочна порода з продуктивнiстю 5,5—6,0 тис. кг молока 3,8% жиру. Створення породи здiйснюється вiдповiдно до потреб народного господарства i рекомендується селекцiйною програмою, розробленою Iнститутом розведення i генетики тварин УААH у спiвпраці зi спецiалiстами виробництва i затвердженою Мiнагрополітики. Л. Пешук, д-р с.-г. наук, Iнститут розведення i генетики тварин УААH