Багатокутне планування доїльних залiв

Перспективнi “високi” технологiї виробництва молока нерозривно пов’язанi з доїнням корiв у залах. Планувально-технологiчнi вирiшення сучасних доїльних залiв не обмежуються традицiйним дворядним розташуванням станкiв. У цiй статтi розповiдається про планувальну рiзноманiтнiсть вiдомих доїльних майданчикiв типу “ялинка” i “тандем”. Часи застою (“розвинутого соцiалiзму”) наклали свiй вiдбиток i на прогрес у будiвництвi й реконструкцiї молочних ферм та, зокрема, їхнiх важливих елементiв — доїльних залiв. Упродовж багатьох рокiв у цiй галузi склалася певна ортодоксальнiсть “технологiчних” поглядiв. З чиєїсь легкої руки (можливо, проектувальникiв, обмежених у своїй роботi “Hормами технологiчного проектування” i “Будiвельними нормами та правилами”, що не змiнювалися протягом десятилiть, або машинобудiвникiв, якi не надто балували сiльських трудiвникiв широкою номенклатурою машин для одержання молока), якщо на вiтчизняних фермах i застосовували у невеликiй кiлькостi доїльнi майданчики, то виключно у традицiйному дворядному розташуваннi станкiв для доїння з тiсною поздовжньою траншеєю мiж останнiми. Майже завжди це була “ялинка” 2 х 8, рiдше — “тандем” 2 х 4 скотомiсця. Разом з тим елементарний аналiз свiтової практики використання доїльних примiщень показує, що цi станки мають рiзну величину та конструкцiї i можуть розмiщуватися у найрiзноманiтнiших планувальних комбiнацiях. Ще у 80-х роках на промислових фермах США (вперше у господарствах найбiльш “молочних” штатiв Мiчиган i Вiсконсин), Канади, а згодом Захiдної Європи з’явилися зали типу “poligon” (Багатокутний у планi) з ромбiчним або трикутним розташуванням групових станкiв-секцiй “ялинка” по боках доїльного примiщення. Дiстали поширення трикутнi доїльнi зали “trigon” (“трикутник”), планувальну схему яких наведено на рис. 1б. Зали “trigon” проектують зазвичай таким чином, аби двi його сторони становили прямий кут. Оптимальна кiлькiсть доїльних скотомiсць у таких примiщеннях коливається вiд 12 до 18, причому окремi секцiї (сторони майданчика) можуть мати рiзне число мiсць, наприклад: 4 х 5 х 5 або 5 х 5 х 6. Планувально-конструктивнi рiшення залiв типу “trigon” характеризуються компонувальною гнучкiстю щодо планувань наявних ферм, розмiрiв стада та iнших органiзацiйно-господарських умов. Трикутний доїльний зал, скажiмо, на 14 скотомiсць, що його обслуговує один оператор, можна ефективно використовувати пiд час реконструкцiї, технiчного переоснащення та розширення молочних пiдприємств до 240—300 корiв. Iснують також продуктивнiшi чотирикутнi зали з ромбоподiбним розташуванням доїльних станкiв. У такому залi, що має спiльний вхiд i складений з чотирьох секцiй-”ялинок”, корови групами розташовуються по боках “ромба” (рис. 2). Тут ефективними є круглi в планi переддоїльнi майданчики з автопiдганяльниками. Доїльнi примiщення типу “ромб” мають зазвичай по 20—28 скотомiсць (вiд 4 х 5 до 4 х 7), якi обслуговують один-два оператори. Установки типу “poligon” позбавленi недолiкiв, притаманних традицiйним дворядним “ялинкам”. Так, оригiнальне планування залiв у “ромб” або “трикутник” значно збiльшує огляд; оператори, перебуваючи буквально “в центрi подiй”, спроможнi упорядкувати робочi перемiщення доярiв, що у вузьких i довгих траншеях звичайних “ялинок” здiйснити складнiше. Автономне видоювання невеликих груп корiв (по 4—6 голiв у “трикутниках”, а не по 8—12, як на дворядних “ялинках”) i змiна тварин у станках проводяться без простоїв i затримок, оскiльки в невеличкiй групi тугодiйна корова затримує з виходом iз спiльного станка меншу кiлькiсть корiв-сусiдок. Цi чинники дають змогу багатокутним доїльним примiщенням з “ялинками” в “ромб” або “трикутник” мати вищу продуктивнiсть, нiж зали “ялинка” звичайного розташування, що зумовлює доцiльнiсть застосування їх на модернiзованих фермах. За минуле десятилiття у молочних господарствах країн Пiвнiчно-Захiдної Європи з’явилися зали “poligon”, оснащенi iндивiдуальними доїльними станками “тандем”. Виробництво операторiв на них трохи нижче, нiж на багатокутних “ялинках”, але умови для видоювання високопродуктивних корiв дуже добрi. Г. Палкiн, канд. екон. наук, Мiнськ