Banner
5 червня 2008

Під протекторатом Деметри

Щастить, як кажуть, завжди найдостойнішим. Родині Літвінових двічі пощастило в щорічних розіграшах призів від “Пропозиції” на виставці в Чубинському. Скептичні посмішки читачів щодо заангажованості подібних лотерей часто-густо зникають, коли пощастить саме тому, хто посміхався. Посміхалися, ймовірно, й Літвінови. Посміхалися до позаминулого року. Потім перша перемога, а за рік і друга. Хто ж вони, улюбленці долі?

Нібито південна Миколаївщина зустріла нас шквалистим вітром, лютим морозом і справжнім теплом у будинку фермерів. Подружжя Сергій та Антоніна Літвінови — приватні господарі. Із 1996 року Сергій обрав самостійну стежину у ринковому лісі. Згодом, за рік, до нього приєдналася і дружина. На руїнах колишнього колгоспу нині утворилося кілька фермерських господарств. А тоді, вісім років тому, на тих, хто насмілився облишити колгоспну комуну, поглядали скоса. Різноманітні палки у фермерських колесах — звичне явище тих часів.

Починали з 50 гектарів. Складно було попервах. Грошей нема. Скрізь суворі погляди недоброзичливців. Неабияка проблема — стартовий капітал. Продали стару хату матері Антоніни. Придбали перший трактор — старенький ЮМЗ-6. Зібрали перший урожай. Збули. Розрахувалися за землю. Маховик господарювання закрутився. Наразі вже мають 500 гектарів землі. У господарстві працює 8 осіб: механізатори, шофер, слюсар із ремонту машин тощо. “Думаю, вони задоволені роботою, — зазначає пан Сергій. — Платимо нормально, вчасно, вчасно ж і розраховуємося за паї. Коли розпочинав, був у мене один тракторист. Платив йому 80–90 гривень, а нині вже зарплати в нашому господарстві солідніші — виходить і 300, і 400 гривень на місяць”. Всі працівники фермерського господарства “Деметра” — вихідці з місцевого колгоспу. Сам Сергій Літвінов — колишній головний агроном господарства. За часів колективного господарювання зажив собі неабиякого авторитету як у працівників господарства, так і в жителів Майорівки. Відтак проблем із кадрами для своєї фермерської структури не було. За Літвіновим пішли люди. А нині відступати вже нема куди. Позаду навіть не Москва, а людські долі й доля свого господарства. Поступово оновився і машинно-тракторний парк. Нині в господарстві два трактори МТЗ-82. У планах Літвінових — придбання зернозбирального комбайну. Складна річ для фермерського господарства. Втім, можлива.

“Тваринництва в мене немає, — зазначає Літвінов. — складно це за нинішніх часів.— Проте надію відродити тваринництво не полишаю. Хотів би зайнятися свинарством або вівчарством. Втім, щоб все це розкрутити, знову потрібен час, а життя коротке. Поки що вкладаємо, вкладаємо і вкладаємо. На себе не витрачаємо майже нічого”.

“А які стосунки з місцевою владою?” — запитуємо в Сергія. Літвінов зітхає. “Розумієте, землю спочатку не давали. Свого часу за неї судився. Тепер трохи піднявся. Допомагаємо і притулку для старих, і психоневрологічному центру. Районна влада нині мене шанує”.

Аж ось і поля, вкриті снігом. Незабаром весна, а з нею — і старт аграрного марафону. “Цьогорік сіятиму 240 гектарів ячменю, 140 гектарів гірчиці, 40 — проса, соняшнику — 50, баштану — 2–3 гектари”, — розповів Літвінов.

Великі господарства, що існували тут, розпалися. Спеціалісти колишніх колоспів утворили власні господарства. “А, власне, відступати нема куди, — зазначає Літвінов. — Виходу немає. В мене вже чималенько землі. Куплятиму комбайн. Перспектива є”.

“Можна сказати, що фермерство — це наша сімейна справа. Жінка — бухгалтер, я — агроном. Її парафія — папери, бухгалтерія, трудова дисципліна. Якщо хочете, вона своєрідний парторг”, — зі сміхом додає Сергій.

Нашу розмову перервали підлеглі голови селянського фермерського господарства “Деметра”: незважаючи на зимову пору, роботи в господарстві вистачає. Літвінов відлучається на кілька хвилин, а ми, користуючись нагодою, звертаємося до його дружини Антоніни. “Чи немає конкуренції за кадри із сусідніми фермерами?” — цікавимося. “Нині вже немає, — зазначає Антоніна. — Колективи скрізь більш-менш стабільні. Оплата праці приблизно однакова. Люди цінують своє місце роботи”.

“А чому, власне, фермерське господарство має назву “Деметра”? "Коли ми реєструвалися, тримали в голові кілька назв. Проте всі вони були якісь заїжджені, — каже Антоніна. — Стали згадувати, а хто в грецькій міфології був богинею плодючості. Дали завдання дітям з’ясувати. Вони впоралися. Звідтоді господарство має назву “Деметра”. Може, богиня нам і допомагає”.

Звісно, фермерський шлях у нашій країні не устелений лаврами. Немає стабільності в законодавчому механізмі. Наш хаотичний ринок не сприяє спокійному поступальному розвитку фермерських господарств. Цілеспрямованість — ось визначальна риса фермерів. Саме наполегливі люди, які чітко уявляють собі, чого вони хочуть, здатні подолати всі перешкоди на шляху до успіху. А їх безліч. Втім, дорога здатна підкоритися лише тим, хто йде. У добру путь!

Олексій Рижков

Banner
Banner

Читайте також

Інтерв'ю

Banner

ТОП новин за тиждень

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи
22 жовтня 2024

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи

У сучасних умовах аграрний сектор України стикається з безпрецедентними викликами, і підтримка з боку держави та міжнародних організацій стає важливим інструментом для продовження роботи.
Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни
17 лютого 2025

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни

Станом на 17 лютого 2025 року середньозважені закупівельні ціни на зернові та олійні культури в Україні залишаються відносно стабільними.

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі
8 січня 2026

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі

Початок 2026 року приніс зниження котирувань на світових біржах. Протягом першого тижня року ціни на пшеницю просіли на 0,5-2%.

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року
5 грудня 2025

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року

Закупівельні ціни на основні зернові та олійні культури в Україні станом на 5 грудня 2025 року демонструють різноспрямовану динаміку.

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
19 травня 2025

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Незважаючи на значну кількість досліджень з азотними добривами, питання щодо оптимальних доз, способів і строків їхнього внесення з урахуванням попередника є актуальними, що пов’язано зі зн

Banner

Наші партнери