П’ять господарів тягнуть за одну мотузку

Чотири роки Гайнц Бернд Гроссе Вінклер, Вільгельм Ентруп, Петер Ойстершульте, Віллі Шульце Бонзель та Гайнріх Аустерманн разом оброляють земельну ділянку площею 343 га

“Інвестування в землеробство було для нас завжди занадто дорогим”, — пояснюють обидва ініціатори Товариства громадського права — Гайнріх Аустерманн та Вільгельм Ентруп — з Вадерсло в східному Мюнстерланді. Все розпочалося в 1985 році зі створення товариства з власністю на частку майна. В середині 90-их років форма співпраці активно обдумувалась.
Нині це товариство проводить польові роботи на площі 343 га в одній місцевості, але угіддя належать 5 окремим господарствам. Товариство має в своєму розпорядженні 4 тягачі (від 100 до 140 к. с.) та техніку для обробітку грунту, внесення добрив, засобів захисту рослин та для транспортування.
До товариства входять Петер Ойстершульте, Гайнц Бернд, Гроссе Вінклер та Віллі Шульце Бонзель. Фермери вирощують кукурудзу, озимі ріпак, пшеницю й овес. Співпрацюючи, п’ять свинарів ставлять спільну мету не тільки знизити кошти на виконання робіт, а й зменшити робоче навантаження, оскільки навантаження постійно зростає в зв’язку зі збільшенням поголів'я ВРХ.

Який ефект вони мають від співпраці, показує порівняння, що його наводить консультант Бернард Грюндкен з Вестфален-Ліппе, округ Варендорф: у товаристві на 1 га угідь припадає тільки 1,4  к. с., тоді як в успішному землеробському господарстві регіону — 2,4 к.с. на 1 га. У товаристві насамперед вигідні витрати на виконання робіт — 785 марок на 1 га. На переробному підприємстві з великою площею сільськогосподарських угідь вони становлять близько 926 марок на га*.
“Ми вступили в кооперацію не наосліп”, — розповідає Петер Ойстершульте, який узяв на себе керування справами товариства. До того як товариство вийшло на старт 1 квітня 1998 року, п’ять фермерів спочатку уклали “пробний шлюб”. “Взаємини між людьми — це найважче, що може бути, — вважає Гайнріх Аустерманн. — А тому співпрацю потрібно спочатку тренувати”.

Протягом випробувального року фермери спочатку спільно користувалися технікою, яка була в товаристві, а розрахунки проводили на основі ставок машинного парку. Перш ніж заснувати товариство, партнери отримали консультації. Консультанти провели підрахунки на окремих підприємствах та склали план механізації для товариства.
Вартість наявної техніки, переданої товариству, оцінювали три торговці сільськогосподарської техніки. Крім того, фермери вивчали досвід своїх колег за фахом. Податкові та правові аспекти їм допомогло вирішити товариство, що надає консультації з податкових питань. Воно має багаторічний досвід у консультуванні кооперацій. З допомогою цього товариства було розроблено договір, у якому чітко врегулювали питання передачі техніки, нарахування процентів на вкладений капітал, розподілу прибутків, а також процесу закриття товариства.

Спільні закупівля та продаж
Підготувавшись до створення кооперації, фермери вибрали правову форму — товариство громадського права. “Таке товариство відкриває перед нами багато можливостей, наприклад, спільну закупівлю та продаж, але ми не обраховуємо угіддя кожного окремого господарства”, — пояснює Аустерманн.
Усі партнери мають різні частки залежно від вартості техніки, яку вони передали в товариство. На внесений капітал діє дисконтна ставка плюс 2%. Виконані роботи обраховують один раз у квартал за ставками машинного парку. Підраховуються години роботи тягача, техніки, затрати праці, обчислюють витрати на догляд, ремонт та монтаж.
Як координують процес використання машин? “Тягач повинен бігати, — так визначає мету Вінклер, який відповідає за розподіл техніки. — А тому кожен господар має звикнути до того, що не він один виконує роботи на своїх угіддях”. Так, наприклад, дощової осені 1998 року машини працювали 48 годин без перерви. Один партнер змінював іншого. “Всі хотіли кооперуватися, нікого не треба було переконувати”, — називає Аустерманн найважливіший доказ, чому п’ять свинарів упродовж чотирьох років так успішно співпрацюють у землеробстві. І наступне покоління вже теж “тримається за цю мотузку”.