Пухнастий бІзнес

У 2003 році на базі міжгосподарської інкубаторної птахівничої станції було створено ЗАТ “Миронівський інкубатор”. Його засновниками стали 27 осіб, безпосередньо працюючих на той час, і тих, хто пішов з інкубатора на пенсію.
На інкубаторі нині працює 19 людей — всі молоді. Умови роботи за останні роки стали кращими. Зробили капітальний ремонт приміщень, інкубаторів. Завдяки газифікації тепер тепло і в цеху, і в адмінприміщенні. З допомогою німецької миючої машини чистоту наводимо за десять хвилин. Новий автомобіль “Газель” здешевив транспортування яєць та курчат.
Миронівський інкубатор своїх курчат реалізує на ринках Київщини та Черкащини. Чимало покупців з Черкащини, Полтавщини, Одеси та Львова, Сумщини, Хмельницького купують жовтих пухнастиків безпосередньо за “місцем виробництва”. І всім вистачає добових курчат. Якщо торік їх реалізували понад півмільйона, то за п’ять місяців нинішнього року — вже 310 тисяч. Йде постійне нарощення виробництва. Потужності інкубатора сприяють цьому. Одне закладання — 275 тисяч курячих яєць. Олександр Андрійович запевняє, що за рік підприємство може проінкубувати від 1 млн 300 тис. до трьох млн яєць. Були б лише замовлення.
Кожний із п’яти інкубаторів розраховано на 55 тис. яєць. Перед їх закладанням все (і яйця в тому числі) дезінфікують. Розумна машина висиджує курчат за температури від 37,5 до 38 градусів, при цьому щогодини яйця в автоматичному режимі перевертаються, щоб ембріон не прилип до шкаралупи. Через 21 день з інкубаційної шафи дістають курчат. Якщо це яєчне курча, то його маса — 34–43, м’ясне — 35–47 г. На замовлення інкубують ще й перепелів, фазанів. Що ж до гусей, качок та індиків (попит населення на яких поки що не задоволено), то тут проблема в тому, що немає птахогосподарств, які забезпечували б інкубатор інкубаційними яйцями.
Та й інкубаційні яйця бройлерів приватні підприємці ще й досі завозять із Угорщини, Польщі, Голландії. А миронівчани пішли іншим шляхом: запропонували співпрацю “Миронівському хлібопродукту”. Почали купувати яйця на їхніх племінних птахофабриках, де батьківське поголів’я щеплене від усіх хвороб, пристосоване до місцевих умов. Це дало можливість працювати колективу не сезонно, а цілий рік. У 2005 р. зупинялись тільки на санітарні дні між закладаннями. Тож, взаємовигідним кроком стала передача частини акцій “Миронівському хлібопродукту”. Нині інкубатор єдиний на Київщині (а можливо, і в країні,  зважаючи на те, що попит на цю птицю не задоволено) забезпечує населення племінним бройлерним молодняком.
Тут працюють, в основному, з породою бройлерів КОББ 500 та РОС 308. Закон — чітке виконання всіх зоотехнічних і ветеринарних норм. Їх постійно контролюють і спеціалісти ветлабораторії, які раз на два тижні беруть змиви. Курчат яйценосних порід щеплять ін’єктором. А от бройлерів, яких для промислового утримання щеплять аерозольним методом, залишають без щеплення. Бо ростуть вони всього 42 дні, і за нормальної годівлі та тепла для здорового життя їм вистачає генетичного потенціалу батьківського стада.
Олександр Андрійович радить, купуючи бройлерів, покласти долоню на курчат у ящику — здорове курча повинно міцно стояти на ногах, і долоня не “просяде”. А якщо під вагою руки пухнастики присідають, то не варто їх купувати. Щоб курча було здорове, щоб яйце було інкубаційне, перед тим птиця повинна мати корми із вмістом каротину, з вітаміном А (для забезпечення життя), В (для міцності шкаралупи). Курчат треба годувати збалансованими комбікормами, розрахованими на кожний строк вирощування, починаючи із стартового корму для добових курчат, і далі —  відповідно до віку. Якщо їх утримують у теплі, і вони ростуть, не витрачаючи зайвої енергії на обігрівання свого тіла, то, залишаючись майже голими, за 42 дні курчата досягають 2,5 кг. А за півроку за умови повноцінної годівлі — і 6 і 8 кг, а чиста маса — 6,5 кг. Тільки поміняли годівлю, зменшили тепло, вони обростають пухом і повільніше набирають вагу за триваліший період. Правильна годівля особливо важлива в перші півтора місяці. Потрібні добавки із вмістом кальцію, щоб зміцнювати ноги курчати, на яких йому треба утримувати швидко зростаючу масу тіла.
І хоча інкубатор — це свого роду пологовий будинок, де в промисловому виробництві курчат більше однієї доби не тримають, та в інкубаторі, що працює для забезпечення населення птицею, дозволено трохи перетримувати нереалізованих пухнастиків. Це не дуже зручно для самого підприємства, бо це потребує зайвих витрат (спеціальне приміщення, корми, підстилка), а от люди, виявилось, “підрощених” курчат купують охочіше. Олександр Андрійович пояснює це так: “На жаль, є деякі непорядні оптовики, які беруть на птахофабриках відсортованих півників і продають за курочок. А у нас весь молодняк несортований — і бройлери, і несучки. Хоча вже є й така порода, де йде аутосексне розділення молодняку за кольором: курочка червона, півник білий. До того ж, ми даємо всі рекомендації, які тільки цікавлять покупців: і щодо годівлі, і щодо температурного режиму.
Усе робимо для інкубування здорових, міцних курчат. Якщо впродовж трьох років перед нами стояло завдання забезпечити птицею район, потім область, то нині ми готові працювати для всієї України. Були б замовлення!”

Вікторія Волошка