Польова кухня «стрип-тілл»: остаточні результати

Ми закінчуємо проведення фоторепортажу стосовно впровадження нової в Україні американської технології «стрип-тілл». У цій статті ми подаємо узагальнену технологію, яку застосовували у господарстві ТОВ «Рост Агро», що на Полтавщині, та остаточну інформацію щодо врожайності.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

У даному господарстві загальною площею 10 500 га 60% займають просапні культури, решта — посіви суцільного способу висівання. Вже другий рік поспіль на його землях активно впроваджують технологію «стрип-тілл». Наскільки виправдала сподівання господаря і чи має майбутнє ця технологія, ми дізнались у директора цього господарства Максима Бернацького.
«Ні дати ні взяти —
тут є все, і все працює»
— Щодо мене, то я не можу робити однозначно стверджуючі висновки стосовно технології «стрип-тілл». Попри те, що два роки ми її активно впроваджуємо у своєму господарстві, все ж таки у процесі агровиробництва виникає чимало нових питань, на які нам самим доводиться шукати відповіді.
 Наприклад, на сьогодні для аграріїв, першою чергою, стоїть питання економіки у технології агровиробництва. Фактично за цією технологією ми можемо зекономити на кількості проходжень агрегату полем, порівняно із мінімальною чи традиційною технологіями. Але ж і в технології «стрип-тілл» також є варіанти економії стосовно кількості таких проходжень. Тож я із своїми агрономами дискутую з цього приводу. У нас є два варіанти: перший — осіннє внесення добрив та весняний висів. Відповідно, це буде два проходження техніки полем. Другий — навесні за один прохід внести одночасно і повну норму добрив, і висіяти насіння. У такому разі потрібно чітко прорахувати обидва варіанти.
 За першим із них, звісно, витрати пального (а відповідно — і коштів) зростуть удвічі, проте цей варіант має низку суттєвих агрономічних переваг. Коли ми восени глибоко (до 30 см) розпушуємо зону рядка та вносимо основну норму добрив, у зимовий період відбувається більше накопичення вологи, а це найактуальніше для нашої зони нестійкого зволоження. Також навесні наступного року ми зможемо раніше та в найкоротші терміни провести висів. Адже оброблена зона рядка швидше прогріється, та й швидкість самої сівалки значно вища від швидкості агрегату за одночасного внесення повної норми добрива і висівання. Негативна сторона осіннього формування висівної зони насіння має іноді технічний недолік. Справа у тому, що грунт протягом осінньо-зимового періоду дещо ущільнюється (звісно, його щільність буде у межах допустимих показників), проте не всі сівалки, що придатні для прямого висіву (не уточнюватимемо, які саме, але ми це проходили), не зовсім якісно висівають у такий грунт — і це факт. У другому варіанті економіка домінуватиме, а ось інші важливі агрофізичні переваги будуть дещо нижчими.
Загалом моє суб’єктивне бачення технології «стрип-тілл» таке: ця технологія лише набиратиме масштабів із року в рік. Хочу закцентувати увагу на такому: технологія працює «на повну» у рік її застосування. Тому агровиробникам, які бажають перейти на «стрип-тілл»-технологію, особливо зважуватися не потрібно. От щодо технології «ноу-тілл» багато господарів зважуються і по цей день. Адже спочатку потрібно «дозріти» психологічно. Що ж до технології «стрип-тілл», то тут, як то кажуть, ні дати ні взяти — тут є все і все працює відразу.
   
Заключні етапи технології
Збирання кукурудзи розпочалося 10 вересня. Вологість зерна на момент обмолочування становила 22–24%. Підвищення вологості зумовила затяжна дощова погода. Урожайність зерна на круг становила 7,8 т/га. Завдяки тому, що господарство має власні потужності із сушіння збіжжя, зібране з поля зерно досушували до вологості 14%. Тож думайте, аналізуйте, зважуйте і… зважуйтесь та впроваджуйте!

Редакція журналу «Пропозиція» щиро вдячна директорові ТОВ «Рост Агро» Максиму Михайловичу Бернацькому за співпрацю та надану допомогу в підготовці матеріалу. Також дякуємо компанії «Грінко Агро» за сприяння в організації цієї співпраці.