Три фермери прискорюють темп

Не важливо: чи утримання корів на пасовищах із сезонним отеленням, чи цілорічне утримання в корівнику - англійські скотарі починають нарощувати свої потужності.

Господарство родини Браун із технологією інтенсивного випасання і сезонних отелень є типовою англійською молочною фермою. Правда, обравши породу джерсі, він значно вирізняється з-поміж інших. "Коли в нас були голштини, то завжди виникали проблеми з паратуберкульозом. Крім того, ці корови були для наших стійл та доїльних залів завеликими", - розповідає Джон Браун.
Одного разу через спалах ящура довелося повністю вибракувати все поголів'я голштинів, і тоді родина відкрила для себе джерсі. Сьогодні Брауни утримують 200 голів із середніми надіями 5300 кг на корову в рік. Завдяки своєму складу (> 6% жиру, 4,5% білка), молоко йде на виробництво сирів.
Джон Браун цінує у джерсі, передусім, те, що ратиці та вим'я в них у доброму стані, а також те, що корови плодовиті. Оскільки тварини пасуться щонайменше вісім місяців, для господарства набагато важливішим є утримання в належному стані пасовища, аніж модернізація корівників чи доїльної техніки. Так, доїння тут відбувається у доїльній установці типу "ялинка" виробництва 1964 року.
Господарство працює на повну силу: окрім молочного стада, родина утримує 50 голів м'ясної худоби та володіє 100 га пасовищ, а також 28 га лісів. Джон Браун переконаний у своїй виробничій стратегії. Очевидно, такої самої думки і його дочка Марія, адже вона планує й далі займатися фермою.

"Зростання забезпечує рентабельність"
Ентоні Готард дуже пишається тим, що він - фермер у п'ятому поколінні і володіє родинним господарством у селі Стоук Сейнт Грегорі, графство Сомерсет.
А щоб історія ферми тривала далі, шість років тому Ентоні зі своїм батьком об'єднали два до цього окремих господарства (на 100 і 120 голів ВРХ), збільшили поголів'я до 400 голів і вклали гроші в нову техніку.
Нова установка типу "карусель" на 50 місць із зовнішніми робочими місцями є однією з найсучасніших доїльних установок в Англії. Завдяки цій техніці та трьохразовому доїнню, надої різко зросли з 7000 кг до 10000 кг/гол. і більше.
Наразі він має 210 га площі. З них близько 69 га - заливні луки та території захисту диких птахів, обробка яких сильно обмежується законодавством. Господарство отримує компенсацію 450 фунтів стерлінгів, беручи в оренду під вирощування кукурудзи інші площі.
Керівник господарства хоче збільшити своє стадо найближчим часом до 500-600 корів. А здійснити це він хоче, головним чином, за рахунок власного молодняку, невеликого ремонту і додатковою купівлею нетелей.
Ентоні Готард: "Новий розвиток нашої ферми - це не самореалізація, а цілком логічний крок, який має на меті забезпечення рентабельності господарства, щоб воно було готовим до майбутнього!"
Інвестувати, коли ціни на молоко зростають" - такий девіз Ендрю Хокріджа з Хай Парк Фарм. Тільки нещодавно його 220 корів перебралися до нового корівника з боксами. Нова будівля має шість рядів стійл для корів і кормовий стіл посередині. Гній із гратчастої підлоги прибирається шибером. Повітряний потік можна спрямувати збоку - за допомогою завіс, а на даху встановлені люки для вентиляції. Бокси для корів мають гумові мати, на які насипано трохи суміші з тирси та полови. Велика частина площі ферми слугує як майданчик для вигулу. Загалом Хокрідж уклав 2000 фунтів стерлінгів в одне скотомісце (2300 € - без техніки для доїння).
Принцип роботи Хокріджа - все має бути якомога простішим. Так, усіх дійних корів він тримає в одній групі. Для нього зовсім не постає питання повного змішаного раціону: "Такий тип годівлі занадто складний, через нього в корів часто зустрічається ожиріння". Зелений корм худобі подається кормозмішувачем, а концентрований - через транспортер. Стадо щонайменше сім місяців перебуває на випасанні, досягаючи рівня надоїв 7700 кг/рік. Завдяки зручному розміщенню угідь (з 1100 мм опадів на рік), він збирає до 5000 кг зеленого корму. Нещодавно Хокрідж почав вирощувати 40 га кукурудзи. Він зміг орендувати цю площу за 200 євро за гектар. Керівник господарства з оптимізмом дивиться у майбутнє: син Пітер уже почав працювати на фермі, а в його планах - мати поголів'я 300 корів через десять років.