Загроза великих збитків!

Не тільки заплановані зниження цін та квот збуту можуть вплинути на дохід виробників буряків. Зменшені зовнішній захист та заміна інтервенційної вартості цукру на довідкову ціну теж матимуть безпосередні наслідки для господарів. Оскільки вже з нинішніх підвищених ринкових цін та гарантованої різниці на переробці цукрові фабрики досягають маржі, значну частку якої вони виплачують господарям у якості так званих додаткових виплат до гарантованої ціни на буряки. У такий спосіб виручка за продаж цукрових буряків підвищується.

Ці маржі будуть значно зменшені після запровадження реформи. Якщо цукрова промисловість досягне в майбутньому на європейському ринку довідкової ціни в 421 євро за т цукру, то всі додаткові виплати сільському господарству повиснуть на волосинці. Крім того, виручки за мелясу та жом залишаться на фабриках.У цьому разі додаткові кошти на переробку мають бути знижені на 20%. Тільки тоді цукрові фабрики зможуть виплачувати господарям передбачувану вартість на буряк. Загалом збитки господарів будуть становити не 25–37%, вони зростуть на 28–41%!

Наступ на дохід

Які наслідки буде мати це для окремого підприємства, показує графік 1, у якому відображено вплив на рентабельність (підприємницький прибуток  як результат калькуляції) на прикладі двох землеробських господарств у Південному Ганновері та поблизу Магдебурга на плідній рівнинній місцевості. Йдеться про підприємства — моделі IFCN (Міжнародна мережа порівняння фермерських господарств). Обидва підприємства, що мають, відповідно, 500 га та 1300 га угідь, є великими. Тут, на противагу середнім підприємствам, дуже швидко з’ясувалося, чи змогли б великі підприємства в цих місцевостях досягти позитивних наслідків у рамках змінених умов.
Приклад підприємства поблизу Магдебурга показує, що вже з часткою цукрових буряків у 8% зниження підприємницького прибутку у зв’язку з реформою цукрового ринку становитиме близько 70 євро з га. За такого розміру підприємства  аграрна реформа та реформа цукрового ринку зменшать його прибуток у цій місцевості наполовину.
Ще більшими очікуються втрати в Південному Ганновері. Там частка цукрових буряків у сівозміні становить 24%. Через проведення аграрної реформи господарству загрожує багаторічна “спрага” із постійним зниженням прибутків. Причина в тому, що в Нижній Саксонії немає диференціації премій за регіонами. В 2013 році, після проведення останнього етапу реформи, ситуація для підприємства знову стане вигіднішою. Завдяки підвищенню доплат за посівні площі, підприємство знову зможе розраховувати на дещо кращі, ніж сьогодні, підприємницькі прибутки.
Але ця перспектива повністю зникне, якщо реформу ринку цукру буде прийнято у формі, яку запропонувала комісія ЄС. Уже перший етап цієї реформи разом із аграрною реформою знизить підприємницький прибуток до нуля. Це спричинить не тільки брак грошей для власне капіталовкладень, їх не вистачатиме й на виробничі фактори: роботу, землю та капітал.
Знижена рентабельність вирощування буряків вплине також на вже наявний, отже, оподаткований дохід. На підприємстві поблизу Магдебурга (80% становить частка орендних угідь)  наявний дохід може знизитися більше ніж на 30%. У Південному Ганновері дохід знизиться майже наполовину (власні посівні площі займають 50%). За такого розміру підприємства доходу все ж вистачить тільки для однієї сім’ї. Але загрозливою для існування була б втрата доходу за умови об’єднання кількох фермерських господарств з таким основним доходом, що його часто маємо тепер у товариств громадських прав.

Щоб досягнути мінімального підприємницького прибутку для ризику та росту, що становить 50 євро на га, орендні ціни повинні знизитися в Ганновері із прийнятих 480 євро з га до  320, тобто на 33%. Але навряд чи орендодавець на таке піде. Орендний ринок може визначатися (і після проведення реформи цукрового ринку також) високим зростанням попиту з боку сильних підприємств та зменшеним бажанням виходу слабких підприємств.

Висновок

Завдяки зняттю доплат на інші сільськогосподарські культури, вирощуванню цукрових буряків у Німеччині не загрожує небезпечна ситуація навіть після зниження цін до 40%. Але доходи нині інтенсивно знизяться навіть у провідних землеробських господарствах. На маленьких підприємствах з високою часткою цукрових буряків вони можуть бути суттєво меншими.
Типове землеробське господарство зі 100 га угідь та 25% угідь із цукровими буряками і 60-відсотковою часткою власних посівних площ дотепер давали собі раду, завдячуючи високій частці доходів від цукрових буряків. Але вже нині важко реалізувати позитивні підприємницькі прибутки. Власні фактори — земля, капітал та праця — нині не винагороджуються повністю.
Зауважимо, що багато з цих господарств утверджувалися з високими витратами на оренду. Звичайно, витрати за власну працю дорівнюють нулю. Існування таких підприємств перебуває під загрозою через проведення реформи цукрового ринку.